13 січня 2025 року Справа № 826/8540/16
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До суду звернулось Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - позивач, АТ «НАЕК «Енергоатом», підприємство) із позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення заліку надміру сплачених грошових зобов'язань, що надійшли від ДП «НАЕК «Енергоатом» у грудні 2013 року за кодом бюджетної класифікації 11022200 та не були повністю використані у погашення недоїмки, у рахунок погашення наявних податкових зобов'язань (податкового боргу) з податку на прибуток за 1 квартал 2016 року у розмірі 72 753 147 грн. 98 коп.;
- зобов'язати відповідача здійснити залік надміру сплачених грошових зобов'язань, що надійшли від ДП «НАЕК «Енергоатом» у грудні 2013 року за кодом бюджетної класифікації 11022200 та не були повністю використані у погашення недоїмки, у рахунок погашення наявних податкових зобов'язань (податкового боргу) з податку на прибуток за 1 квартал 2016 року у розмірі 72 753 147 грн. 98 коп.
Позиції сторін
В обґрунтування позову підприємство вказує, що з грудня 2013 року має залишок невикористаних коштів з податку на прибуток у розмірі 241 552 735, 30 грн., що обліковується за кодом бюджетної класифікації 11022200, на підставі чого 11.05.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування переплати з податку на прибуток в ІКП податку по коду платежу 11022200 на код платежу 11020100 у розмірі 72 753 148,00 грн.
Позивач також вказує, що, зважаючи на наявність невикористаних коштів, що є надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями, та враховуючи висновки суду у справі № 826/735/15 щодо призначення вказаних коштів виключно на погашення податкового боргу та керуючись ст. 17, 43, 87 ПК України ДП «НАЕК «Енергоатом» скористалось своїм правом на залік надміру сплачених коштів як джерелом погашення існуючого податкового зобов?язання з податку на прибуток у розмір 72 753 148,00 грн, про що і була подана заява від 11.05.2016 № 6986/15.
Враховуючи викладене, на переконання позивача, відповідач здійснив протиправну бездіяльність у вигляді нездійснення заліку надміру сплачених грошових зобов'язань, що надійшли від ДП «НАЕК «Енергоатом» у грудні 2013 року за кодом бюджетної класифікації 11022200 та не були повністю використані у погашення недоїмки, у рахунок погашення наявних грошових зобов'язань (податкового боргу) з податку на прибуток за 1 квартал 2016 року у розмірі 72 753 147,98 грн. Таким чином, позивач наполягає на визнанні зазначеної бездіяльності відповідача протиправною.
Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, позивач звертався до контролюючого органу із заявою від 09.12.2014 вих. №17433/15 про повернення переплати з податку на прибуток з коду платежу 11022200 на поточний рахунок підприємства в розмірі 241552735,30 грн, яка отримана контролюючим органом 09.12.2014. Листом від 26.12.2014 №23591/10/28-10-20-3-20 відповідач повідомив позивача про те, що чинним законодавством не передбачено повернення на розрахунковий рахунок коштів, які надійшли на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 27.11.2013 №865, від 18.12.2013 №916 та в межах дії Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік".
Не погоджуючись з відмовою у поверненні надмірно сплачених коштів, позивач звернувся до суду із вказаним позовом, за результатами розгляду якого в межах справи № 826/732/15 Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 24.07.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015, у задоволенні позову відмовив, а Верховний Суд постановою від 09.05.2023 залишив без задоволення касаційну скаргу позивача на вказані судові рішення.
Таким чином, відповідач підсумовує, що кошти які надійшли за кодом бюджетної класифікації 11022200 та не були повністю використані у погашення недоїмки, не є коштами позивача, а є субвенцією держави, яку було виділено в 2013 році для погашення заборгованості Державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» за спожиту у минулих роках електричну енергію за рахунок бюджетних коштів та погашено таку заборгованість за рахунок податкового боргу з податку на прибуток ДП "НАЕК "Енергоатом" шляхом спрямування цих коштів до загального фонду державного бюджету та подальшої їх передачі до місцевих бюджетів (як субвенції) і які, з урахуванням встановлених у даній справі обставин не підлягають поверненню підприємству.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 червня 2016 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №826/8540/16 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2016 р. в адміністративній справі №826/8540/16 зупинено провадження у справі № 826/8540/16 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №826/732/15.
