ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"13" січня 2025 р. справа № 300/8622/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Могили А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 2564405,11 грн.,-
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося в суд із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 2564405,11 грн.
Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом в загальному розмірі 2564405,11 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п та штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг в загальній сумі 2564405,11 грн. Враховуючи те, що у встановлений законом строк та ігноруючи податкову вимогу, надіслану відповідачу, сума податкового боргу добровільно не сплачена, позивач просить позов задовольнити повністю та стягнути дану заборгованість.
На виконання вимог частини 6 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з запитом від відділу обліку моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області судом отримано відомості про реєстрацію місця проживання фізичної особи ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 (а.с.127).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвала про відкриття провадження відповідно до частини 10 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України направлена відповідачу із дотриманням вимог статті 126 Кодексу.
Відповідачем ухвала про відкриття провадження, яка надилалася судом двічі, не отримана з незалежних від суду причин, що підтверджується довідками Укрпошти із відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою", "адресат не проживає". Вказана ухвала суду, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, направлена на адресу місця реєстрації проживання відповідача, що зазначена в Єдиному державному демографічному реєстрі (а.с.126, 131).
Згідно з частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Враховуючи, що вказана ухвала направлялася поштовим відправленням із відміткою "судова повістка", ця ухвала вважається врученою належним чином.
Судом відповідно до частини 1 статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України, 19.11.2024 на офіційному сайті Судової влади України, веб-сторінці Івано-Франківського окружного адміністративного суду опубліковано оголошення про розгляд даної справи (а.с.120).
Окрім цього, ухвалу про відкриття провадження судом надіслано на електронну адресу відповідача - polich1989@ukr.net, зазначену ним у податковій декларації про майновий стан і доходи (а.с129).
Таким чином, судом вчинено усі можливі заходи з метою повідомлення відповідача про розгляд даної адміністративної справи.
У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву та інших заяв по суті справи від відповідача до суду не надходило.
В підсумку, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Суд, розглянувши відповідно до вимог ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 04.06.2009 здійснено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . За його рішенням, 23.07.2020 вчинено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності(а.с.113).
За приписами ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Порядок адміністрування податків і зборів визначають положення Податкового кодексу України.
При вирішенні даного спору судом застосовані нормативно - правові акти в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що за приписами статті 36 Кодексу є податковим обов'язком.
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.2 статті 36 Податкового кодексу України).
Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3 статті 37 Податкового кодексу України. Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Податковий контроль, як визначено підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 01.01.2017 по 31.12.2017 контролюючим органом складено акт від 14.08.2018 №688/09-19-13-06/ НОМЕР_1 (а.с.16-59).
Відповідно до вказаного акта перевірки за 2017 рік ФОП ОСОБА_1 задекларував валовий дохід на загальну суму 3 549 330 грн. За даними перевірки обсяг валового доходу становить 3 573 640 грн., тобто на 24310 грн. більше ніж включено платником до суми валового доходу. Таке порушення ст.164 Податкового кодексу України стосувалося включення до валового доходу поступлення коштів від ТзОВ "Топ Форест" (оплата за лісопродукцію) не в повній сумі.
В 2017 році ОСОБА_1 задекларував витрати без врахування ПДВ в сумі 3 499 065 грн., в тому числі вартість придбаних ТМЦ у сумі 2 690 561,09 грн., витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату у сумі 276 483,06 грн. та інші витрати, включаючи вартість виконання робіт, наданих послуг (витрати на відрядження) у сумі 532 020,79 грн. Зокрема, в червні та жовтні 2017 року платником проведено плату за отриману лісопродукцію підприємству "Славське ДЛГП "Гальсільліс"" на суму 15 417 грн. та 16 667 грн. відповідно, а до складу витрат включено на 10 000 грн. більше по кожному переказу. В квітні 2017 року до складу валових витрат включено 104 680 грн. без підтверджуючих витрат. До складу витрат на придбання ТМЦ включено суму вартості канату - 68 882 грн. без підтвердження використання такого в господарській діяльності. Також до складу витрат включено вартість придбання запасних частин до вантажних автомобілів в сумі 200 766 грн., однак до складу витрат не включаються витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, якими є вантажні автомобілі. Включена вартість бензину та дизпалива (1 064 078 грн.) також не підтверджена відповідними документами, щодо використання їх в господарській діяльності. До складу інших витрат платником включено суму 448 710 грн., як витрати на відрядження працівників. Однак авансових звітів не представлено, в наказах про відрядження відсутні дані про працівників, які були відряджені.
