справа № 753/611/25
провадження № 2-з/753/12/25
"13" січня 2025 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред"явлення, суд -
Заявник ОСОБА_1 до пред'явлення позовузвернувся до суду у електронній формі із заявою від 13.01.2025 року про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення виконавчого напису нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика В.В., вчиненого 21.12.2019 року за № 7494 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Женева» заборгованості у розмірі 120 143 грн. 43 коп. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, враховуючи те, що він планує ініціювати позов до Дарницького районного суду міста Києва до ТОВ «ФК Женева» про визнання виконавчого напису нотаріуса № 7494 вчиненого 21.12.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Женева» заборгованості у розмірі 120 143 грн. 43 коп., таким, що не підлягає виконанню.
Обґрунтовуючи заяву тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, посилаючись на потенційний ризик (припущення) й без надання відповідного обґрунтування та належних й допустимих доказів.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначено у статті 183 ЦПК України.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, якимзокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.
Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Дослідивши матеріали поданої заяви, наявні підстави для повернення її заявнику без розгляду, виходячи із наступного.
Розділом VI ЦПК України визначено компетенцію загального суду щодо вирішення питань, які виникають на стадії виконання рішення суду.
Відповідно до ч.2 ст.183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).{Частину другу статті 183 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 460-IX від 15.01.2020}
Водночас, з матеріалів заяви вбачається, що до заяви не додано доказів надіслання (надання) іншим учасникам провадження поданої до суду заявником заяви про всім заінтересованим особам, що підтверджується відсутністю вказаних доказів у додатках до такої заяви (відсутні опис документів про направлення заяви із доданими до неї документами адресатам, платіжні документи про здійснення відправлення кореспонденції засобами поштового зв'язку із зазначенням переліку найменувань відправленої кореспонденції), а із наданої заявником заяви не встановлено дотримання ч.2 ст.183 ЦПК України та вказує на недотримання вказаної норми.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
За таких обставин суддя вважає за необхідне заяву повернути без розгляду у силу ч.4 ст.183 ЦПК України.
При цьому суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедент ними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
На підставі вищевикладеного, п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, керуючись ст.ст. 183, 185, 259-260, 352-355 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред"явлення, - повернути без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.