10 січня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/8671/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у в порядку спрощеного провадження (письмове провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Військова частина НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військова частина НОМЕР_1 про:
- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не розгляді рапорту ОСОБА_1 від 17.02.2023 про надання медичної допомоги, направлення на проходження лікування та військово-лікарської комісії у одному з медичних закладів м. Кропивницький;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 17.02.2023 р. про надання медичної допомоги, направлення на проходження лікування та військово-лікарської комісії у одному з медичних закладів м. Кропивницький.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді водія. Під час проходження військової служби стан здоров'я позивача погіршився. У період з 27.01.2023 р. по 07.02.2023 р. ОСОБА_1 перебував у відпустці, під час відпустки його стан здоров'я сильно погіршився. З 08.02.2023 р. позивач перебуває під постійним наглядом лікаря і на даний час його стан здоров'я не дозволяє йому виконувати військові обов'язки. 21.02.2023 р. з метою отримання медичної допомоги, направлення на лікування та направлення на проходження огляду ВЛК. ОСОБА_1 звернувся з рапортом про надання медичної допомоги до командування військової частини НОМЕР_1 від 17.02.2023 р. Через незадовільний стан здоров'я ОСОБА_1 позбавлений можливості самостійно прибути до військової частини НОМЕР_1 для отримання направлення на лікування, тому у рапорті зазначив своє місце проживання для надіслання направлення на лікування поштовим відправленням. Однак, відповідачем рапорт позивача не розглянуто, відповіді не надано. Позивач вважає протиправною триваючу бездіяльність військової частини НОМЕР_1 .
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги не визнає (а.с.34-37). Представник відповідача вказує що ОСОБА_1 перебуває у самовільному залишенні частини з 08.02.2023 р. За вчинення самовільного залишення частини ОСОБА_1 були внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.05.2023 р. Представник відповідача наголошує на тому, що початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинен6е кримінальне правопорушення, поданих відповідно до ч.4 ст.85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.06.2023 р. №163 солдату ОСОБА_1 , який самовільно залишив військову частину 08 лютого 2023 року було приз-упинено військову службу наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 07 червня 2023 року №103-РС, а облікові документи були направлені до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Представник відповідача наголошує на тому, що неможливо видати солдату ОСОБА_1 направлення на проходження ним медичного огляду військово-лікарською комісією, оскільки позивачу призупинено військову службу з 07.06.2023 р., неможливо здійснити медичний огляд позивача медиками військової частини НОМЕР_1 перед направленням останнього на медичний огляд, оскільки позивач знаходиться в самовільному залишенні військової частини без поважних причин. Також повідомлено, що військова частина НОМЕР_1 не отримувала рапорт ОСОБА_1 від 17.02.2023 р.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 р. позовну заяву залишено без руху (а.с.22).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.31).
29.11.2023 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.46).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 р. витребувано докази (а.с.47).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 р. продовжено процесуальні строки (а.с.57).
Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ОСОБА_1 з 27.02.2022 р. проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 (а.с.14).
У період з 27.01.2023 р. по 07.02.2023 р. ОСОБА_1 перебував у відпустці та був зобов'язаний з'явитися до місця служби у військову частину НОМЕР_1 08.02.2023 р. (а.с.12-13).
Наказом Командира ІНФОРМАЦІЯ_2 (по особовому складу) від 07.06.2023 р. №103-РС солдату ОСОБА_1 , колишньому номеру обслуги механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, який перебуває у розпорядженні командира НОМЕР_2 окремої механізованої бригади оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Сухопутних військ Збройних Сил України, призупинено військову службу з 17 травня 2023 року, оскільки він самовільно залишив військову частину 08 лютого 2023 року (а.с.39).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.06.2023 р. №163 солдату ОСОБА_1 , колишньому номеру обслуги 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , самовільно залишив військову частину 08 лютого 2023 року, призупинено військову службу наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 07 червня 2023 року №103-РС, призупинено строк військової служби, вислуги років для призначення пенсії та вислуги у військовому званні, виплату грошового та здійснення продовольчого, речового забезпечення, виключений зі всіх видів забезпечення з 08 лютого 2023 року (а.с.39, зі зворотного боку).
Представник позивача стверджує, що ОСОБА_1 направлено командиру військової частини НОМЕР_1 рапорт про надання йому медичної допомоги та надання направлення на проходження лікування та військово-лікарської комісії у одному з медичних закладів м. Кропивницький (а.с.16). Однак, до суду не надано доказів отримання такого рапорту відповідачем.
