ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"10" січня 2025 р. Справа № 300/9759/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Біньковська Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Завгородій М.М., звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , відповідно до змісту якого просить: визнати протиправними дії, бездіяльність щодо неповного нарахування та не виплати належного грошового забезпечення та додаткової винагороди за період перебування ним на лікуванні після поранення 28.03.2023; зобов'язати нарахувати та виплатити належне грошове забезпечення за період з 01.08.2024 по дату розгляду справи; зобов'язати виплатити нараховану додаткову винагороду за період з 01.05.2024 по 31.07.2024; зобов'язати нарахувати та виплатити додаткову винагороду згідно з постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 100000 гривень пропорційною в розрахунку на місяць за період з 01.08.2024 по дату розгляду справи.
В зв'язку з перебуванням судді Біньковської Н.В. у відпустці з 06.01.2025 по 07.01.2025 строки розгляду питання про відкриття провадження продовжено.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язана із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Статтею 2 Закону України “Про оплату праці» передбачено, що до структури заробітної плати належить основна та додаткова заробітна плата, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить суд, зокрема, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити належне грошове забезпечення за період з 01.08.2024 по дату розгляду справи, виплатити нараховану додаткову винагороду за період з 01.05.2024 по 31.07.2024 і додаткову винагороду згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 100000 гривень пропорційною в розрахунку на місяць за період з 01.08.2024 по дату розгляду справи.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . 28.03.2023 отримав тяжке поранення та станом на теперішній час проходить лікування. Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 08.04.2023 № 530 підтверджено, що вказане вище поранення він отримав під час виконання службових обов'язків та захисту Батьківщини. Проте, з серпня 2024 року позивачу не нараховується та не виплачується належне йому грошове забезпечення та додаткова винагорода. Крім того, не виплачується вже нарахована додаткова винагорода за період з травня по липень 2024 року.
Суд зазначає, що предметом спору в цій справі є нарахування та виплата грошового забезпечення з 01.08.2024 по дату розгляду справи та додаткової винагороди згідно Постанови №168, а також виплата спірної винагороди за період з 01.05.2024 по 31.07.2024.
Грошове забезпечення та додаткова винагорода виплачувалося позивачу щомісячно, а тому про ймовірне порушення свого права за місяць травень 2024 року, серпень 2024 року позивач повинен був дізнатися при отриманні грошового забезпечення за вказані місяці.
Надалі, позивач був обізнаний кожного місяця (червень-грудень 2024 року), у якому не отримував грошове забезпечення та додаткову винагороду за кожний попередній місяць окремо.
Відповідно до статті 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, строк звернення до суду із позовом, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
До суду із цим позовом позивач звернувся 24.12.2024.
Таким чином, із змісту позовної заяви слідує, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду із позовними вимогами за період з 01.05.2024 по 31.08.2024. При цьому, позивачем не зазначено обставин та не надано доказів, що об'єктивно унеможливили б своєчасне звернення до суду у строк встановлений КАС України.
Не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на його звернення, оскільки вказаний документ свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірному випадку.
Частинами 1, 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161,169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, - залишити без руху.
Надати позивачу з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду і доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.