20 грудня 2024 року № 640/7547/22
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на підставі визначеної посади начальник лінійного відділу на станції Волноваха управління МВС України на Донецькій залізниці з відповідним розміру посадового окладу, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 1 січня 2015 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно посади начальник лінійного відділу на станції Волноваха управління України на Донецькій залізниці з відповідним розміру посадового окладу, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до протоколу за пенсійною справою позивача №10-1003014797(МВС) від 01.01.2020 року, відповідачем зазначена посада на день звільнення позивача як «оперуповноважений», що підтверджується протоколом з вищевказаної пенсійної справи, в той час, як згідно довідки Управління МВС України на Донецькій залізниці від 22.06.2020 року №279-ЛВ, позивача наказом Управління МВС України на Донецькій залізниці від 28.01.2005 року №24 звільнено у відставку Збройних сил України за п.65 «а» за віком відповідно до положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органом внутрішніх справ у спеціальному званні «полковник поліції» з посади начальника лінійного відділу на станції Волноваха Управління МВС України на Донецькій залізниці, що підтверджується довідкою №279-ЛВ від 22.06.2020 року, копією послужного списку та трудовою книжкою.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надав. Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно матеріалів справи позивачу пенсію призначено з 01.12.2007 року у розмірі 90 відсотків від суми грошового забезпечення.
Згідно довідки №279/ЛК від 22.06.2020 року його звільнено за пунктом 65 «а» (за віком) відповідно до положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у спеціальному званні «полковник міліції» з посади начальника лінійного відділу на станції Волноваха управління МВС України на Донецькій залізниці.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №1000-0203-8/93782 від 23.10.2020 року позивача повідомлено про неможливість провести аналіз матеріалів пенсійної справи в частині визначення позивачу посади на день звільнення, у зв'язку з її відсутністю.
Відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2021 №640/1354/21, 03.12.2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою, якою просив внести виправлення до протоколу за пенсійною справою №10-1003014797 від 01.012015 року та здійснити з 1 січня 2015 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно посади начальник лінійного відділу на станції Волноваха управління МВС України на Донецькій залізниці з відповідним розміру посадового окладу, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
07.01.2022 року Відповідачем надано лист №1000-0203-8/1737, в якому зазначено, провести аналіз матеріалів пенсійної справи в частині визначення Позивачу посади на день звільнення немає можливості у зв?язку з її відсутністю.
Позивач звертає увагу суду, що відповідно до протоколу за його пенсійною справою №10-1003014797(MBC) від 01.01.2020 року, Відповідачем зазначена посада на день звільнення Позивача як «оперуповноважений», що підтверджується протоколом за пенсійною справою №10-1003014797(МВС) від 01.01.2020 року.
Зазначений протокол від 01.01.2020 року у частині визначеної посади дублює протокол за пенсійною справою №10-1003014797(MBС) від 01.01.2015 року, що підтверджується протоколом за пенсійною справою №10-1003014797 (МВС) від 01.01.2015 року.
Згідно довідки Управління МВС України на Донецькій залізниці від 22.06.2020 року №279-ЛВ, Позивача наказом Управління МВС України на Донецькій залізниці від 28.01.2005 року №24 звільнено у відставку Збройних сил України за п.65 «а» за віком відповідно до положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органом внутрішніх справ у спеціальному званні «полковник поліції» з посади начальника лінійного відділу на станції Волноваха Управління МВС України на Донецькій залізниці, що підтверджується довідкою №279-ЛВ від 22.06.2020 року, копією послужного списку та трудовою книжкою.
Вважаючи такі дії ГУ ПФУ у Київській області протиправними, Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Положеннями ст.6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв?язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв?язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (зі змінами доповненнями, далі - Закон №2262-XII).
У преамбулі Закону №2262-ХІ закріплено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв?язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя (справа "Броньовський проти Польщі", заява №31443/96, рішення від 22.06.2004, п. 184).
У Рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (Беєлер проти Італії, Онерїлдіз проти Туреччини, Megadat.com S.r.l. проти Молдови, Москаль проти Польщі). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" від 20.05.2010, "Тошкуце та інші проти Румунії від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онерлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії").
Пунктом 4 рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 (справа №1-21/2005) визначено, що в Україні як соціальній, правовій державі політика спрямовується на створення умов, які забезпечують достатній життєвий рівень, вільний і всебічний розвиток людини як найвищої соціальної цінності, її життя і здоров'я, честь і гідність. Утвердження та дотримання закріплених у нормативно-правових актах соціальних стандартів є конституційним обов'язком держави. Діяльність її правотворчих і правозастосовчих органів має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України, а повноваження - у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів.
Зазначені конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачають за змістом статей 1, 3, 6 (частина друга), 8, 19 (частина друга), 22, 23, 24 (частина перша Конституції України правові гарантії, правову визначеність і пов'язану з ними передбачуваність законодавчої політики у сфері пенсійного забезпечення, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене.
Зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру. Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Позивач вважає, що відповідач в порушення постанови Управління пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»», Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених 5ч військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань, затвердженої Наказом МВС України від 17.09.2018 року №760, та ст.. 172 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не взяв до уваги обчислення, в тому числі і для призначення пенсії яке проведено уповноваженими структурними підрозділами за послужним списком особової справи та записами в ній.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню, судами як джерела права.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає. зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.
Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 по справі №21-1465) зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гаранту) дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень з суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідні повторного звернення до суду.
У справах, пов'язаних із захистом соціальних прав у частині стягнення неотриманої з вини органів, які призначають та виплачують пенсію, сум пенсії, особливий порядок застосування строків звернення до адміністративного суду саме процесуальним законодавством не визначений.
Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2018 року у справі №646/6250/17, на підставі аналізу положення ч. 1 ст. 122 КАС України у системному зв?язку з положенням ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», дійшов висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком та незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом. Такий висновок ґрунтується на тому, що право особи на отримання пенсії в безумовним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань у соціальній сфері.
У відповідності до частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про доведеність позивачем заявлених вимог та необхідності задоволення адміністративного позову повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 263 КАС України, суд,-
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на підставі визначеної посади начальник лінійного відділу на станції Волноваха управління МВС України на Донецькій залізниці з відповідним розміру посадового окладу, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 1 січня 2015 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно посади начальник лінійного відділу на станції Волноваха управління України на Донецькій залізниці з відповідним розміру посадового окладу, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.