12 червня 2023 року від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у даній справі.
28 червня 2023 року від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла адміністративна справа № 826/8540/16 на виконання Закону України № 2825-IX від 13 грудня 2022 р. «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
28 червня 2023 року протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями цю справу передано на розгляд судді Журавлю В.О.
06 липня 2023 року Київський окружний адміністративний суд прийняв до провадження адміністративну справу № 826/8540/16 та поновив провадження. Справу призначив розглядати за правилами загального позовного провадження.
Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12.02.2024 справу розподілено судді Войтович І.І.
19.02.2024 дану адміністративну справу прийнято до провадження, справу визначено до розгляду одноособово суддею Войтович І.І. за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду, та призначено підготовче засідання на 14.03.2024 о 11:30 год.
23.02.2024 представник позивача подала клопотання про заміну позивача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" його правонаступником, яким є Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
13.03.2024 представник відповідача подав клопотання про здійснення процесуального правонаступництва, замінивши Міжрегіональне головне управління ДФС Центрального офісу з обслуговування великих платників на Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
14.03.2024 судове засідання знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
Наступне судове засідання призначено на 22.04.2024 о 10:30 год, про що сторони повідомлені належним чином.
22.04.2024 за участю представників сторін у судовому засіданні вирішено питання про здійснення заміни позивача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" його правонаступником, яким є Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та здійснення процесуального правонаступництва Міжрегіонального головного управління ДФС Центрального офісу з обслуговування великих платників на Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, та розпочато розгляд справи спочатку, у зв'язку з чим оголошено перерву для надання сторонам часу подати заяви по суті спору.
Наступне судове засідання призначено на 05.06.2024 об 11:30 год.
04.06.2024 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
05.06.2024 до суду прибули сторони по справі, суд задовольнивши клопотання позивача про відкладення розгляду справи для надання часу останньому підготувати відповіді на відзив, визначив наступну дату судового засідання на 15.07.2024 о 09:30 год про що сторони повідомлені належним чином.
15.07.2024 до суду прибули сторони по справі, представник позивача подала до суду відповідь на відзив у якій наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У судовому засіданні судом задоволено клопотання представника відповідача про оголошення перерви з метою надання останньому часу підготувати заперечення на відповідь на відзив.
Наступна дата судового засідання визначена на 13.08.2024 о 09:30 год.
08.08.2024 представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив.
13.08.2024 до суду з'явилися представник позивача та представник відповідача, не заперечили проти закриття підготовчого провадження у порядку письмового провадження та призначити справу до розгляду по суті, враховуючи зазначене, суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначити розгляд справи по суті на 09.10.2024 о 09:30 год.
09.10.2024 судом оголошено перерву у зв'язку з витребуванням документів у позивача 06.11.2024 о 09:30 год.
28.10.2024 до суду надійшли додаткові пояснення позивача разом з документами, що витребовувались протокольною ухвалою суду від 09.10.2024.
06.11.2024 в судове засідання прибули представники позивача Калежнюк І.В., представник відповідача Норець В.М.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити, представник відповідача проти позову заперечував, в задоволенні позову просив відмовити.
З'ясувавши позиції сторін, які не заперечували проти продовження розгляду справи у порядку письмового провадження, судом на місці ухвалено здійснити подальший розгляд справи у письмовому провадженні.
Заслухавши представників сторін по справі, встановивши їх правові позиції та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.
Встановлені обставини судом
ДП «НАЕК «Енергоатом» було подано 05.05.2016 декларацію з податку на прибуток за I квартал 2016 року (звітна нова). Згідно даної декларації код рядка 19 «податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 17-рядок 18) (+,-)» 490 404 371,00 грн.
Крім того, позивачем було подано розрахунок податкових зобов?язань за період у якому виявлено помилку та зменшено податкове зобов?язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється Податкової декларації з податку на прибуток підприємств в сумі 1 610 655 грн.
По ДП «НАЕК «Енергоатом» по строку нарахування 20.05.2016р. податкового зобов??язання з податку на прибуток в сумі 490 404 371,00 грн. обліковувалася переплата в сумі 416 040 568,02 грн.
