Дата документу 10.01.2025Справа № 643/9624/20
Провадження № 1-кп/554/519/2025
«10» січня 2025 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження №12020220470000422 за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 307 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_7 ,
В провадженні судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту за місцем її проживання з забороною покидати місце проживання у певний період часу, строком на два місяці, з покладенням відповідних обов?язків, визначених ч.5 ст. 194 КПК України. Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисних, тяжких кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 307 КК України, за які передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна. Обвинувачена ОСОБА_4 в судові засідання систематично не з'являлася, хоча про дати, час та місце розгляду кримінального провадження повідомлялася належним чином, оголошувалась судом у розшук. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 13.09.2024 року відносно обвинуваченої ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання строком на 2 місяці, який в подальшому був продовжений. Строк дії запобіжного заходу спливає 11.01.2025 року. Проте розглянути кримінальне провадження до закінчення цього строку не надається можливим. На думку прокурора ризики, наявні під час застосування запобіжного заходу не зникли та не зменшились, продовжують існувати, а саме, що обвинувачена ОСОБА_4 , усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинені нею злочини, може переховуватися від суду та вчинити інші умисні злочин. Прокурор зазначає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому просить задовольнити подане нею клопотання в повному обсязі.
Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник адвокат ОСОБА_6 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Суд, вислухавши клопотання прокурора, думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
З вимог ч. 1 ст. 131 КПК України вбачається, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч. 1 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
З вимог ч. 2 ст. 177 КПК України вбачається, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі інші обставини, визначені у вказаній статті.
Так, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, визначених ч.5 ст. 194 КПК України. Обов?язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються (ч. ч. 1, 5, 7 ст. 194 КПК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 307 КК України.
Ухвалою суду від 13.09.2024 року відносно обвинуваченої ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання строком на 2 місяці, з забороною покидати місце проживання у визначений період часу, без застосування електронних засобів контролю, який в подальшому був продовжений.
Строк дії запобіжного заходу спливає 11.01.2025 року.
Під час вирішення клопотання про продовження запобіжного заходу застосованого раніше до обвинуваченої ОСОБА_4 , суд виходить з того, що прокурором доведено наявність ризику передбаченого п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Так, перебуваючи на волі, через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк, оскільки за злочин, який інкримінований обвинуваченій, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна, а тому, суд вважає, що остання, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинений нею злочин, може переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Проте, суд вважає, що прокурором належним чином не доведено ризик, передбачений п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, адже ОСОБА_4 раніше не судима, за вказаний час до кримінальної відповідальності не притягувалась, тому підстав вважати, що остання може вчиняти інші кримінальні правопорушення, немає.
Водночас, доказів зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування відносно обвинуваченоїОСОБА_4 більш м?якого запобіжного заходу, або взагалі їх відсутність, суду не надано.
Крім того, кримінальне провадження по суті ще не розглянуто, свідки не допитувались, письмові та речові докази повністю не досліджені.
Фактичні обставини кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченій ОСОБА_4 , а саме вчинення кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, а саме незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконний збут наркотичних засобів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, вчинені задля незаконного збагачення, які зумовлені тяжкими наслідками не лише для здоров'я конкретної особи, але і для населення в цілому, свідчать про високий ступінь їх небезпечності для суспільства, а отже і про наявний у цьому кримінальному провадженні суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Тому, з урахуванням вимог ст.ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183, 194 КПК України, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , обставини вчинення нею вказаного злочину, вагомість наявних доказів вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою у кримінальних правопорушеннях, враховуючи особу обвинуваченої, яка є раніше не судимою, має постійне місце проживання, зареєстроване у встановленому законом порядку, міцні соціальні зв'язки, утримує доньку, яка страждає на хронічне психічне захворювання та потребує постійного нагляду, а також відсутність даних про порушення обвинуваченою процесуальних обов?язків за час перебування на домашньому арешті, що свідчить про дієвість та ефективність застосованого щодо неї запобіжного заходу, думку самої обвинуваченої та її захисника, суд приходить до висновку, що для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст. 177 КПК України, тобто забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків, а отже її належну поведінку та запобігання ризикам, визначених у ч.1 вказаної статті, відносно обвинуваченої ОСОБА_4 слід продовжити запобіжний захід у виді домашнього арешту, з забороною покидати місце проживання у визначений період часу, без застосування електронних засобів контролю, строком на два місяці, з покладенням відповідних обов?язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 174, 176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 331, 369-372 КПК України,
Клопотання процесуального прокурора ОСОБА_5 про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, з забороною покидати місця проживання у визначений період часу - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання обвинуваченої за адресою: АДРЕСА_1 , з забороною покидати місце проживання у період часу з 23 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, без застосування електронних засобів контролю, строком на два місяці.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт/паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в?їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченій, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ, з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї обов?язків. Крім того, у разі невиконання покладених на неї цією ухвалою обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Визначити строк дії ухвали до 10 березня 2025 року, включно.
Копію ухвали направити Харківському РУП №2 ГУНП в Харківській області, для виконання, а учасникам кримінального провадження, до відома.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя Октябрського районного суду
м. Полтави: ОСОБА_1