Натомість відповідачем надано довідку начальника відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 відповідно до якої до відділення персоналу не надходили рапорти ОСОБА_1 щодо направлення його на проходження лікування та ВЛК у одному з медичних закладів м. Кропивницький (а.с.41).
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. №2232-ХІІ (далі за текстом - Закон №2232).
Частинами 1, 2 статті 1 Закону №2232 визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.2 Закону №2232 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.1 ст.11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ охорона здоров'я військовослужбовців забезпечується створенням сприятливих санітарно-гігієнічних умов проходження військової служби, побуту та системою заходів з обмеження дії небезпечних факторів військової служби, з урахуванням її специфіки та екологічної обстановки, які здійснюються командирами (начальниками) у взаємодії з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Турбота про збереження та зміцнення здоров'я військовослужбовців - обов'язок командирів (начальників). На них покладається забезпечення вимог безпеки при проведенні навчань, інших заходів бойової підготовки, під час експлуатації озброєння і військової техніки, проведення робіт та виконання інших обов'язків військової служби.
Військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, мають право на безоплатну медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров'я. Військовослужбовці, резервісти під час служби у військовому резерві щорічно проходять медичний огляд, стосовно них проводяться лікувально-профілактичні заходи.
У разі відсутності за місцем проходження військової служби, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів або за місцем проживання військовослужбовців військово-медичних закладів охорони здоров'я, відповідних відділень або ліжко-місць чи спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках медична допомога військовослужбовцям надається державними або комунальними закладами охорони здоров'я за рахунок програми державних гарантій медичного обслуговування населення або інших бюджетних програм, розпорядниками яких є органи управління такими закладами. Військовослужбовці під час лікування у закладах охорони здоров'я всіх форм власності та підпорядкування забезпечуються покращеним харчуванням відповідно до норм, які застосовуються у військово-медичних закладах, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З огляду на пункт 1.2 глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 р. №402 (далі за текстом - Положення №402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Згідно з пунктом 6.1 глави 6 розділу ІІ Положення №402 направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, слідчим, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.
Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров'я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.
Також направлення військовослужбовців на медичний огляд ВЛК прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище проводиться у випадках, визначених Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153, та Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року №170, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 року за №438/16454.
Отже, направлення медичний огляд здійснюється прямим начальником від командира військової частини, в якій такий військовослужбовець проходить військову службу.
Статтею 254 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV (далі за текстом - Статут внутрішньої служби) передбачено, що військовослужбовці зобов'язані негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який зобов'язаний направити хворого до медичного пункту частини.
Відповідно до ч.ч.1. 2 ст.260 Статуту внутрішньої служби на стаціонарне лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров'я поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються в порядку направлення пацієнтів до закладів охорони здоров'я за висновком лікаря військової частини, а для надання допомоги у разі виникнення невідкладного стану за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. За необхідності, з огляду на стан здоров'я військовослужбовця, хворі доставляються до лікувальних закладів у супроводі медичного працівника (фельдшера, санітарного інструктора тощо).
У разі направлення на лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров'я поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі номер електронного направлення (а в разі відсутності технічної можливості виписування направлень в електронній формі - направлення в паперовій формі), медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров'я за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.
Матеріалами справи не підтверджено факт одержання Військовою частиною НОМЕР_1 рапорту ОСОБА_1 від 17.02.2023 р., у зв'язку з чим судом не встановлено бездіяльності відповідача щодо розгляду такого рапорту.
Більш того, суд бере до уваги, що станом на 17.02.2023 р. ОСОБА_1 самовільно залишив військову частину і станом на час звернення до суду з даним позовом призупинено його військову службу.
Відповідно до пункту 1442 розділу IV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008, військовослужбовці, військову службу яким призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов'язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.
Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не розгляді рапорту ОСОБА_1 від 17.02.2023 про надання медичної допомоги, направлення на проходження лікування та військово-лікарської комісії у одному з медичних закладів м. Кропивницький та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 17.02.2023 р. про надання медичної допомоги, направлення на проходження лікування та військово-лікарської комісії у одному з медичних закладів м. Кропивницький, задоволенню не підлягають.
Зважаючи на те, що у задоволенні позову відмовлено, то відповідно до ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат понесених позивачем. Натомість відповідачем не надано доказів понесення судових витрат у даній справі.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297, 382 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 . Код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного рішення суду - 10 січня 2025 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