Таким чином, залишилося не сплачене податкове зобов?язання в сумі 72 753 147,98 грн.
ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулося до Офісу великих платників ДФС щодо здійснення заліку надміру сплачених грошових зобов?язань, що надійшли у грудні 2013 року за кодом бюджетної класифікації 11022200 та не були повністю використані у погашення недоїмки, у рахунок погашення наявних податкових зобов?язань (податкового боргу) з податку на прибуток за 1 квартал 2016 року у сумі 72 753 147,98 грн.
Вказана заява отримана відповідачем 11 травня 2016 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції (копія заяви зі штампом міститься в матеріалах справи).
Заперечуючи щодо задоволення вказаної заяви, відповідач стверджує, що кошти які надійшли за кодом бюджетної класифікації 11022200 та не були повністю використані у погашення недоїмки, не є коштами позивача, а є субвенцією держави, яку було виділено в 2013 році для погашення заборгованості Державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» за спожиту у минулих роках електричну енергію за рахунок бюджетних коштів та погашено таку заборгованість за рахунок податкового боргу з податку на прибуток ДП "НАЕК "Енергоатом" шляхом спрямування цих коштів до загального фонду державного бюджету та подальшої їх передачі до місцевих бюджетів (як субвенції) і які, з урахуванням встановлених у даній справі обставин не підлягають поверненню позивачу.
Не погоджуючись з обґрунтованістю вищезазначених доводів відповідача та, як наслідок, правомірністю такої бездіяльності, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Застосовано судом норми права та висновки суду
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зокрема, в силу ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
За ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 826/15741/18, з метою безумовного дотримання конституційного принципу, визначеного у статті 129 Конституції України, в частині третій статті 2 та статті 9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.
Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.
Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття "право на справедливий суд", що гарантоване Конвенцією.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказана норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Вирішуючи даний спір суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Податковим кодексом України передбачено можливість повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платнику податків.
Підпунктами 14.1.39, 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошові зобов'язання платника податків - це суми коштів, які платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкові зобов'язання та/або штрафні (фінансові) санкції, що справляються з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України передбачено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені статтею 43 Податкового кодексу України. Положеннями вказаної правової норми передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Таким чином, суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату, підлягають поверненню платнику податків у разі якщо у платника відсутній податковий борг з відповідного податку. Також, до умов повернення вказаних коштів відноситься подання платником відповідної заяви із вказівкою про напрям перерахування коштів, а також підготовка та направлення контролюючим органом висновку про повернення відповідних сум коштів з бюджету до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та доводам сторін, суд вказує наступне.
Центральним офісом за результатами планової виїзної перевірки платника ДП "НАЕК "Енергоатом" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.06.2012 року складено акт перевірки від 12.12.2012 № 1412/4110/24584661, що стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 26.12.2012 № 0001224110 (далі - ППР), яким визначено грошово зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1 537 705,60 тис. грн. (у т. ч. основний платіж - 1 269 078,3 тис. грн. та 268 627,3 тис. грн. - штрафна санкція).
Зазначене ППР ДП «НАЕК «Енергоатом» було оскаржено в судовому порядку (справа № 826/3453/13-a).
Зокрема, судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.09.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013, у справі № 826/3453/13-а відмовлено у задоволенні позову ДП «НАЕК «Енергоатом» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.12.2012 № 0001224110. Вказаним податковим повідомленням-рішенням збільшено суму грошового зобов'язання позивачу з податку на прибуток на загальну суму 1 537 705 659,00 грн., в тому числі 1 269 078 315,00 грн. - за основним платежем, 268 627 344,00 грн. - за штрафними санкціями.
Зазначені суми грошового зобов'язання набули статусу узгоджених, внаслідок чого, за позивачем обліковувався податковий борг на зазначені вище суми, які відображені в інтегрованій картці платника податків станом на 20.12.2013.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2011 № 236 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реструктуризації вугільної та торфодобувної промисловості, який визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік за програмою «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості», у тому числі погашення заборгованості за спожиту у минулих періодах електричну енергію.
Пунктом 7 вказаного Порядку, в редакції, що діяла з 21.12.2013 (після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 916), визначено процедуру погашення заборгованості за спожиту у минулих роках електричну енергію за рахунок бюджетних коштів, у якій приймає участь ДП «НАЕК «Енергоатом».
