13 січня 2025 р. № 400/12124/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54008,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
23 грудня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач) про:
визнання бездіяльності відповідача з питання перерахунку пенсії позивачу за період з 14.09.2017 по 07.09.2024 незаконною, врахувавши розмір його заробітної платні за період з 01.07.2000 по 07.09.2024 при розрахунку пенсії;
зобов'язання відповідача зробити перерахунок пенсії позивачу за період з 14.09.2017 по 07.09.2024, врахувавши розмір його заробітної платні (доходу) за період з 01.07.2000 по 07.09.2024 при розрахунку пенсії за віком.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він отримує пенсію по інвалідності з 06.08.2013, водночас згідно з відповіді відповідача йому нараховано стаж роботи 41 рік 3 місяці: 15 років 7 місяців 17 днів за період з 25.11.1999 по 31.07.2015 та додатково 25 років 7 місяців 1 день за період з 01.08.2015 по 03.02.2041. Хоча 04.03.2041 ще не наступило, але в результаті такого розрахунку вийшло, що позивач має загальний стаж 41 рік 3 місяці, а індивідуальний коефіцієнт складає 1,45242, який нібито є оптимальним для позивача. Проте, при розрахунку його пенсії відповідач взагалі не врахував розмір заробітної плати, який він отримує, який підтверджений довідкою ОК-5, а також не врахував стаж роботи позивача згідно з трудової книжки. У листі відповідача від 08.10.2024 № 1400-0202-8/82120 на звернення представника позивача від 07.09.2024 стверджується, що для обчислення пенсії по інвалідності з дати призначення 06.08.2024 застосовано середній показник заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2010, 2011 та 2012 роки в розміні 2368,70 гривні. На думку позивача, не зрозумілим є посилання відповідача на те, чому він почав рахувати пенсію з 06.08.2024, а також на те, чому він рахував середню заробітну платню за 2010-2012 роки. Натомість згідно з даними довідки ОК-5 в 2010 році позивач заробив 30810,06 грн., в 2011 році - 40906,50 грн, в 2012 році - 55524,07 грн, всього за 2010-2012 роки позивач заробив 30810,06+40906,50+55524,07=127240,63 гривень. В 2010-2012 роках 12+12+12=36 місяців. Таким чином, середньомісячний дохід за 2010-2012 роки складає 127240,63/36=3534,46 грн., що значно більше за вказаний відповідачем середній показник - 2368,70 гривні. До того ж, як наполягає позивач, в довідці ОК-5 чітко видно, що всі місяці дохід позивача був більшим за цей середній показник по Україні. З огляду на це, позивач переконаний, що відповідач протиправно не врахував при обчислені розмір його пенсії розмір його заробітної плати за період з 01.07.2000 по 07.09.2024.
У відзиві на позовну заяву від 07.01.2025 відповідач заперечив проти позову, просив позовні вимоги в частині призначення пенсії з 01.01.2004 по 22.06.2024 залишити без розгляду, в іншій частині відмовити. Відзив умотивовано тим, що для обчислення пенсії по інвалідності позивача з дати призначення 06.08.2013 застосовано показник середньої заробітної плата (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії по інвалідності (2010, 2011, 2012 роки) - 2368,70 гривні. Заробітну плату позивача для обчислення пенсії розраховано за нормами абзацу першого частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 31.07.2013 за індивідуальними відомостями про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. За заявою позивача від 25.08.2015 проведено перерахунок пенсії з 01.09.2015 як працюючому пенсіонеру, відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV з урахуванням страхового стажу та заробітної плати, набутих після призначення пенсії. На підставі пункту 43 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV з 01.10.2017 пенсію по інвалідності перераховано із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2014, 2015, 2016 роки - 3764,40 гривні. Крім цього, відповідач наполягає на тому, що позивач пропустив строк звернення до суду, встановлений статтею 122 КАС України в частині позовних вимог щодо перерахунку пенсії за період з 01.01.2024 по 22.06.2024.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) (без виклику сторін у судове засідання).
Розглянувши заяви по суті, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Відповідно до протоколу Управління Пенсійного фонду України в м. Очаків від 20.08.2013 № 20198 позивачу призначено пенсію по інвалідності з 06.08.2013. При здійсненні обчислені пенсії було враховано, що середньомісячний заробіток для розрахунку пенсії позивача становив 3350,67 грн, а показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії по інвалідності (2010-2012 роки) - 2368,70 грн, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати (після оптимізації) становив 1,41456 (3350,67 грн : 2368,70 грн = 1,41456).
На підставі заяви позивача від 26.08.2015 про перерахунок пенсії по інвалідності Управління Пенсійного фонду України в м. Очаків прийняло розпорядження від 28.09.2015 № 114315 позивачу проведено перерахунок пенсії по інвалідності з 01.09.2015. При здійсненні обчислені пенсії було враховано, що середньомісячний заробіток для розрахунку пенсії позивача становив 3440,35 грн, а показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії по інвалідності (2010-2012 роки) - 2368,70 грн, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати (після оптимізації) становив 1,45242 (3440,35 грн : 2368,70 грн = 1,45242).
