справа №380/5500/24
з питань встановлення судового контролю за виконанням рішення
13 січня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Хоми О.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа №380/5500/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Представником позивача 20.12.2024 (вх. №93866) подано заву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 23.04.2024 у справі № 380/5500/24.
Заява обґрунтована неналежним та неповним виконанням рішення суду від 23.04.2024 у справі № 380/5500/24, яке полягає у тому, що виплачена позивачу у жовтні 2023 року та березні 2024 року компенсація втрати частини доходу на загальну суму 149 416 грн 15 к. розрахована виходячи з розміру місячної пенсії за період з 01.11.2009 до 01.03.2023 у твердому (постійному) розмірі 610 грн 03 к. як працюючій особі. На думку представника позивача спосіб виконання судового рішення не відповідає покладеним на відповідача зобов'язанням.
Відповідачем 30.12.2024 (вх. №2369ел) подано заперечення на заяву про встановлення судового контролю, суть яких полягає у тому, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 у справі №380/5500/24 змінено статус ОСОБА_1 у пенсійній справі, починаючи з 01.11.2009, на статус непрацюючої особи та здійснено перерахунок пенсії за віком як непрацюючій особі з виплатою підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2012 по 23.04.2014 у розмірі 7 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність, а починаючи з 24.04.2014 - у розмірі 66,43 грн, нарахована та виплачена компенсація втрати частини доходу з 01.11.2009. Стверджує про виконання ГУ ПФУ у Львівській області рішення суду від 23.04.2024 у справі №380/5500/24 повністю згідно з нормами чинного законодавства.
Суд, розглянувши заяву та дослідивши матеріали справи №380/5500/24, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, виходячи з такого.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23.04.2020 у справі №560/523/19.
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтею 382 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу норми частини першої статті 382 КАС України вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов'язком суду.
З цього приводу Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звернув увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судових рішень. Підставами для її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення.
З наведеного слідує, що встановлення судового контролю може мати місце на стадії виконання судового рішення за заявою сторони, на користь якої таке рішення ухвалене, за наявності обґрунтованих доводів та підстав вважати, що відповідач ухиляється від виконання рішення у справі.
Подібна позиція висловлена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №800/592/17.
Таким чином, з аналізу правових позицій Верховного Суду випливає, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень є диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами.
Даючи оцінку виконанню відповідачем рішення від 23.04.2024 у справі № 380/5500/24, суд встановив такі обставини.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 у справі № 380/5500/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2024, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області змінити статус ОСОБА_1 у пенсійній справі, починаючи з 01.11.2009 на статус непрацюючої особи та здійснити перерахунок пенсії за віком як непрацюючий особі з виплатою підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2012 до 23.04.2014 у розмірі 7 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність, а починаючи з 24.04.2014 - у розмірі 66 грн 43 к., з урахуванням компенсації втрати частини доходу за результатом нового перерахунку пенсії з 01.11.2009 та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум.
ГУ ПФУ у Львівській області листом у заперечені на заяву про встановлення судового контролю зазначило, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 у справі №380/5500/24 змінено статус ОСОБА_1 у пенсійній справі, починаючи з 01.11.2009 на статус непрацюючої особи та здійснено перерахунок пенсії за віком як непрацюючій особі з виплатою підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2012 по 23.04.2014 у розмірі 7 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність, а починаючи з 24.04.2014 - у розмірі 66,43 грн., нарахована компенсація втрати частини доходу з 01.11.2009.
ГУ ПФУ у Львівській області за період з 01.11.2009 по 31.12.2024 нарахувало та виплатило позивачу пенсію в сумі 459 677 грн 99 к., з урахуванням компенсації втрати частини доходів, що підтверджується довідкою про розмір призначеної і фактичної отриманої пенсії ОСОБА_1 від 20.12.2024 та визнається позивачем.
Отже, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 у справі №380/5500/24 фактично виконано.
Оскільки стадія виконання рішення суду завершилась, то неналежність чи неповнота виконання такого рішення суду не тягне за собою права на звернення до суду для встановлення судового контролю.
Вказане свідчить про неналежний спосіб захисту та відсутність підстав для звернення до суду в порядку статті 382 КАС України, що унеможливлює встановлення судового контролю за вже виконаним рішенням суду.
Ураховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 23.04.2024 у справі №380/5500/24, тому у задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю слід відмовити повністю.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 256, 293-295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволені заяви представника позивача Заболотських Олени Григорівни про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 23.04.2024 у справі №380/5500/24, - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя О. П. Хома