Вказаною нормою закріплено, що кошти в сумі 240 000 тис. гривень, передбачені в загальному фонді Державного бюджету України на 2013 рік, перераховуються Казначейством на рахунок Міненерговугілля, Міненерговугіллям - на рахунки підприємств реструктуризації, відкриті в органах Казначейства; підприємствами реструктуризації - на відкриті в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання енергопостачальних компаній; енергопостачальними компаніями - на відкритий в уповноваженому банку поточний рахунок із спеціальним режимом використання державного підприємства «Енергоринок» з подальшим їх спрямуванням на погашення заборгованості перед державним підприємством «НАЕК «Енергоатом». Державне підприємство «НАЕК «Енергоатом» спрямовує отримані кошти в сумі 240 000 тис. гривень до загального фонду державного бюджету у рахунок погашення заборгованості з податку на прибуток.
Пунктом 1 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет на 2013 рік» визначено, що у 2013 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами статей 11, 12 і 13 цього Закону, спрямовуються відповідно на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (за рахунок джерел, визначених пунктами 1 - 3 та 6 статті 11 цього Закону).
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.2013 №865 (далі - Постанова №865) затверджено зміни, що вносяться до Порядку та умов надання у 2013 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі - Порядок), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №167 (далі - Постанова №167).
Зазначеним Порядком визначено механізм надання у 2013 році вказаної субвенції.
Відповідно до пункту 4 цього Порядку до учасників розрахунків з погашення заборгованості відносяться, зокрема, підприємства, що здійснюють передачу та постачання електричної енергії; державне підприємство "Енергоринок"; державне підприємство "НЕК "Укренерго"; енергогенеруючі компанії та їх кредитори - постачальники вугільної продукції.
Пунктом 8 вказаного Порядку, в редакції, що діє з 07.12.2013 (після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.2013 № 865), передбачено, що заборгованість з податку на прибуток державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" у сумі 1300000 тис. гривень, в тому числі відповідні штрафні санкції, визначені відповідно до судових рішень, спрямовується до загального фонду державного бюджету та є джерелом фінансування субвенції, що надається із загального фонду державного бюджету.
Відповідно до пункту 48 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України субвенції - це міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 7 цього Кодексу бюджетна система України ґрунтується, зокрема, на принципі цільового використання бюджетних коштів.
З урахуванням викладеного, з метою погашення заборгованості за спожиту у минулих періодах електричну енергію, яка виникла внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, Урядом України вирішено погасити частину такої заборгованості за рахунок податкового боргу з податку на прибуток ДП "НАЕК "Енергоатом" шляхом спрямування цих коштів до загального фонду державного бюджету та подальшої їх передачі до місцевих бюджетів (як субвенції).
Як вже зазначалося, відповідачем, за результатами планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.06.2012 (акт перевірки від 12.12.2012 №1412/4110/24584661) прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.12.2012 №0001224110, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1537705,60 грн, у тому числі за основним платежем в сумі 1269078,30 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 268627,30 грн.
Зазначене рішення податкового органу позивач оскаржив у судовому порядку, за наслідками розгляду якого постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.09.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 у справі №826/3453/13-а у задоволенні позову ДП "НАЕК "Енергоатом" про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.06.2015 скасовано зазначені судові рішення попередніх інстанцій у справі № 826/3453/13-а, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
За наслідками нового розгляду справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2016, у задоволенні позову відмовлено повністю.
В порядку статті 254 КАС України судове рішення у справі № 826/3453/13-а набрало законної сили.
Судом установлено, що 19.12.2013 Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві на виконання Постанови №865 відкрито рахунок №31119171799011 для зарахування коштів до загального фонду державного бюджету, символ звітності 171, по коду класифікації доходів бюджету 11022200 "Надходження від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на прибуток підприємств, що сплачується підприємствами електроенергетичної, вугільної галузей, підприємствами, що надають послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, підприємствами централізованого водопостачання та водовідведення та нараховані суми податку на прибуток таких підприємств, які виникають після проведення розрахунків по субвенції з державного бюджету місцевих бюджетам, визначеної пунктом 1 статті 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", який доведений до Центрального офісу листом від 19.12.2013 №06-08/5/46-17901.
