справа №380/17418/24
13 січня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Станько Юрій Петрович, звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач, МОУ), в якому просить:
- визнати протиправними дії комісії МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, щодо заниження розміру частки одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», належної ОСОБА_1 ;
- зобов'язати МОУ додатково призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в сумі 1 250 000 (один мільйон двісті п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Васюківка Донецької області.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.05.2024 № 8797 ОСОБА_1 було повідомлено про те, що згідно з протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 89/168 від 03.05.2024, їй призначено одноразову грошову допомогу у зв'язку із загибеллю сина старшого сержанта ОСОБА_2 , відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 06.11.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 13.02.2024 № 321/КЦ/1468 - в розмірі 1/4 частини 15 000 000 грн, в сумі 3 750 000 (три мільйони сімсот п'ятдесят тисяч) гривень 00 коп.
Згідно з витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 89/168 від 03.05.2024, у пункті 37 комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги матері, дружині та сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 у період дії воєнного стану старшого сержанта ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 06.11.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 13.02.2024 № 321/КЦ/1468 - в розмірі 3/4 частини 15 000 000 гривень, в сумі 11 250 000 (одинадцять мільйонів двісті п'ятдесят тисяч) гривень 00 коп. у рівних частках кожному.
У відповідь на адвокатський запит, ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) листом від 25.07.2024 р. за № 1159/12/10915 повідомив про те, що згідно з доповіддю про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за одноразовою грошовою допомогою, було включено сина загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4., оскільки відповідно до інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян загиблий мав ще одного сина та мати загиблого зазначила про це в своїй заяві.
Також у вказаному листі зазначено, що син загиблого ОСОБА_4 відповідно до віку міг би мати право на отримання частки одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю батька, але із заявою не звертався, місце проживання його не відоме, тому не можливо остаточно визначити його право на отримання одноразової грошової допомоги.
Оскільки на даний час право сина (ІНФОРМАЦІЯ_4.) загиблого ОСОБА_2 на призначення допомоги залишається невизначеним, відповідна частка допомоги (1/4) нерозподілена.
Вважає, що відповідач при розподілі одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови КМУ № 168, між її отримувачами, безпідставно відніс ОСОБА_3 до складу членів сім'ї (утриманців) загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, оскільки ОСОБА_3 не є членом сім'ї ОСОБА_2 у розумінні Сімейного кодексу України та не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 за призначенням такої допомоги.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо заниження розміру частки одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», належної ОСОБА_1 , позивач звернулась до суду.
Відповідач позову не визнав з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Васюківка Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув ОСОБА_2 . Згідно з доповіддю ІНФОРМАЦІЯ_2 про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за одноразовою грошовою допомогою від 16.01.2024 № 1159/12/652/1, визначено осіб, які звернулися (можуть звернутися) за отриманням одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю ОСОБА_2 :
- матір ОСОБА_1 , має право на розподіл частки одноразової грошової допомоги;
- батько ОСОБА_5 , мав би право на розподіл частки одноразової грошової допомоги, якби був живий, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 26.08.2005;
- дружина ОСОБА_6 , має право на розподіл частки ОГД, у шлюбі з 16.11.2006, шлюб дійсний;
- неповнолітні діти: син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3., має право на розподіл частки одноразової грошової допомоги;
- утриманці: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає закордоном, не можливо визначити чи має право на розподіл частки одноразової грошової допомоги, місце знаходження не відоме.
Відповідач вважає, що для розподілу нерозподіленої частки сина ОСОБА_3 , необхідна належним чином завірена його відмова або закінчення періоду (3 роки), після якого можна звертатись за призначенням одноразової грошової допомоги.
Ухвалою від 19.08.2024 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.
Вимоги ухвали позивачем виконано.
Ухвалою від 28.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Відповідач 11.09.2024 (вх. № 68056) подав відзив на позовну заяву, яке містить клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб.
Ухвалою суду від 10.01.2025 у задоволенні клопотання про залучення третіх осіб відмовлено.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , 1980 р.н., що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 10.11.1980, виданим Рава-Руською міською радою Львівської області.
