13 січня 2025 року №320/2070/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового позовного провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови про накладення штрафу,
Головне управління ДПС у м. Києві звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з вимогами скасувати постанову №71981071 від 21.07.2023 відділу примусового виконання рішень у м. Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу на Головне управління ДПС у м. Києві у розмірі 5100,00 грн.
Мотивуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що оскаржувана постанова про накладення штрафу прийнята без врахування повідомлення Головного управління ДПС у місті Києві як боржника про неможливість виконання судового рішення у зв'язку з тим, що, податковим законодавством не передбачені умови виконання вимог рішення суду у справі №904/5635/19. Пояснено, що з метою належного виконання рішення, ГУ ДПС у м. Києві звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про роз'яснення судового рішення по справі, проте, не зважаючи на всі пояснення та докази контролюючого органу, що належним чином були надані відповідачу, останнім прийнято спірну постанову.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, своїм правом, передбаченим статтею 162 КАС України не скористався, із відзивом до суду не звернувся.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2022 у справі №904/5635/19 позовні вимоги ТОВ «Смачна країна» задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність та зобов'язано Головне управління ДПС у м. Києві внести зміни/коригування до інформаційної системи органів ДПС та інтегрованих карток платника ТОВ «Смачна країна» шляхом виключення з обліку відомостей про податковий борг, а саме, виключити з обліку відомості про наявність податкового боргу з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (код платежу 18010100) у розмірі 4 984,96 грн (основні зобов'язання - 1163,08 грн, пеня - 3821,88 грн); з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код платежу 18010400) у розмірі 120899,26 грн та залишок несплаченої пені - 40949,34 грн.
Визнано протиправною бездіяльність та зобов'язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області сформувати електронний висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та надіслати такий висновок до казначейства для виконання по ТОВ «Смачна країна» з бюджетного рахунку за КБК 14060100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» грошових коштів в розмірі 457 803,19 грн на ліквідаційний рахунок ТОВ «Смачна країна» НОМЕР_1 в АТ «ОТП Банк». МФО 300528, ЄДРПОУ 21685166.
Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Головного управління Державної казначейської служби України Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2022 у справі №904/5635/19 (904/1835/22) задоволено частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2022 у справі №904/5635/19 в частині задоволення позовних про зобов'язання Головного управління ДПС Дніпропетровській області сформувати електронний висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та надіслати такий висновок до казначейства для виконання по поверненню ТОВ «Смачна країна» з бюджетного рахунку за КБК 14060100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) грошових коштів в розмірі 457803,19 грн - скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення - про відмову у задоволенні позовної вимоги.
У решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2022 у справі №904/5635/19 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду у складі КГС від 23.06.2023 у справі №904/5635/19 (відмовлено ГУ ДПС у м. Києві у відкритті касаційного провадження.
Вищеозначене рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2022 у справі №904/5635/19 набрало законної сили, у зв'язку із чим, відповідачем відкрито виконавче провадження №71981071.
Надалі, до Головного управління ДПС у м. Києві надійшла постанова №71981071 від 21.07.2023 відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу на ГУ ДПС у м. Києві у розмірі 5100,00 грн.
Незгода позивача із вказаною постановою зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Вимогами статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Тобто, виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом №1404-VIII заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню,
- протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 статті 75 вказаного Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії виконавець наступного робочого дня після закінчення строку для добровільного виконання рішення перевіряє його виконання та у випадку якщо рішення за яким було відкрито виконавче провадження не було виконано виносить постанову про накладення на боржника - юридичну особу штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, норми чинного законодавства покладають на державного виконавця обов'язок здійснити перевірку виконання рішення боржником наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону.
Судом встановлено, що листом від 01.08.2023 позивач повідомив виконавчий орган про те, що фактично в ГУ ДПС у м. Києві відсутній правовий механізм внесення змін/коригування до інформаційної системи органів ДПС та інтегрованих карток платника ТОВ «Смачна країна» шляхом виключення з обліку відомостей про податковий борг, а саме, виключення з обліку відомостей про наявність податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.
Також у листі звернуто увагу, що ГУ ДПС у м. Києві звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про роз'яснення судового рішення по справі №904/5635/19.
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази як здійснення державним виконавцем перевірки після спливу десяти робочих днів, так і взяття до уваги наданої боржником інформації.
Суд зазначає, що позивач як боржник в силу положень статті 254 КАС України звернувся до суду із заявою про роз'яснення судового рішення.
До того ж, частиною 4 статті 254 КАС України закріплено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд зазначає, що Законом №1404-VIII встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин. А тому, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення саме без поважних причин.
При цьому, поважними в розумінні наведених норм Закону №1404-VIII можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а згідно частини 2 цієї статті Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам у сукупності з наведеними законодавчими нормами, суд доходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу, оскільки невиконання судового рішення за наявності перешкод у правовому регулюванні та паралельного звернення з метою роз'яснення резолютивної частини виконавчого документа, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем не понесено судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв'язку з чим відсутні підстави для вирішення даного питання.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову №71981071 від 21.07.2023 Відділу примусового виконання рішень у м. Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу на Головне управління ДПС у м. Києві у розмірі 5100,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Щавінський В.Р.