про залишення позовної заяви без руху
13 січня 2025 року м. Київ № 320/59936/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства освіти і науки України, в якій просить суд:
- визнати неправомірною дії Міністерства освіти і науки України стосовно здійснення доопрацювання програмного забезпечення Єдиної державної електронної бази з питань освіти що призвело до порушення законних моїх прав як громадянина України, гарантованих ст. 53 Конституції України, ст. 10 Закону України «Про освіту», п.62 Постанови КМ України від 16 травня 2024 р. N 560 Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» проведених на підставі листа від 03.06.2024 р. N 1/9758-24,
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України при визначенні послідовності навчання, при формуванні довідки здобувача освіти за даними єдиної державної електронної бази з питань освіти привести у відповідності до п.62 Постанови КМ України від 16 травня 2024 р. N 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» не використовувати звіт «Історія навчання», що формується в ЄДЕБО у модулі «Фізичні особи»;
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України сформувати довідку про здобувача освіти за денною або дуальною формою навчання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) без використовувати звіту «Історія навчання», що формується в ЄДЕБО у модулі «Фізичні особи».
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, може бути лише особа, яка володіє процесуальною правоздатністю.
Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Відповідно до частини другої статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 року № 5492-VІ (далі-Закон № 5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до частини дев'ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, місце проживання (для фізичних осіб). У рішенні за результатами розгляду позову також зазначається місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), про що зазначено у п.4 ч.5 ст. 246 КАС України.
Таким чином, для підтвердження адміністративної дієздатності та задля виконання вимог ст. 160, 171, 246 КАС України фізичним особам необхідно надавати, зокрема, документ, як правило паспорт (його належним чином засвідчені копії), який містить відомості про місце проживання особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (копію).
В позовній заяві зазначено місце проживання позивача, водночас до неї не доданий відповідний документ щодо підтвердження адреси проживання, зазначений РНОКПП, але не доданий відповідний документ, який підтверджує цей код.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати до суду копію паспорту громадянина України та ідентифікаційного номеру.
Окрім того, засади сплати судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір». Згідно частини 1 статті 3 цього Закону судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (стаття 2 Закону).
Наведені норми кореспондують із приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов'язок додання до позову документу про сплату судового збору.
Судовий збір згідно з частиною першої статті 3 Закону 3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Так, положеннями частини першої статті 4 Закону 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання позову до адміністративного суду немайнового характеру, який подано фізичною особою, підлягає сплаті в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 01.01.2024 - 3028,00 грн.
Як встановлено судом, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру:
- перша вимога: «зобов'язати Міністерство освіти і науки України при визначенні послідовності навчання, при формуванні довідки здобувача освіти за даними єдиної державної електронної бази з питань освіти привести у відповідності до п.62 Постанови КМ України від 16 травня 2024 р. N 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» не використовувати звіт «Історія навчання», що формується в ЄДЕБО у модулі «Фізичні особи»»;
- друга вимога: «зобов'язати Міністерство освіти і науки України сформувати довідку про здобувача освіти за денною або дуальною формою навчання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) без використовувати звіту «Історія навчання», що формується в ЄДЕБО у модулі «Фізичні особи»».
Таким чином, позивачу необхідно було сплатити судовий збір за подання позову з двома немайновими вимогами у сумі 1 937,92 грн. (1 211,20 х 2) х0,8).
Всупереч зазначеному, позивачем надано документ про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу 10-денного строку з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків, шляхом подання до суду копії паспорту громадянина України та ідентифікаційного номеру, оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень) 96 копійок.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
При цьому суд зазначає, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду копії паспорту громадянина України та ідентифікаційного номеру, оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень) 96 копійок.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала прийнята в нарадчій кімнаті, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Кочанова П.В.