13 січня 2025 р. № 400/13954/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаДержавної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області, вул. Перемоги, 14, м. Київ, 03135, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056
провизнання протиправною та скасування постанови від 13.01.2022 року № 336016,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області (далі - відповідач) про:
- визнання протиправною та скасування постанови Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №336016 від 13.01.2022 року.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на день складання акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13.01.2022 року він не був автомобільним перевізником, оскільки не здійснював будь-яких перевезень. Крім того, відповідачем не було повідомлено про розгляд справи щодо притягнення позивача до відповідальності, що і стало підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою від 16.11.2023 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі №400/13954/23 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.
13.01.2025 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що під час здійснення рейдової перевірки інспекторами було встановлено факт порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме перевезення пасажирів по маршруту "Вознесенськ-Прибужани" за відсутності на момент проведення перевірки схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду. Запрошення на розгляд справи відправлено рекомендованим листом завчасно, на дату розгляду справи не надано доказів, що спростовують вчинення адміністративного правопорушення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою підприємцем з 09.03.1998 року. Основним видом діяльності підприємця ОСОБА_1 є пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення.
З 05.01.2011 року ФОП ОСОБА_1 має діючу ліцензію на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, з дозволеним видом робіт: внутрішні перевезення пасажирів автобусами.
13.12.2021 року посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області м. Вознесенськ по вул. Кірова на підставі направлення на перевірку, проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки БАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
За результатами перевірки складено акт від 13.12.2021 року №320150, в якому зафіксовано порушення відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 3 частина 1 - перевезення пасажирів по маршруту "Вознесенськ-Прибужани" за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду.
Відділом державного нагляду (контролю) в Миколаївській області направлено запрошення на адресу ФОП ОСОБА_1 для участі у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який відбудеться 04.01.2022 року. Проте, позивач не отримав вищезазначене запрошення у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою про повернення / досилання (ф. 20) від 23.12.2021 року.
На підставі акту перевірки №320150, Відділом державного нагляду (контролю) в Миколаївській області прийнято постанову №336016 від 13.01.2022 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн. до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Не погоджуючись з прийнятою відповідачем постановою №336016 від 13.01.2022 року, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Відповідно до ст.2 Закону № 2344-ІІІ законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен, зокрема, забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Згідно зі статтею 39 Закону 2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для регулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
При цьому, у ст.1 Закону №2344-III визначається, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; замовник транспортних послуг - юридична або фізична особа, яка замовляє транспортні послуги з перевезення пасажирів чи/та вантажів; пасажирські перевезення - перевезення пасажирів легковими автомобілями або автобусами; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.
За приписами абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки відповідач встановив на підставі тимчасового реєстраційного талону ХХТ №027405 водій транспортного засобу марки БАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 здійснював надання послуг з пасажирських перевезень.
При цьому, у водія були відсутні документи, передбачені ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: схеми маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду.
З огляду на встановлені порушення, посадова особа склала акт проведення перевірки на ім'я ФОП ОСОБА_1 як автомобільного перевізника.
Суд зауважує, дійсно, відповідно до витягу з ЄДР основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення.
Однак, відповідно до відповіді, наданої самою Держаною службою безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на адвокатський запит представниці позивача, що в Єдиному комплексі інформаційних систем Укратрансбезпеки станом на грудень 2021 року відсутні відомості про транспортний засіб - автобус БАЗ А079.23 ЕТАЛОН, реєстраційний номер НОМЕР_2 , заявлений та такий, що використовувався для провадження господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) або іншими ліцензіатами.
Суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 19 жовтня 2023р. у справі №640/27759/21 зазначив, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити із того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов'язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов'язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.
У постанові від 22 лютого 2023 року у справі № 240/22448/20 Верховний Суд зауважував на тому, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена ст. 60 Закону № 2344-ІІІ, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж. При цьому, автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися).
Тобто, положення ст.60 Закону №2344-ІІІ не можуть бути застосовані до особи, яка не є учасником правовідносин, щодо яких компетентним органом проводиться перевірка дотримання законодавства про автомобільний транспорт.
З огляду на викладене, суд зазначає, що під час проведення перевірки посадовими особами відповідача не було з'ясовано та не встановлено належними доказами особу автомобільного перевізника.
Отже, позивач на момент перевірки не перебував в статусі автомобільного перевізника.
Тобто, зазначене свідчить, що позивач у даному випадку, як вже зазначалось, не є автомобільним перевізником, а отже і суб'єктом порушення, передбаченого абз.3 ч.1 ст.60 Закону № 2344-ІІІ.
Проте, в супереч вимогам чинного законодавства про автомобільний транспорт до відповідальності безпідставно притягнуто позивача, який не виступав автомобільним перевізником у межах спірних правовідносин.
З урахуванням встановлених під час розгляду обставин та фактів, суд дійшов висновку, що відповідач приймаючи спірне рішення діяв не в межах та не на підставі чинних норм законодавства.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1073,60 грн. підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області (вул. Перемоги, 14, м. Київ, 03135, ідентифікаційний код 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови від 13.01.2022 року № 336016 - задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №336016 від 13.01.2022 року.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Перемоги, 14, м. Київ, 03135, ідентифікаційний код 39816845) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 1073,60 грн.
4. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Величко