Справа № 708/2/25
Провадження № 2/708/105/25
про залишення позовної заяви без руху
14 січня 2025 року м. Чигирин
Суддя Чигиринського районного суду Черкаської області Попельнюх А. О. розглянув позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та
ОСОБА_1 через свого представника - адвокат Ігнатова Д. І. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 16 лютого 2019 року Бучанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 17.
Ознайомившись із позовної заявою та доданими до неї документами суддя встановив, що вони не відповідають вимогам до них, передбачених статтями 175 - 177 Цивільного процесуального кодексу України, що обґрунтовується наступним.
На підставі ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві представником позивачки зазначено клопотання про відстрочення сплати судого збору до прийняття рішення у справі, яке обґрунтовано скрутним матеріальним становищем позивачки.
Під час розгляду вказаного клопотання суддею враховано таке.
Згідно ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Крім того, питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Згідно ч. 1 ст. 8 "Про судовий збір", суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У розумінні наведених норм права відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.
У свою чергу наведеною нормою визначено право суду, а не обов'язок, щодо відстрочки, розстрочки або звільнення позивачів від сплати судового збору.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
У постанові Верховного Суду від 24.01.2020 року у справі № 815/2320/18 касаційний суд зробив акцент, що в кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди мають встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо) рухомого, нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Княт проти Польщі, заява № 71731/01; п. 63-64 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Єдамський та Єдамська проти Польщі, заява № 73547/01).
Отже, при вирішенні питання про задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судових витрат, звільнення від сплати судового збору суд досліджує наявність обставин для відстрочення, зменшення або звільнення, які мають бути підтверджені належними доказами.
Натомість до заявленого клопотання не долучені докази дійсного фінансового стану ОСОБА_1 , у зв'язку із чим судом не встановлені підстави для його задоволення. Одночасно відмова у задоволенні такого клопотання обумовлює залишення позовної заяви без руху із наданням часу на усунення наявних у ній недоліків.
Пунктом 1.3 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 грн, відповідно за подання позовної заяви про розірвання шлюбу сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Вказана сума судового збору підлягає сплаті за такими реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Черк.обл./тг м.Чигирин/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37930566
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA388999980313101206000023705
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Чигиринський районний суд Черкаської області, п. 1.3.1
На підставі ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, ураховуючи встановлені недоліки, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві часу на їх усунення шляхом сплати судового збору за подання вказаного позову в сумі 1211,20 грн. та надання суду квитанції про проведену оплату.
Роз'яснити позивачеві, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 десятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви, який слід рахувати з дня отримання копії зазначеної ухвали.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку не виконання вимог зазначеної ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