06 січня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6970/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження клопотання відповідача про залишення без розгляду в адміністративній справі
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати їй індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 у розмірі, що не відповідає вимогам закону;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити їй індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з застосуванням січня 2008, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 01.11.2024 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомленням сторін.
На адресу суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Клопотання про залишення позовної заяви без розгляду обґрунтоване тим, що позивачем пропущено строк для звернення до суду.
Надаючи оцінку заявленому клопотанню, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22 сформував висновок щодо строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців, відповідно до якого, вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
З огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд сформував сталу правову позицію щодо поширення дії частини першої статті 233 Кодекс законів про працю України в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності, зокрема у постанові по зразковій справі № 260/3564/22 від 06.04.2023 року.
Аналогічний підхід щодо застосування приписів статті 233 Кодексу законів про працю України застосовано Верховним Судом у постановах від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21, від 27.04.2023 у справі № 300/4201/22, від 28.09.2023 у справі № 140/2168/23, від 20.11.2023 у справі № 160/5468/23, від 01 жовтня 2024 року у справі № 160/21959/23.
Оскільки ОСОБА_1 наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2018 №256 виключена зі списків особового складу , тобто під час коли ст.233 КЗпП не обмежувала строки звернення до суду з позовними заявами про стягнення заробітної плати, то позивачем не пропущений строк звернення до суду з цим позовом.
Зважаючи на вищевикладене, викладені відповідачем обставини, суд не вбачає підстав для застосовування ч.4 ст.123 КАС України та вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви відповідача про залишення позову без розгляду.
Керуючись ст. 122, 294 КАС України, суд
1. В задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Ухвала окрему оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО