13 січня 2025 р. № 400/15793/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бульби Н.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 ,
доВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ,
провизнання бездіяльності протиправною; стягнення компенсації в сумі 58 982,31 грн,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням встановлених строків виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 29.11.2023 на виконання постанови ПААС від 17.08.2023 у справі № 400/11125/21;
- стягнути з відповідача компенсацію втрати частини доходів у сумі 58 982,31 грн у зв'язку з порушенням встановлених строків виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 29.11.2023 на виконання постанови ПААС від 17.08.2023 у справі №400/11125/21.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що відповідачем своєчасно не виплачено йому індексацію грошового забезпечення, а тому відповідач повинен виплатити компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Ухвалою від 03.01.2024 суд відкрив провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач надіслав відзив, заперечує проти задоволення позову. На обґрунтування своєї позиції зазначає, що необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може (1) або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, (2) або відмовити у її виплаті. А тому тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов'язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію.
Враховуючи воєнний стан та ведення бойових дій на території Миколаївської області, з метою безпеки учасників судового процесу, суд не призначав судового засідання, та розглянув справу без виклику сторін (в порядку письмового провадження).
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.12.2022 у справі № 400/11125/21 визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо проведення ОСОБА_1 нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 06.12.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - вересень 2016 року; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі ОСОБА_1 грошового забезпечення із застосуванням щомісячної фіксованої індексації за період з 01.03.2018 по 21.02.2020; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 із врахуванням раніше виплачених сум: індексацію грошового забезпечення за період з 06.12.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року; щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 21.02.2020. У решті позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2023 у справі № 400/11125/21 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2022 року скасовано, прийнято нову постанову, якою визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 06.12.2017 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 06.12.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 12776,25 гривень з урахуванням раніше виплачених сум; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 року по 21.02.2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4001,39 грн відповідно до абз. 4, 6 п. 5 Порядку № 1078 у розмірі 90639,10 грн; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4001,39 грн за період з 01.03.2018 по 21.02.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4001,39 грн відповідно до абз. 4, 6 п. 5 Порядку № 1078 у розмірі 90639,10 грн., з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення суду у справі № 400/11125/21 ОСОБА_1 29.11.2023 виплачено індексацію грошового забезпечення у розмірі 98648,25 грн.
Компенсацію втрати частини доходів за затримку виплати індексації грошового забезпечення відповідач не виплатив.
Бездіяльність відповідача і стала підставою для звернення до суду.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі Закон № 2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно із ст. 2 Закону № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:
-пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);
-соціальні виплати;
-стипендії;
-заробітна плата (грошове забезпечення);
-сума індексації грошових доходів громадян;
-суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
-суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Згідно з абзацом шостим пункту 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі Порядок № 159), компенсації підлягають грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.
Отже, у випадку бездіяльності роботодавця щодо нарахування та виплати працівнику індексації заробітної плати, такий працівник має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання роботодавця здійснити донарахування належних працівникові сум доходів.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.12.2019 у справі № 822/1731/16 і від 21.03.2023 у справі № 620/7687/21.
Відповідно до ст. 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Згідно з абзацем сьомим пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.200 № 1078 (далі - Порядок № 1078) у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2050-ІІІ і пункту 8 Порядку № 159 відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Аналіз правових норм статей 1, 2, 4 Закону № 2050-ІІІ і Порядку № 159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов'язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі грошового забезпечення) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості з перерахованого грошового забезпечення. Крім того, відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону № 2050-ІІІ не обов'язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством. Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв'язку з нормами статей 2-4 Закону № 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням. Вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.
Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20.
Враховуючи викладене, відповідач протиправно не нарахував і не виплатив позивачу компенсацію втрати частини доходів при виплаті йому 29.11.2023 індексації грошового забезпечення грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності своєї бездіяльності, що є підставою для задоволення позову.
Щодо вимоги позивача виплатити компенсацію втрати частини доходів у сумі 58 982,31 грн, суд зазначає, що предметом спору у цій справі є вирішення питання чи належить позивачу виплата компенсації втрати частини доходу. Оскільки компенсацію позивачу ще не виплачено, тому спору щодо суми компенсації ще не існує, тобто вказані позовні вимоги стосуються правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
При цьому, задовольняючи позовні вимоги, суд використовує повноваження, передбачені ч. 2 ст. 9 КАС України, та самостійно визначає формулювання резолютивної частини судового рішення, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
Щодо позиції відповідача про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом та наявність підстав для залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України, у редакції, яка діяла до 19.07.2022, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
19.07.2022 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" № 2352, яким внесено зміни до законодавства про працю.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України в редакції Закону України № 2352, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Враховуючи те, що індексацію грошового забезпечення позивачу виплачено 29.11.2023, а до суду звернувся 29.12.2023, тобто в тримісячний строк, то строк звернення позивача до суду не пропущений.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача та відсутність підстав у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.
Позивач звільнений від сплати судового збору. Судові витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за час затримки їх виплати по день фактичного розрахунку виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 29.11.2023 на виконання постанови ПААС від 17.08.2023 у справі № 400/11125/21.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) компенсацію втрати частини доходів за час затримки їх виплати по день фактичного розрахунку виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 29.11.2023 на виконання постанови ПААС від 17.08.2023 у справі № 400/11125/21.
4. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо виплати компенсації втрати частини доходів у сумі 58 982,31 грн відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 13.01.2025.
Суддя Н.О. Бульба