Відповідач листом від 20.12.2013 №1407/9/20-335 повідомив ДП "НАЕК "Енергоатом" про відкриття органом Державної казначейської служби рахунку за кодом бюджетної класифікації 11022200 для проведення розрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №167 (із змінами і доповненнями) на виконання статті 14 Закону України "Про Державний бюджет на 2013 рік".
Органами Державної казначейської служби України відповідно до вимог Бюджетного кодексу України відкриваються рахунки для перерахування податків і зборів до бюджетів в розрізі кодів бюджетної класифікації, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11 "Про бюджетну класифікацію" (із змінами і доповненнями).
Поряд з цим, по платнику ДП НАЕК "Енергоатом" облік з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності ведеться в інтегрованій картці за кодом бюджетної класифікації 11020100 "Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності", бюджетний рахунок № 31114002799011.
З метою погашення заборгованості з податку на прибуток, яка виникла після узгодження грошових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням від 27.12.2012 №0001224110, у порядку, встановленому наведеними постановами Кабінету Міністрів України, ДП "НАЕК "Енергоатом" з 20 по 30 грудня 2013 року сплачено суму коштів у розмірі 1293114812,81 грн на рахунок органу державної казначейської служби по коду бюджетної класифікації 11022200.
Одночасно, як вбачається з інтегрованої картки платника ДП "НАЕК "Енергоатом" з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності (ККДБ 11020100) станом на 20.12.2013 обліковувались суми переплати (надміру сплачені грошові зобов'язання) в розмірі 688703971,27 грн.
Донараховані суми за рішенням суду згідно податкового повідомлення-рішення від 26.12.2012 №0001224110 на загальну суму 1537705659,00 грн, пеня в розмірі 202560389,78 грн, які відображені в інтегрованій картці платника 20.12.2013, погашені в автоматичному режимі в першу чергу (в хронологічному порядку від дати виникнення переплати) за рахунок існуючої суми переплати в інтегрованій картці платника з податку на прибуток у розмірі 688703971,27 грн (дата виникнення 28.12.2012 п/д) та за рахунок надходження коштів по постанові №167 по коду класифікації доходів бюджету 11022200 в розмірі 1051562077,51 грн.
Водночас, підприємство звернулось до відповідача з листом від 19.12.2013 №17526/15 (від 20.12.2013 вх.№17071/10), в якому просив зарахувати суми переплати, яка обліковувалася в інтегрованій картці платника (код платежу 11020100) в рахунок погашення вищезазначених донарахованих сум, на який відповідачем надано відповідь листом від 13.01.2014 №585/10/20-337 про автоматичне зарахування суми переплати, яка обліковувалась в інтегрованій картці платника в погашення донарахованої суми за рішенням суду.
Статтею 87 ПК України визначено джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.
Пунктом 1 цієї статті передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Судами першої та апеляційної інстанції у межах розгляду справи № 826/732/15 установлено, що відповідно до інтегрованої картки платника станом на 31.12.2013 по коду бюджетної класифікації 11022200 (форма 15) у позивача відображені суми надходжень до бюджету від ДП "НАЕК "Енергоатом" відповідно до Постанови №167 в повному обсязі на загальну суму 1293114812,81 грн та, одночасно, в обліковій картці платника податку на прибуток за платежем 11020100 (форма 6) відображено зменшення податкової заборгованості на загальну суму 1051562077,51 грн, в тому числі борг у сумі 849001687,73 грн, пеня у розмірі 202070848,46 грн, відсотки за користування розстрочкою в сумі 489541,32 грн.
Станом на 31.12.2013 в інтегрованій картці платника за кодом класифікації доходів бюджету 11022200 загальна сума перерахованих коштів до бюджету складає 1293114812,81 грн, що надійшли на виконання Постанови №865 та в межах дії Закону України "Про Державний бюджет на 2013 рік" і здійснено зарахування в погашення податкового боргу в розмірі 1051562077,51 грн, кошти в сумі 241552735,30 грн. залишились не використаними в погашення податкового боргу у зв'язку з його відсутністю в інтегрованій картці платника за платежем 11020100. В інтегрованій картці платника за платежем 11020100 станом на 31.12.2013 обліковувалась переплата в розмірі 240598,30 тис. грн.
