13 січня 2025 р. № 400/9551/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 28185,70 грн,
11 жовтня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету в рахунок погашення податкового боргу в сумі 28 185,70 грн., а саме з: податку на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної дiлянки, що сплачується фізичними особами, якi є власниками об'єктiв нежитлової нерухомості 18306,02 грн., податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами 9 879,68 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач, зокрема, зазначив, що у відповідача є податковий борг. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку.
У відповідності до вимог ч.6 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддею здійснений запит про реєстрацію місця проживання відповідача.
Ухвалою суду від 17.10.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
На зареєстровану в установленому порядку адресу місця проживання відповідача судом направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 17.10.2024, яка отримана останнім 23.12.2024 року.
Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін; з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи зазначені приписи справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
За відомостями інтегрованої картки платника податків, у відповідача наявна заборгованість зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, якi є власниками об'єктiв нежитлової нерухомості у розмірі 18 306,02 грн.
Згідно з пп.266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/ або нежитлової нерухомості.
Відповідно до пп. 266.3.2, п. 266.3 ст. 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.(пп.266.7.1 п.266.7 ст. 266 ПК України.
Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків. Відповідно до пп. 266.10.1 п.266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Податковий борг відповідача зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, якi є власниками об'єктiв нежитлової нерухомості, виник на підставі прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень:
- №0449436-2408-1402-UA48060270000044708 вiд 05.12.2023, нараховано 4928,63 грн., за період 2022 рік, строк сплати 30.03.2024, сплачено 271,11 грн., сума боргу 4657,52 грн.;
- №0333496-2408-1402-UA48060270000044708 вiд 03.11.2023, нараховано 13648,50 грн., за період 2021 рік, строк сплати 30.03.2024, сплачено 271,11 грн., сума боргу 13648,50 грн.
Податкові повідомлення-рішення були направлені на адресу відповідача засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням і вручені відповідачу.
Також, контролюючим органом наступним повідомленням-рішенням визначено грошове зобов'язання відповідача з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами в сумі 9 879,68 грн:
- №96732-24/14-02 вiд 08.04.2024, нараховано 9 879,68 грн., за період 2021 рік, строк сплати 18.06.2024, сплачено 0,00 грн., сума боргу 9 879,68 грн.
Матеріали справи містять підтвердження направлення зазначеного повідомлення-рішення на адресу відповідача і вручення його відповідачу.
Особливості визначення загального мінімального податкового зобов'язання платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь врегульовано п.170.14 ст.170 ПК України.
Для платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов'язання визначається контролюючим органом (п.п.170.14.1, п.170.14, ст.170 ПК України).
Визначення загального мінімального податкового зобов'язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб. Мінімальне податкове зобов'язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування (п.п.170.14.3, п.170.14, ст.170 ПК України).
При обчисленні мінімального податкового зобов'язання нормативна грошова оцінка земельних ділянок застосовується контролюючими органами з урахуванням вимог, встановлених пунктом 271.2 статті 271 цього Кодексу.
Контролюючі органи за місцем податкової адреси платників податку в 10-денний строк інформують контролюючі органи за місцезнаходженням відповідних земельних ділянок про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п.170.14.7, п.170.14, ст.170 ПК України).
У разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов'язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку зобов'язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п.170.14.6, п.170.14, ст.170 ПК України). Контролюючим органом вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу з відповідача у встановленому законодавством порядку, а саме на адресу відповідача поштою направлена податкова вимога №0009559-1302-1429 від 20.11.2023, яка вручена відповідачу.
У зв'язку з несплатою відповідачем протягом граничних строків податкового боргу, ГУ ДПС у Миколаївській області звернулось з даним позовом до суду на виконання наданих Податковим кодексом України повноважень.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом.
У силу п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).
Відповідно до пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Пунктом 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
Застосовуючи ці приписи до обставин справи вбачається, що податкові повідомлення рішення були надіслані на податкову адресу відповідача. Отже, відповідно до п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України вони є належними врученими.
У разі незгоди з податковим повідомленням - рішенням, яким платнику податків визначено грошове зобов'язання, останній має право оскаржити таке податкове повідомлення рішення в адміністративному чи судовому порядку. Протягом строку оскарження грошове зобов'язання вважається неузгодженим.
Разом з тим, відповідачем не надано жодного доказу оскарження, скасування чи відкликання податкових повідомлень-рішень №0449436-2408-1402-UA48060270000044708, №0333496-2408-1402-UA48060270000044708, №96732-24/14-02
Також відповідачем не надано доказів сплати грошового зобов'язання, нарахованого вказаним податковим повідомленням-рішенням.
Враховуючи, що відповідачем не сплачено у встановлені законодавством строки податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами , які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості та податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, за ним рахується податкове зобов'язання з вказаних податків, яке перетворилось на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Отже, узгоджене грошове зобов'язання, проте не сплачене платником податків у добровільному порядку в строки визначені законодавством набуває статусу податкового боргу, з метою стягнення якого контролюючий орган має право звертатись з відповідним позовом до суду.
Відповідно до положень ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що контролюючим органом була сформована податкова вимога форми «Ф» від 20.11.2023 р. №0009559-1302-1429, яка направлена на адресу відповідача і вручена йому.
Позивач стверджує, що податковий борг відповідача з моменту винесення податкової вимоги від 20.11.2023 не переривався і не був погашений повністю. Відповідач це твердження не спростував.
Відповідно до п.59 ст.59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Отже, суд доходить висновку, що податковим органом дотримана процедура визначення податкового зобов'язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу. Однак вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.
Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право, крім іншого, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з п.41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.
За приписами пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, судом з'ясовано, що відповідач на час розгляду справи має узгоджений податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, якi є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 18306,02 грн і податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами 9 879,68 грн. У зв'язку з цим, суд доходить до висновку, що вказана сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Позивачем не надано доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв'язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст.2, 5, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295, КАС України, суд,-
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005 ЄДРПОУ 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Місцевого бюджету в рахунок погашення податкового боргу в сумі 28 185,70 грн (двадцять вісім тисяч сто вісімдесят п'ять гривень 70 коп), а саме з: податку на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної дiлянки, що сплачується фізичними особами, якi є власниками об'єктiв нежитлової нерухомості 18306,02 грн, податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами 9879,68 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко