Справа № 167/1210/24
Номер провадження 1-кп/167/38/25
14 січня 2025 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024030590000901, про обвинувачення
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1
в с. Хворостів Володимир-Волинського району Волинської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, непрацевлаштованого, судимого вироком Рожищенського районного суду Волинської області від 3 липня 2024 року за ч. 1 ст. 126 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді штрафу в розмірі 510 грн., проживає у АДРЕСА_1 , за ст. 1261 КК,
ОСОБА_3 , будучи особою, яка раніше неодноразово вчиняла домашнє насильство відносно своєї дружини, а саме: 30 вересня 2023 року та 14 липня 2024 року, за що постановами Рожищенського районного суду Волинської області від 12 жовтня 2023 року, 18 липня 2024 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1, 2
ст. 173-2 КУпАП, належних висновків не зробив та продовжив вкотре вчиняти домашнє насильство.
Так, ОСОБА_3 , перебуваючи в будинку за місцем свого постійного проживання на АДРЕСА_1 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», під час словесного конфлікту, який виник на грунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, бажаючи їх настання, 10 серпня 2024 року приблизно о 13 год. вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_6 , а саме: вчинив умисні дії психологічного характеру, що полягли у висловлюванні на її адресу нецензурною лайкою, словесних образах, погрозах фізичною розправою, приниженні її честі та гідності, підпалу речей, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої, яке виявилося у формі втоми, фізичного дискомфорту, втрати енергійності, повноцінного сну та відпочинку, що є в безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з домашнім насильством.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю та показав суду, що вранці 10 серпня 2024 року йому зателефонувала дружина і між ними стався конфлікт. В обідню пору він приїхав додому і в адресу дружини висловлювався нецензурно, погрожував фізичною розправою, однак наміру вчиняти реальні дії не мав та шкоди фізичному здоров'ю потерпілої не завдавав. Крім того підтверджував, що зібрав деякі особисті речі і підпалив їх біля будинку. До цієї події також мали місце випадки, коли обвинувачений ображав дружину, в тому числі й нецензурно. Щиро розкаявся у вчиненому та вибачився перед потерпілою. Просив суд не досліджувати докази в справі, оскільки фактичні обставини вчинення злочину, що покладені в основу обвинувачення, є дійсними і він їх не оспорює.
Потерпіла ОСОБА_6 підтверджувалапоказання обвинуваченого і пояснила, що конфлікти з чоловіком виникають переважно коли він перебуває в стані алкогольного сп'яніння. У цей час обвинувачений поводить себе агресивно і неадекватно, ображає її, тому потерпіла побоюється ОСОБА_3 .У зв'язку з цим потерпіла зазнає психологічних страждань, її починає трусити. Підтверджувала, що в теперішній час примирилася з ОСОБА_3 і він попросив у неї пробачення. Просила суворо не карати обвинуваченого і не призначати йому покарання, пов'язане з ізоляцією від суспільства.
З урахуванням наведених показань, наданих у судовому засіданні обвинуваченим, потерпілою, та відсутності заперечень учасників судового провадження, суд, на підставі ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи інкримінованого ОСОБА_3 злочину за ст. 1261 КК стосовно дати, часу, місця, способу вчинення ним кримінального правопорушення, мотивів, так як ці обставини учасниками судового провадження не оспорюються. Сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження немає. Судом роз'яснено, що у такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати визнані фактичні обставини у апеляційному порядку.
Показання обвинуваченого та потерпілої, надані в суді, є послідовними, співвідносяться із фактичними обставинами справи, тому, суд визнає їх достовірними в частині встановлених фактичних обставин обвинувачення.
Отже, заслухавши і проаналізувавши показання обвинуваченого та потерпілої, суд доходить висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо подружжя, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, тобто злочину, відповідальність за який передбачено ст. 1261 КК.
Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_3 , суд враховує, що вчинений ним злочин за ступенем суспільної небезпечності є нетяжким злочином з умисною формою вини, а також враховує дані, що характеризують особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 одружений, має на утриманні троє дітей, офіційно непрацевлаштований, на момент вчинення цього кримінального правопорушення судимість за вироком Рожищенського районного суду Волинської області від 3 липня 2024 року не була знята чи погашена, на обліку у психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, однак інколи зловживає спиртними напоями і у зв'язку з цим виникають конфлікти в сім'ї та з жителями громади.
Згідно із досудовою доповіддю Луцького районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області від 10 січня 2025 року орган пробації зазначає про високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення і вважає, що виправлення ОСОБА_3 неможливе без ізоляції від суспільства. Виконання покарання у громаді можливе лише у винятковому порядку за умови здійснення нагляду та застосування широкого ряду соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчинення повторних кримінальних правопорушень у майбутньому як з боку органу пробації, так і залучивши до проведення цих заходів інші органи та установи.
Пом'якшуючою покарання обвинуваченого обставиною є щире каяття.
Обтяжуючою покарання обвинуваченого обставиною є рецидив кримінальних правопорушень.
Наявність пом'якшуючої та обтяжуючої покарання обставини, даних про особу обвинуваченого, досудової доповіді, свідчать про те, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і дає можливість суду призначити покарання у виді обмеження волі ближче до мінімальної межі покарання, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК. На судове рішення в частині питання обрання виду та міри покарання ОСОБА_3 істотним чином впливає думка потерпілої ОСОБА_6 , яка просила суд не призначити обвинуваченому покарання пов'язане з ізоляцією від суспільства.
Окрім цього, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 911 КК необхідно направити обвинуваченого ОСОБА_3 для проходження програми для кривдників.
Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Щодо питання визначення остаточного покарання обвинуваченому
ОСОБА_3 суд виходить з такого.
Із копії вироку Рожищенського районного суду Волинської області від 12 серпня 2024 року слідує, що ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК, і на підставі ч. 4 ст. 70 КК
(з урахуванням вироку Рожищенського районного суду Волинської області від 3 липня 2024 року) призначено остаточне покарання у виді громадських робіт на строк 100 год. Згідно з листом Луцького районного сектору № 2 філії ДУ «Центр пробації» у Волинській області ОСОБА_3 12 листопада 2024 року відбув повністю покарання у виді громадських робіт.
У постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 лютого 2021 року в справі № 760/26543/17 зазначено «для призначення остаточного покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів мають значення саме призначені попередніми вироками засудженому покарання, а не їх відбуття, натомість відбуття покарання є визначальним при застосуванні судом положень ст. 71 КК та призначенні остаточного покарання за сукупністю вироків».
Отже, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК необхідно вирішити питання про призначення обвинуваченому покарання за сукупністю кримінальних правопорушень з урахуванням вироку Рожищенського районного суду Волинської області від 12 серпня 2024 року та зарахувати відбуте ним повністю покарання відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 72 КК.
На підставі наведеного, керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 368, 374 КПК, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 1261 КК, і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, з урахуванням вироку Рожищенського районного суду Волинської області від 12 серпня 2024 року, ОСОБА_3 визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і призначити остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Відповідно до положень ст.ст. 70, 72 КК зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_3 повністю відбуте покарання у виді громадських робіт за вироком Рожищенського районного суду Волинської області від 12 серпня 2024 року із розрахунку, що одному дню обмеження волі відповідають вісім годин громадських робіт.
На підставі статей 75, 76 КК обвинуваченого ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з однорічним іспитовим строком та покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ст. 911 КК покласти на ОСОБА_3 обов'язок пройти програму для кривдників протягом 2 місяців.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Рожищенський районний суд Волинської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
С у д д я : ОСОБА_1