Батьком ОСОБА_2 був ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 26.08.2005), що підтверджується доповіддю ІНФОРМАЦІЯ_2 про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за одноразовою грошовою допомогою від 16.01.2024 № 1159/12/652/1.
ОСОБА_2 з 16.11.2016 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , від шлюбу мають спільного сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3., що підтверджується доповіддю ІНФОРМАЦІЯ_2 про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за одноразовою грошовою допомогою від 16.01.2024 № 1159/12/652/1.
ОСОБА_2 також є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4., матір'ю якого є ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 24.10.2001, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Жовківського райуправління юстиції Львівської області.
Як слідує із сповіщення про смерть з ІНФОРМАЦІЯ_2 № 4151 від 08.04.2023, старший сержант ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Васюківка Донецької області, внаслідок обстрілу позицій противником.
Вказана обставина також підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 06.11.2023, що видане Рава-Руською міською радою Львівського району Львівської області.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_2 № 8797 від 16.05.2024 позивача було повідомлено про те, що згідно з протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 89/168 від 03.05.2024, їй призначено одноразову грошову допомогу у зв'язку із загибеллю сина старшого сержанта ОСОБА_2 , відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 06.11.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 13.02.2024 № 321/КЦ/1468 - в розмірі 1/4 частини 15 000 000 грн, в сумі 3 750 000 (три мільйони сімсот п'ятдесят тисяч) грн 00 коп.
Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України листом № 220/13/4664 від 21.06.2024 у відповідь на адвокатський запит вих. № М/0110-2 від 11.06.2024 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 не в повному обсязі повідомив, що збір документів і встановлення повного кола осіб, які можуть мати право на одержання допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 здійснювався ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також у вказаному листі зазначено про те, що згідно з доповіддю ІНФОРМАЦІЯ_2 , до кола осіб, які можуть звернутися за одноразовою грошовою допомогою у зв'язку з загибеллю ОСОБА_2 окрім матері, дружини та сина (ІНФОРМАЦІЯ_3.) загиблого належить також син (ІНФОРМАЦІЯ_4.).
Як видно із витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 89/168 від 03.05.2024, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги:
« 37. Матері, дружині та сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 у період дії воєнного стану старшого сержанта ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 06.11.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 13.02.2024 № 321/КЦ/1468 - в розмірі 3/4 частини 15 000 000 грн, в сумі 11 250 000 (одинадцять мільйонів двісті п'ятдесят тисяч) грн 00 коп. у рівних частках кожному».
ІНФОРМАЦІЯ_2 листом № 1159/12/10915 від 25.07.2024 у відповідь на адвокатський запит вих. № М/0110-3 від 15.07.2024 повідомив про те, що син загиблого ОСОБА_4 відповідно до віку міг би мати право на отримання частки одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю батька, але із заявою не звертався, місце проживання його не відоме, тому не можливо остаточно визначити його право на отримання одноразової грошової допомоги.
Згідно з доповіддю ІНФОРМАЦІЯ_2 про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД № 1159/12/652/1 від 16.01.2024 визначено осіб, які звернулися (можуть звернутися) за отриманням ОГД у зв'язку з загибеллю ОСОБА_2 , до таких осіб належать:
- матір ОСОБА_1 , має право на розподіл частки ОГД;
- батько ОСОБА_5 , мав би право на розподіл ОГД, якби був живий, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 26.08.2005;
- дружина ОСОБА_6 , має право на розподіл частки ОГД, у шлюбі з 16.11.2006, шлюб дійсний;
- неповнолітні діти: син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3., має право на розподіл частки одноразової грошової допомоги;
- утриманці: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4., проживає закордоном, не можливо визначити, чи має право на розподіл частки одноразової грошової допомоги, місце знаходження не відоме.
Представник позивачки звернувся до суду з цим позовом, стверджуючи, що відповідачі неправильно визначили коло отримувачів одноразової грошової допомоги, неправильно розділили між ним частки та безпідставно не розподілили решту суми між належними отримувачами.
При вирішенні спору, суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України визначаючи, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі здійснює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
Згідно з пунктом 1 статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
Статтею 16-1 Закону № 2011-XII (у редакції, яка діяла до 30.06.2023) встановлено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Згідно з пунктом 3 статті 16-2 Закону № 2011-XII розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 статті 16-3 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Згідно з пунктами 8, 9 статті 16-3 Закону № 2011-XII особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).
Абзацами першим-третім пункту 2 Постанови № 168 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян російської федерації або республіки білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Судом встановлено, що відповідно до пункту 37 витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 89/168 від 03.05.2024, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги:
«Матері, дружині та сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 у період дії воєнного стану старшого сержанта ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 06.11.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 13.02.2024 № 321/КЦ/1468 - в розмірі 3/4 частини 15 000 000 грн, в сумі 11 250 000 (одинадцять мільйонів двісті п'ятдесят тисяч) грн 00 коп. у рівних частках кожному».
ІНФОРМАЦІЯ_2 листом № 1159/12/10915 від 25.07.2024 повідомив про те, що згідно з доповіддю про результати проведеної роботи, щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за одноразовою грошовою допомогою, було включено сина загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4., оскільки відповідно до інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян загиблий мав ще одного сина, про що мати загиблого зазначила в своїй заяві.
На даний час син загиблого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4. відповідно до віку міг би мати право на отримання частки одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю батька, але із заявою не звертався, місце проживання його не відоме, у зв'язку з чим, відповідна частка допомоги (тобто 1/4 частини 15 000 000 гривень, а саме - в сумі 3 750 000 (три мільйони сімсот п'ятдесят тисяч) грн 00 коп.) нерозподілена.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У розумінні статті 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Також у рішенні Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99, Суд зазначав, що обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з суб'єктом права на пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавство не визначає вичерпного переліку членів сім'ї, а передбачає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю, такими критеріями є спільне проживання, спільний побут і взаємні права й обов'язки.
Окрім того, можуть мати місце обставини, які підтверджуватимуть наявність підстав для призначення та виплати йому невиплаченої суми грошової допомоги. У будь-якому випадку, наявність чи відсутність відповідних підстав з'ясовуватиме саме комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
Суд у контексті спірних правовідносин вважає за необхідне також зазначити таке.
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Постанови № 168, у разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу.
Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Відповідно до абзацу 4 пункту 2 Постанови № 168, якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на це право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Суд також звертає увагу на те, що з 31.01.2023 набрав чинності Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затверджений наказом Міністерства оборони України № 45 від 25.01.2023, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за № 176/39232 (далі - Наказ МОУ № 45).
Згідно з пунктом 1.1. Наказу МОУ № 45 цей Порядок і умови визначають завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів.
Згідно з пунктом 1.3. Наказу МОУ № 45 сім'ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян російської федерації або республіки білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Відповідно до пункту 1.4. Наказу МОУ № 45 особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.
Згідно з пунктом 1.7. Наказу МОУ № 45, ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Заява (додаток 1) подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) незалежно від місця реєстрації заявника.
Згідно з пунктом 3.2. Наказу МОУ №45, Обласний (Київський міський) ТЦКСП:
1) є органом, уповноваженим подавати висновок щодо можливості призначення ОГД (додаток 4). У разі отримання інформації, яка не відповідає раніше наданому висновку, не пізніше 3 робочих днів подається новий висновок з урахуванням встановлених обставин;
2) проводить перевірку отриманих з Департаменту соціального забезпечення результатів попереднього опрацювання документів для призначення ОГД, та не пізніше 3 робочих днів після їх реєстрації письмово повідомляє про результати проведеної роботи;
3) у встановленому порядку представляє інтереси Міністерства оборони України у судових справах, пов'язаних з визначенням кола осіб, яким виплачується ОГД, звертається до суду щодо залучення до справ інших членів сім'ї загиблого, інтересів яких вони стосуються;
4) веде облік осіб загиблих (померлих) військовослужбовців (осіб, звільнених з військової служби), та осіб, які звернулися (можуть звернутися) за отриманням ОГД.
Районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному (Київському міському) ТЦКСП за підпорядкуванням (пункт 4.2. Наказу МОУ №45).
Відповідно до пункту 4.3. Наказу МОУ № 45 обласний (Київський міський) ТЦКСП перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД, а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи.
Результати опрацювання документів обласним (Київським міським) ТЦКСП зазначаються у висновку (додаток 4) та доповіді (додаток 3), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки).
Перелік документів, які надають члени сім'ї до районного (міського) ТЦКСП для призначення та виплати ОГД визначений додатком 2 до Наказу МОУ № 45:
1. Заява про виплату ОГД
2. Документ, що посвідчує особу, передбачений частиною першою статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», для осіб без громадянства та іноземців - документ, що посвідчує їх особу
3. Документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону)),- крім осіб без громадянства або іноземців
4. Свідоцтво про смерть військовослужбовця
5. Документ, що підтверджує родинні зв'язки з загиблим (померлим) військовослужбовцем відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»:
а) для дружини/чоловіка - свідоцтва про шлюб;
б) для дитини - свідоцтво про народження дитини;
в) для батьків - свідоцтво про народження загиблого (померлого);
г) для осіб, які перебували на утриманні загиблого (померлого) - документ, що підтверджує перебування на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця
6. Згода на обробку персональних даних
7. Довідка про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України/ повний витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості».
8. Свідоцтво про зміну імені - у разі зміни прізвища, імені, по батькові
9. Рішення місцевої державної адміністрації, виконавчого органу місцевої ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування,- для законних представників неповнолітніх дітей загиблого (померлого)
10. Відмова, заява, інший правочин, завірений відповідно до Закону України «Про нотаріат» або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (за наявності)
11. Рішення суду, яке набрало законної сили та стосується призначення ОГД (за наявності)
12. Інші документи щодо призначення та виплати ОГД (за наявності)
Аналіз наведених законодавства дає підстави стверджувати, що нерозподілена частка одноразової грошової допомоги може бути призначена у разі: надання сином загиблого - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4., документів, які, відповідно до Сімейного кодексу України підтверджують, що він був членом сім'ї загиблого ОСОБА_2 , та/або перебував на утриманні загиблого відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» або надання нотаріально засвідченої заяви про відмову від отримання частки допомоги або закінчення строку на звернення для отримання частки допомоги (3 роки з дня загибелі військовослужбовця).
Станом на момент розгляду даної справи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4., не звертався про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю батька та документально не підтвердив своє право на отримання частки одноразової грошової допомоги.
Водночас, Комісією Міноборони фактично не відмовлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4., у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги та строк на звернення для отримання частки допомоги не закінчився.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що питання призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в сумі 1 250 000 (один мільйон двісті п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок вирішуватиметься відповідачем у разі відмови осіб, які мають право на звернення для отримання частки допомоги впродовж 3 років з дня загибелі військовослужбовця, у призначенні та виплаті такої допомоги, чи прийняття рішення Комісією про відмову сину загиблого, ІНФОРМАЦІЯ_4., у призначенні та виплаті такої допомоги, чи закінчення трирічного строку для звернення із заявою про виплату такої допомоги, а тому позов заявлено передчасно.
Таким чином, син загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4., не може бути позбавлений легітимного права на призначення та отримання відповідної допомоги, за умови наявності у нього відповідних правових підстав.
Натомість, наявність чи відсутність у повнолітнього сина загиблого ОСОБА_3 права на одноразову грошову допомогу у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 не є предметом розгляду у даній справі, та відповідні обставини з'ясовуватиме саме комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
Суд зауважує, що у пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем вказані вимоги щодо доказування правомірності свого рішення виконано.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи оскаржувані дії відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд виснує, що такі вчинені відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено, тому відсутні підстави для визнання таких дій протиправними, тому у задоволенні першої позовної вимоги слід відмовити.
Оскільки друга позовна вимога є похідною від першої позовної вимоги, то також не підлягає до задоволення.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та висновки щодо кожної позовної вимоги, суд виснує про безпідставність позовних вимог, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Міністерства оборони України (пр-т. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. П. Хома