В подальшому позивачу неодноразово проводився перерахунок розміру пенсії по інвалідності.
Згідно з трудовою книжкою позивача серія НОМЕР_1 , заповненої 30.05.2000, з 03.01.2002 по теперішній час він постійно працював.
07.09.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку його пенсії із врахуванням розміру отриманої ним заробітної плати за період з 01.07.2000 по 07.09.2024.
Листом від 08.10.2024 № 1400-0202-8/82120 відповідач відмовив у такому перерахунку, зазначивши, що у разі його здійснення відбудеться зменшення індивідуального коефіцієнта заробітної плати з 1,45242 до 1,44918, що призведе до зменшення розміру пенсії по інвалідності позивача з 2422,24 до 2416,91 гривні. Натомість загальний розмір пенсії не зміниться і становитиме 2980,00 грн за рахунок збільшення доплати до зазначеної суми відповідно до підпункту 7 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
Вважаючи, що відповідач протиправно не провів перерахунок його пенсії по інвалідності, що призвело до зменшення розміру належних йому виплат, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною другою статті 46 Закону № 1058-IV встановлено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Відтак у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення не підлягає застосуванню шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України, оскільки це має наслідком неможливість реалізувати передбачене частиною другою статті 46 Закону № 1058-ІV право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час у зв'язку з порушенням строків її виплати без обмеження будь-яким строком.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 646/6250/17.
Таким чином, твердження відповідача про пропущення позивачкою строку звернення до адміністративного суду з цим позовом є необґрунтованим.
Що стосується безпосередньо спірних правовідносин, то суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю І групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю ІІ групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю ІІІ групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону (частина перша статті 33 Закону № 1058-IV).
Частиною першою статті 27 Закону № 1058-IV встановлено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп ? Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Згідно з частиною першою статті 25 Закону № 1058-IV коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:
Кс = (См х Вс) / (100 % х 12), де:
Кс - коефіцієнт страхового стажу;
См - сума місяців страхового стажу;
Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Отже, розмір пенсії по інвалідності є прямопропорційним розміру заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до абзаців першого-шостого частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з абзацами восьмим-дванадцятим частини другої статті 40 Закону № 1058-IV коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:
Кз = Зв : Зс, де:
Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;
Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
З наведеної формули слідує, що розмір заробітної плати (доходу) є прямопропорційним розміру коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи, та оберненопропорційна розміру середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
Таким чином, чим більший коефіцієнт заробітної плати, тим більший розмір пенсії по інвалідності отримує застрахована особа. Саме розмір цього коефіцієнта є визначальним для визначення того, чи відбудеться збільшення розміру пенсії по інвалідності внаслідок її перерахунку, а не розмір заробітної плати, яку отримує працюючий пенсіонер.
Тому твердження позивача про те, що збільшення розміру його заробітної плати має безумовним наслідком збільшення розміру його пенсії по інвалідності не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Суд встановив, що при призначені позивачу пенсії по інвалідності з 06.08.2013 було враховано середньомісячний заробіток для розрахунку пенсії позивача в розмірі 3350,67 грн, а показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії по інвалідності (2010-2012 роки) - 2368,70 грн, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати (після оптимізації) становив 1,41456 (3350,67 грн : 2368,70 грн = 1,41456).
Відповідно до розпорядження Управління Пенсійного фонду України в м. Очаків від 28.09.2015 № 114315 позивачу проведено перерахунок пенсії по інвалідності з 01.09.2015. При здійсненні обчислені пенсії було враховано, що середньомісячний заробіток для розрахунку пенсії позивача становив 3440,35 грн, а показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії по інвалідності (2010-2012 роки) - 2368,70 грн, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати (після оптимізації) становив 1,45242 (3440,35 грн : 2368,70 грн = 1,45242).
Таким чином, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача з 01.09.2015 становив 1,45242.
У листі від 08.10.2024 № 1400-0202-8/82120 відповідач зазначив, що при перерахунках пенсії позивача по інвалідності, проведених після 01.09.2015, його індивідуальний коефіцієнт заробітної плати зменшувався.
Вказане також підтверджується доданими до відзиву на позовну заяву розпорядженнями органів Пенсійного фонду України про перерахунок пенсії позивача від 26.11.2015, 27.11.2016, 25.04.2017, 26.10.2017.
Крім цього, відповідно до рішення відповідача від 12.09.2024 № 048270114315, за весь період страхового стажу позивача з 01.07.2000 по 29.02.2024 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача становить 1,44916, що менше за чинний 1,45242, а загальний розмір його пенсії водночас залишився не змінним і становив 2980,00 гривні.
З наведеного слідує, що відповідач правомірно відмовив позивачу в задоволенні його заяви від 07.09.2024 про перерахунок його пенсії по інвалідності.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. У задоволені позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54020; код ЄДРПОУ: 13844159) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Повний текс рішення складено 13 січня 2025 року