За результатами проведення звірки розрахунків з бюджетом по податку на прибуток, згідно акту від 17.07.2014 № 6699-20, ДП "НАЕК "Енергоатом" звернулося до відповідача листом від 06.08.2014 за №10829/15 разом із заявою про зарахування переплати з податку на прибуток з коду платежу 11022200 на код платежу 11020100 у розмірі 241552735,30 грн.
Відповідачем надана відповідь листом від 27.08.2014 №15678/10/28-10-20-3-20 про неможливість зарахування у збільшення переплати по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, коштів, які надійшли в рахунок погашення боргу на виконання вищевказаних постанов Кабінету Міністрів України та в межах дії Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", у зв'язку з відсутністю заборгованості по даному податку на дату звернення.
Підприємство вдруге звернулось до відповідача листом від 09.12.2014 №17433/15 про повернення переплати з податку на прибуток з коду платежу 11022200 на поточний рахунок підприємства, на що відповідачем повідомлено, що чинним законодавством не передбачено повернення на розрахунковий рахунок коштів, які надійшли на виконання постанов Кабінету Міністрів України № 865 і № 916 та в межах дії Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік".
За результатами розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги ДП "НАЕК "Енергоатом" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 у справі № 826/3453/13-а, касаційну скаргу ДП "НАЕК "Енергоатом" задоволено: постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 13.10.2016 у справі № 826/3453/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2016, в задоволенні адміністративного позову ДП "НАЕК "Енергоатом" відмовив повністю.
Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим: до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Судом встановлено, що Верховний Суд у постанові від 09 травня 2023 року по справі № 826/732/15 вказав на відсутність підстав для повернення позивачу надміру сплачених коштів у сумі 241552735,30 грн., оскільки судами попередніх інстанцій у цій справі установлено несплату позивачем грошового зобов'язання з податку на прибуток, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 26.12.2012 №0001224110 на загальну суму 1537705659,00 грн та наявність у позивача податкового боргу з податку на прибуток, який обліковується у інтегрованій картці платника податку.
Також, колегія суддів зазначила, що кошти, які надійшли за кодом бюджетної класифікації 11022200 та не були повністю використані у погашення недоїмки, не є коштами позивача, а є субвенцією держави, яку було виділено в 2013 році для погашення заборгованості Державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" за спожиту у минулих роках електричну енергію за рахунок бюджетних коштів та погашено таку заборгованість за рахунок податкового боргу з податку на прибуток ДП "НАЕК "Енергоатом" шляхом спрямування цих коштів до загального фонду державного бюджету та подальшої їх передачі до місцевих бюджетів (як субвенції) і які, з урахуванням встановлених у даній справі обставин не підлягають поверненню підприємству.
Таким чином, Верховний Суд постановою від 09 травня 2023 року по справі № 826/732/15 залишив без задоволення касаційну скаргу ДП «НАЕК «Енергоатом», а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2017 - без змін.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що не сплачена позивачем сума податкових зобов'язань в сумі 72 753 147,98 грн. станом на 20.05.2016 не може бути погашена за рахунок коштів, які надійшли за кодом бюджетної класифікації 11022200 та не були повністю використані у погашення недоїмки, оскільки не є коштами позивача, а є субвенцією держави, яку було виділено в 2013 році для погашення заборгованості Державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" за спожиту у минулих роках електричну енергію за рахунок бюджетних коштів та погашено таку заборгованість за рахунок податкового боргу з податку на прибуток ДП "НАЕК "Енергоатом" шляхом спрямування цих коштів до загального фонду державного бюджету та подальшої їх передачі до місцевих бюджетів (як субвенції) і які, з урахуванням встановлених у даній справі обставин не підлягають поверненню підприємству.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Разом з тим, податковим законодавством презюмується правомірність рішень, дій та бездіяльності платника податків (ст. 4 ПК України)
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частинами 1 та 2 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).
Відповідно до статті 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність своєї бездіяльності.
Водночас докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані відповідачем.
Згідно з ч. 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.
Решта доводів сторін не змінюють висновків суду.
Враховуючи висновки суду за наслідками вирішення справи, положення ст. ст. 139, 143 КАС України, у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І.І.