20 грудня 2024 року № 320/31992/23
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягають в порушенні правил розрахунку і строків виплати компенсації втрати частини доходів відповідно Закону України №2050-III від 19.10.2000 та Постанови КМУ №159 від 21.02.2001 на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.11.2022 по справі №640/10416/21 ОСОБА_1 ;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести нарахування компенсації втрати частини доходів за період з січня 2019р. по місяць виплати та провести її виплату в місяць виплати заборгованості в сумі 189928,92 грн., визначену на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2020 по справі №640/12631/19, відповідно Закону України №2050-III від 19.10.2000 та Постанови КМУ №159 від 21.02.2001, ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб №2262-ХІІ.
Вказує, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №640/12631/19, яке набрало законної сили 10.12.2020, Пенсійним фондом України в м.Києві йому встановлено пенсію в розмірі 25800.00 грн. і зроблено розрахунок на доплату пенсії в розмірі 189928,92 грн, яку поставлено в чергу на виплату по даті набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №640/10416/21, яке набрало законної сили 06.06.2023: «Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м Києві перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2019 року, визначену на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2020 по справі №640/12631/19 та здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2019, та нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати індексації, з урахуванням виплачених сум.».
Відповідачем проведено нарахування компенсації за період з січня 2019р. по червень 2023р. в розмірі 96939,23 грн., і поставлено в чергу на виплату відповідно судового рішення по справі №640/10416/21.
Заборгованість в сумі 189928,92 грн на момент звернення до суду Позивачу не виплачена.
Як вказано Відповідачем, нараховані кошти по справі №640/12631/19 будуть виплачені в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету».
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надав.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у м. Києві та отримує пенсію призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за пенсійною справою №2601022939.
Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №640/12631/19, яке набрало законної сили 10.12.2020, Пенсійним фондом України в м.Києві йому встановлено пенсію в розмірі 25800.00 грн. і зроблено розрахунок на доплату пенсії в розмірі 189928,92 грн., яку поставлено в чергу на виплату по даті набрання судовим рішенням законної сили, і по теперішній час не виплачену.
Відповідно рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №640/10416/21, яке набрало законної сили 06.06.2023: «Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м Києві перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2019 року, визначену на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2020 по справі №640/12631/19 та здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2019, та нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати індексації, з урахуванням виплачених сум.».
14.08.2023 Позивач звернувся через веб портал ПФУ з заявою, в якій просив дати роз'яснення: 1. Чи є розрахунок компенсації попереднім, тому що сума до виплати нарахована в ньому по червень 2023 року, а не по місяць виплати заборгованості, яку ще не проведено; 2. Чи буде проведена виплата компенсації в той самий місяць в який буде виплачена заборгованість, як того вимагає Закон 2050-III.
22.08.2023 Відповідач листом №28730-29580/M-02/8-2600/23 повідомив, що заборгованість в сумі 96939,23 грн, визначена на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.11.2022 у справі №640/10416/21, обліковується за датою набрання законної сили - 06.06.2023, заборгованість в сумі 189928,92 грн, визначена на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2020 по справі №640/12631/19, обліковується за датою набрання законної сили - 10.12.2020. Нараховані кошти будуть виплачені в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету».
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача у зв'язку з нездійсненням нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правове регулювання порядку нарахування та виплати громадянам компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати врегульовано Законом України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІ Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Відповідно до ст.1 цього Закону підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами за цим Законом необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Стаття 3 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати передбачає, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Крім того, пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, відтворюють положення Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Згідно з п.4 цього Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.
При цьому необхідно зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов'язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Суд звертає увагу, що використане у ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або такий, який можна нарахувати, зокрема і на підставі судового рішення.
З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); порушення встановлених строків їх виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли виплачений цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. При цьому необхідно зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08 серпня 2019 у справі № 638/19990/16-а; постанові від 15 серпня 2019 року у справі №674/24/17; постанові від 26 листопада 2019 року у справі №826/13003/16, і відповідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Згідно з ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів; компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відтак, пенсійний орган, з вини якого пенсіонеру не було вчасно нараховано та виплачено пенсію, повинен здійснити виплату такої пенсії з одночасною виплатою суми компенсації. Невиплата пенсіонеру суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснена виплата заборгованості з пенсії, є порушенням прав пенсіонера на отримання такої компенсації.
Захист права особи на отримання такої компенсації відбувається за її ініціативи шляхом звернення до відповідного органу про відновлення порушеного права.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
При цьому суд зауважує, що компенсація, передбачена Законом №2050-ІІІ, виплачується у разі порушення строків виплати доходу (перерахованої пенсії), а не виконання рішення суду.
Як було встановлено судом, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №640/12631/19, яке набрало законної сили 10.12.2020, Пенсійним фондом України в м.Києві йому встановлено пенсію в розмірі 25800.00 грн і зроблено розрахунок на доплату пенсії в розмірі 189928,92 грн, яку поставлено в чергу на виплату по даті набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №640/10416/21, яке набрало законної сили 06.06.2023: «Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м Києві перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2019 року, визначену на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2020 по справі №640/12631/19 та здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2019, та нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати індексації, з урахуванням виплачених сум.».
Відповідачем проведено нарахування компенсації за період з січня 2019р. по червень 2023р. в розмірі 96939,23 грн, і поставлено в чергу на виплату відповідно судового рішення по справі №640/10416/21.
Заборгованість в сумі 189928,92 грн. на момент звернення до суду Позивачу не виплачена.
Оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі, вказана сума є доходом в розумінні ст.2 Закону №2050-ІІІ.
Проте через відсутність бюджетних коштів рішення суду відповідачем тривалий час не виконуються, на вказано, що нараховані кошти будуть виплачені в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету, що підтверджується матеріалами справи.
З огляду на викладене, пенсійний орган повинен був здійснити виплату заборгованості у сумі 189928,92 грн на виконання судового рішення №640/12631/19 та нарахувати компенсацію втрати частини доходів за відповідний період, проте таких дій не вчинив.
Отже бездіяльність відповідача, яка потягла невиплату позивачу нарахованої суми пенсії, зокрема, за період з січня 2019р. по місяць виплати та провести її виплату в місяць виплати заборгованості в сумі 189928,92 грн., визначену на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2020 по справі №640/12631/19, є протиправною.
Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Аналізуючи дані положення Кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії, якщо не передбачено право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Отже, враховуючи, що одержання доходу, на який розраховує позивач у даній справі у порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, зумовлено протиправною поведінкою суб'єкта владних повноважень відповідача у справі, суд вважає, що відповідач зобов'язаний провести Позивачу нарахування компенсації втрати частини доходів за період з січня 2019р. по місяць виплати та провести її виплату в місяць виплати заборгованості в сумі 189928,92 грн., у зв'язку з порушенням встановлених строків їх виплати.
При цьому суд зазначає, що відповідачем не наведено свого розрахунку, як і не вказано на наявність помилок у розрахунку суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, який проведено позивачем.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнений від сплати судового збору, як особа з інвалідністю ІІ групи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягають в порушенні правил розрахунку і строків виплати компенсації втрати частини доходів відповідно Закону України №2050-III від 19.10.2000 та Постанови КМУ №159 від 21.02.2001 на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.11.2022 по справі №640/10416/21 ОСОБА_1 .
Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести нарахування компенсації втрати частини доходів за період з січня 2019р. по місяць виплати та провести її виплату в місяць виплати заборгованості в сумі 189928,92 грн., визначену на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2020 по справі №640/12631/19, відповідно Закону України №2050-III від 19.10.2000 та Постанови КМУ №159 від 21.02.2001, ОСОБА_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.