13 січня 2025 р. № 400/2904/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач) про:
- визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 06 травня 2005 року по 03 липня 2008 року на комунальному комерційному підприємстві Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" та період проходження строкової військової служби з 28.10.1986 року по 02.12.1988 роки протиправними;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 06 травня 2005 року по 03 липня 2008 року на комунальному комерційному підприємстві Донецької міської ради "Донелектроавтотранс";
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період проходження військової служби з 28.10.1986 року по 02.12.1988 року в Збройних Силах.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо попереднього розрахунку пенсії, на що отримав відповідь від 04.01.2024 року щодо недостатності страхового стажу для призначення пенсії, оскільки до страхового стажу не враховано періоди роботи, зокрема у ККП Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" з 06.05.2005 по 03.07.2008, у зв'язку з тим, що в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація про трудові відносини; та період проходження військової служби з 28.10.1986 по 09.12.1988 (за даними військового квитку від 28.10.1986 НОМЕР_1 ), оскільки в військовому квитку зазначено дату народження " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що не відповідає паспортним даним " ІНФОРМАЦІЯ_2 ". Позивач вказав, що ним була надана до ГУ ПФУ в Миколаївській області трудова книжка, яка підтверджує факт проходження ним військової служби в рядах Радянської армії в період з 28.10.1986 по 02.12.1988 роки, підстава - військовий квиток НОМЕР_1 . Також зазначив, що прийняття на підтвердження стажу роботи, зокрема, довідок, застосовується тільки в тому випадку, коли відсутня трудова книжка, або відсутні відповідні записи чи містяться неправильні чи неточні записи в трудовій книжці про роботу особи на підприємстві. У зв'язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою від 02.04.2024 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/2904/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у відповідності до ст. 262 КАС України.
До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що відсутність інформації про трудові відносини є підставою для не врахування до страхового стажу позивача періодів його роботи в комунальному підприємстві Первомайської міської ради "Донелектроавтотранс2 з 06.05.2003 року по 03.07.2008 року. Окрім того, у військовому квитку позивача зазначено дату народження " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що не відповідає паспортним даним " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", тому відсутні підстави для врахування страхового стажу у період проходження військової служби з 28.10.1986 року по 09.12.1988 року (за даними військового квитку від 28.10.1986 НОМЕР_1 ) до моменту уточнення інформації згідно п.6 Постанови № 637. Вказав, що позивач лише звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із зверненням про попередній розрахунок пенсії за віком, він не набув статусу пенсіонера, а тому позовні вимоги стосовно зарахування страхового стажу є безпідставними.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
05.10.2023 року ОСОБА_1 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про попередній розрахунок пенсії за віком відповідно до пункту 8 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області надано відповідь про відмову в зарахуванні трудового стажу для призначення пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу не враховано:
- періоди роботи у комунальному комерційному підприємстві Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" з 06.05.2003 по 03.07.2008 та у приватному підприємстві ПП "Озеров" з 12.05.2011 по 15.10.2012 (за даними трудової книжки від 06.10.2003 року НОМЕР_2 ), оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація про трудові відносини;
- період проходження військової служби з 28.10.1986 по 09.12.1988 (за даними військового квитку від 28.10.1986 НОМЕР_1 ), оскільки у військовому квитку зазначено дату народження " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що не відповідає паспортним даним " ІНФОРМАЦІЯ_2 ".
Вважаючи, що відповідач протиправно не зарахував всі періоди його роботи згідно трудової книжки, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
У силу пункту 1 частини першої статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком.
Частиною першою статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV)
Згідно зі ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).
Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 17 Порядку №637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку №637).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов'язаних з заявником спільною роботою.
Також, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Таким чином, відповідно до діючого законодавства основним та достатнім документом (за наявності відповідних записів в ній), що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Судом досліджено копію трудової книжки НОМЕР_2 , згідно якої встановлено, що ОСОБА_1 , зокрема, у період з 06.05.2005 року по 03.07.2008 року працював на посаді водія тролейбусу 3-го класу в комунальному комерційному підприємстві Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" (записи №13 та №14).
Записи про ці періоди роботи засвідчені відповідною печаткою підприємства-працедавця і дефектів їх вчинення не мають.
Посилання відповідача на відсутність в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування інформації про трудові відносини, на думку суду, також не може бути підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду його роботи у комунальному комерційному підприємстві Донецької міської ради "Донелектроавтотранс", з огляду те, що порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування був затверджений лише у червні 2014 року постановою Правління ПФУ від 18.06.2014 року №10-1.
Отже, не зарахування відповідачем до страхового позивача вказаного періоду є протиправним.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період проходження військової служби з 28.10.1986 року по 02.12.1988 року в Збройних Силах, суд зазначає наступне.
Як було встановлено судом раніше, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області надано відповідь про відмову в зарахуванні до страхового стажу періоду проходження військової служби з 28.10.1986 по 09.12.1988 (за даними військового квитку від 28.10.1986 НОМЕР_1 ), оскільки у військовому квитку зазначено дату народження " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що не відповідає паспортним даним " ІНФОРМАЦІЯ_2 ".
Частиною третьою статті 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" визначено, що до стажу роботи зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Згідно з військовим квитком серії НОМЕР_1 від 28.10.1989 року, позивач з 28.10.1986 року по 02.12.1988 року, проходив військову службу. Вказаний військовий квиток заповнений російською мовою, та серед іншого містить відомості про особу (прізвище, ім'я, по батькові, число місяць і рік народження, місце народження), відомості про призив на військову службу та звільнення з військової служби, період служби та відомості про орган, що його видав.
У вказаному військовому квитку уповноваженою особою військового комісаріату, яка здійснювала його заповнення здійснено запис дати народження позивача російською мовою « 28 сент 1968», при тому, що дата народження позивача згідно паспортних даних - ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стало підставою для не врахування пенсійним органом до страхового стажу позивача періоду проходження його військової служби.
При цьому інші записи у військовому квитку, зокрема, щодо імені, по батькові, місяця і року народження позивача зазначені правильно, збігаються із паспортними даними, доказів зворотного відповідачами не надано.
Відтак, на переконання суду, здійснення у військовому квитку уповноваженою особою військового комісаріату запису дати народження позивача « 28 сент 1968» з помилкою у дні народжені, не заперечує його належність позивачу, а отже не може бути підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 . Такий підхід відповідача, суд уважає, надмірним формалізмом, внаслідок чого порушується право позивача на належне пенсійне забезпечення.
Більш того, дана помилка не є підставою для неврахування стажу, а тому період проходження позивачем військової служби згідно даних військового квитка має бути врахована відповідачем.
Крім того, про те, що позивач проходив військову службу в радянські часи з 28.10.1986 по 02.12.1988 також відображено і у трудовій книжці позивача, що зазначено на сторінці 2 трудової книжки.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Позов поданий через систему "Електронний суд".
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи заявлені вимоги, позивач повинен був сплатити судовий збір із урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження ставки судового збору в розмірі 968,96 грн.
За таких обставин, позивач надмірно сплатив 242,24 грн. судового збору та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" може бути повернутий судом за клопотанням позивача.
Отже, стягненню підлягає судовий збір в сумі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 06 травня 2005 року по 03 липня 2008 року на комунальному комерційному підприємстві Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" та період проходження строкової військової служби з 28.10.1986 року по 02.12.1988 роки.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 06 травня 2005 року по 03 липня 2008 року на комунальному комерційному підприємстві Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" та період проходження військової служби з 28.10.1986 року по 02.12.1988 року в Збройних Силах.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 968,96 грн.
5. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Величко