Всього перевіркою зменшено задекларовану суму валових витрат на 1 907 116 грн.
Перевіркою також встановлено заниження платником чистого оподатковуваного доходу за 2017 рік на суму 1 931 426 грн., внаслідок чого відповідно занижено суму податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік на загальну суму 347 656 грн.
Перевіркою встановлено також порушення пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку №1020 від 24.10.2020 в частині: допущення помилки по розрахунку сум доходів за 4 квартал 2017 року, де не відображено суми виплаченого доходу та суми перерахованого податку; не подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 2-ий квартал 2017 року.
Протягом 2017 року ФОП ОСОБА_1 був платником військового збору, в перевірений період ним несвоєчасно сплачено військовий збір в сумі 1 603,23 грн., з урахуванням чого нарахована пеня в сумі 51,79 грн. Станом 01.01.2018 та на день написання акта перевірки сума заборгованості військового збору становила 2503,72 грн. Окрім цього, з урахуванням не включення суми коштів, виданих під звіт найманих працівників (стосовно відряджень) такі кошти не включені до оподаткування військовим збором, в зв'язку з чим збільшено суму податкового зобов'язання з військового збору на 6931,96 грн. у відповідності до статті 127 Податкового кодексу України, також застосовано штрафні санкції на суму 7 815,89 грн.
На підставі свідоцтва №100267811 від 05.02.2010 ФОП ОСОБА_1 являвся платником ПДВ. Перевіркою встановлено, що в період з 01.01.2017 по 31.12.2017 до складу податкового кредиту з ПДВ платником включено суми ПДВ придбання товарів (лісопродукції), які відсутні на залишках станом на 31.12.2017. Тобто платником не надано документів на підтвердження факту використання товару в господарській діяльності або його реалізації на суму 5 775 358 грн. В зв'язку з цим занижено податкове зобов'язання з ПДВ за 2017 рік на суму 115 5072 грн. (5775358*20%). Окрім цього, платником задекларовано податковий кредит по ПДВ у сумі 116 456 грн. (з урахуванням уточнень). Перевіркою встановлено, що у результаті допущених порушень податкового законодавства, з урахуванням залишків від'ємного значення занижено податок, що підлягав сплаті до бюджету на загальну суму 959 508 грн.
За період з 01.11.2017 по 31.12.2017 платником задекларовано з ПДВ (з урахуванням уточнень) позитивне значення об'єкта оподаткування в сумі 0 грн.; від'ємне значення 84 785 грн., в тому числі 84 785 грн. задекларовано віднесення до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).
Згідно з пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).
Пунктом 58.2 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Вказані порушення стали підставою для прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 05.09.2018 №0015351306, №0015171306, №0015161306, №0015241306, №0015231306, №0015181306, №0015191306, №0015201306, від 06.09.2018 №0015391306, №0015421306, №0015461306, №0015451306, які лягли в основу податкового боргу.
Відповідно до довідки про суми податкового боргу станом на 07.11.2024 за ОСОБА_1 обліковано борг 2564405,11 грн. в тому числі податкові зобов'язання - 1452095,71 грн., штрафні санкції - 758093,08 грн., пеня - 354216,32 грн. (а.с.13).
Цей податковий борг, як зазначає податковий орган, зумовлений несплатою підприємцем ОСОБА_1 у встановлені Податковим кодексом України строки зобов'язань, що виникли з:
- військового збору на суму 61850,90 грн., який виник в результаті несплати донарахованих сум: основне зобов'язання на суму 38 773,66 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням форми "Д" від 05.09.2018 №0015181306 про донарахування основного зобов'язання на суму 9 435,68 грн., податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0015191306 від 05.09.2018 про донарахування основного зобов'язання на суму 28 971 грн., штрафні (фінансові) санкції на суму 23 025,45 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням форми "Д" №0015181306 від 05.09.2018 про нарахування штрафної (фінансової) санкції на суму 7 815,89 грн., податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0015191306 від 05.09.2018 про нарахування штрафної (фінансової) санкції на суму 14 485,50 грн., податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №0015391306 від 06.09.2018 про нарахування штрафної (фінансової) санкції на суму 540 грн., податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №0015421306 від 06.09.2018 про нарахування штрафної (фінансової) санкції на суму 184,06 грн., пені відповідно до податкового повідомлення-рішення форми "Д" №0015181306 від 05.09.2018 на суму 51,79 грн., податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік №9310235223 від 10.02.2019 на суму 366,98 грн.;
- податку на додану вартість на суму 1793280,74 грн., який виник в результаті несплати донарахованих сум: основне зобов'язання 959508 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням форми "Р" від 05.09.2018 №0015241306 про донарахування основного зобов'язання на суму 959 508 грн., штрафні (фінансові) санкції на суму 479 754 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням форми "Р" №0015241306 від 05.09.2018, пені, яка обліковується в ІКП платника в сумі 354018,74 грн.;
- податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 529 290,24 грн., який виник в результаті несплати донарахованих сум: основне зобов'язання на суму 352 059,71 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням форми "Р" №0015201306 від 05.09.2018 про донарахування основного зобов'язання на суму 347 656 грн., податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік №9310235223 від 10.02.2019 на суму 4 403,71 грн., штрафні (фінансові) санкції на суму 177 230,53 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням форми "Р" №0015201306 від 05.09.2018 про нарахування штрафної (фінансової) санкції на суму 173 828 грн., згідно з податковим повідомленням-рішенням форми "Ш" №0015461306 від 06.09.2018 про нарахування штрафної (фінансової) санкції на суму 2 402,53 грн., згідно з податковим повідомленням-рішенням форми "Ш" №0015451306 від 06.09.2018 про нарахування штрафної (фінансової) санкції на суму 1 000 грн.;
- податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на суму 179 982,23 грн., який виник в результаті несплати донарахованих сум: основне зобов'язання - 101 754,34 грн., штрафні санкції - 78 082,1 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 05.09.2018 форми "Д" №0015171306 про донарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 77 572,10 грн., з податковим повідомленням-рішенням від 05.09.2018 форми "ПС" №0015161306 про нарахування штрафної (фінансової) санкції на суму 510 грн., пені в сумі 145,79 грн., нарахована відповідно до податкового повідомлення-рішення форми "Д" №0015171306 від 05.09.2018;
-штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО на суму 1 грн., згідно з податкового повідомлення-рішення форми "С" від 05.09.2018 №0015351306 про застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 1 грн.
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області 01.02.2017 сформувало та направило ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу від 01.02.2017 №270-17 на суму податкового боргу 118 728,19 грн.
Надалі, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області 13.05.2021 звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в загальній сумі 2 674 791,66 грн.
ОСОБА_1 23.06.2021 подав зустрічну позовну заяву до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, в якій просив, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20.09.2021: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 16.05.2018 №0008951301, від 05.09.2018 №0015351306, №0015171306, №0015161306, №0015241306, №0015231306, №0015181306, №0015191306, №0015201306, від 06.09.2018 №0015391306, №0015421306, №0015461306, №0015451306, від 18.10.2018 №0017841302, №0017821302, №0017831302 та від 14.01.2019 №0000761302.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 в задоволенні позову Головного управління ДПС в Івано-Франківській області відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області від 05.09.2018 №0015351306, від 05.09.2018 №0015171306, від 05.09.2018 №0015161306, від 05.09.2018 №0015241306, від 18.10.2018 №0017841302, від 18.10.2018 №0017821302, від 18.10.2018 №0017831302, від 14.01.2019 №0000761302, від 05.09.2018 №0015181306, від 05.09.2018 №0015191306, від 06.09.2018 №0015421306, від 05.09.2018 №0015201306, від 06.09.2018 №0015461306, від 06.09.2018 №0015451306. В задоволенні решти зустрічного позову відмовлено.
Що стосується оскарженого ОСОБА_1 податкового повідомлення-рішення від 06.09.2018 №0015391306, то суд зазначив, що оскільки податкове зобов'язання по даному податковому повідомлені-рішенні не заявлялося контролюючим органом до стягнення в цій справі, то з урахуванням положень ст.177 Кодексу адміністративного судочинства України, в цій частині зустрічний позов задоволенню не підлягає, так як суд не з'ясовує правомірність винесення цього податкового повідомлення-рішення. З'ясування правовірності винесення зазначеного податкового повідомлення-рішення можливе під час заявлення самостійного позову.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2022 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 у справі №300/2187/21 в частині відмови в задоволенні позову Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості змінено в частині мотивів відмови у позові.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 у справі №300/2187/21 в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.09.2018 №0015351306, від 05.09.2018 №0015171306, від 05.09.2018 №0015161306, від 05.09.2018 №0015241306, від 05.09.2018 №0015181306, від 05.09.2018 №0015191306, від 06.09.2018 №0015421306, від 05.09.2018 №0015201306, від 06.09.2018 №0015461306, від 06.09.2018 №0015451306 скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні зустрічного позову в цій частині відмовлено.
В решті рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 у справі №300/2187/21 в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,залишено без змін.
Змінюючи рішення суду в частині мотивів відмови в стягненні із ОСОБА_1 податкового боргу, Восьмий апеляційний адміністративний суд вказав, що контролюючим органом не підтверджено належними та допустимими доказами не переривання податкового боргу з 2017 року по дату звернення із позовом до суду про стягнення такого, тоді як сформовано лише одну податкову вимогу від 01.02.2017 №270-17, що з огляду на вказане не відповідає вимогам податкового законодавства.
Відповідно до вимог абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.5 статті 59 цього Кодексу встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як зазначив позивач у позовній заяві, з урахуванням висновків суду в справі №300/2187/21, на виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області сформовано та направлено на адресу ОСОБА_1 податкову вимога форми "Ф" від 28.08.2024 за №0008439-1305-0919, згідно з якою станом на 28.08.2024 податковий борг відповідача становив 3594627,12 грн.
Відповідачем вимога не отримана та повернута до контролюючого органу із відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.14-15).
На підставі статті 42 та статті 59 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що направлена податкова вимога є врученою відповідачу.
На час розгляду справи податкова вимога неоскаржена та невідкликана.
За приписами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Оскільки, відповідачем відповідно до статті 56 Податкового кодексу України оскаржено в судовому порядку податкові повідомлення-рішення, які лягли в основу податкового боргу, суд приходить до переконання, що з дня набрання законної сили судовим рішенням в справі №300/2187/21, сума податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п та штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг в загальному розмірі 2564405,11 грн., є узгодженою.
Разом з тим, як вже судом встановлено, що 23.07.2020 державним реєстратором внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Одночасно, ОСОБА_1 з податкового обліку не знятий.
Відповідно до пункту 63.1 статті 63 Податкового кодексу України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Взяття на облік фізичних осіб - підприємців (крім тих, що набули статусу електронного резидента (е-резидента) у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців (крім тих, що набули статусу електронного резидента (е-резидента) та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (пункт 65.1 статті 65 Податкового кодексу України).
За приписами частини 9 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Пунктом 65.10 статті 65 Податкового кодексу України визначено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
Пунктом 97.3 статті 97 Податкового кодексу України передбачено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.
Згідно з підпунктом 97.4.3 пункту 97.4 статті 97 Податкового кодексу України особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - така фізична особа.
Як наслідок, припинення фізичною особою-підприємцем підприємницької діяльності не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності та не змінює порядків виконання таких зобов'язань, тобто не звільняє від обов'язку погашати податковий борг, який виник за час здійснення підприємницької діяльності, оскільки у відповідності до підпункту 97.4.3. пункту 97.4. статті 97 Податкового кодексу України особою відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, стосовно фізичної особи-підприємця є така фізична особа.
Таким чином суд робить висновок, що податковий борг фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як суб'єкта господарської діяльності, який припинив підприємницьку діяльність, підлягає стягненню з фізичної особи ОСОБА_1 .
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня
Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п та штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг - 2564405,11 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
Податковий борг відповідача підтверджується також довідкою про суми податкового боргу станом на 07.11.2024, зворотнім боком облікової картки платника податків, розрахунком пені (а.с.13,71,74-75,77,85,89,91).
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг в загальній сумі 2564405,11 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
Разом з тим, згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.
При цьому, питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань не охоплюється предметом даного позову, відповідне зобов'язання не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 2564405,11 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в дохід бюджету податковий борг в сумі 2564405 (два мільйони п'ятсот шістдесят чотири тисячі чотириста п'ять) грн.11 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.