13 січня 2025 року Справа № 280/11141/24
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду у справі за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
02 грудня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
17.01.2022 № 0008930709 форма «С», яким встановлено порушення частини 6 стаття 15-3 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального №481/9-ВР від 19.12.1995 (зі змінами та доповненнями), та застосовано штраф в розмірі 6 800,00 грн.;
17.01.2022 № 0008910709 форма «С» яким встановлено порушення частини 20 статті 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального №481/9-ВР від 19.12.1995 (зі змінами та доповненнями) та застосовано штраф 17 000,00 грн.;
17.01.2022 № 0008880709 форма «С» яким встановлено порушення пунктів 1, 2, 12 статті 3 ЗУ «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) та застосовано штраф 1 515,00 грн.;
стягнути з відповідача на користь позивача всі судові витрати по справі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.12.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 07.01.2025 задоволено клопотання відповідача та залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 5 (п'ять) днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
10 січня 2025 року представником позивача подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду у справі. Представник позивача у заяві вказує, що надавши контролюючому органу докази відсутності своєї вини (постанови суду №313/1608/21 та 313/1609/21) позивач не міг бути обізнаний в тому що відносно нього будуть прийняті ППР, а відтак дізнатись про них він зміг лише після отримання відповіді на адвокатський запит. Також, на сьогоднішній день на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа 500/2276/24 предметом якої є визначення конкретного правозастосування при встановленні судами обставин дотримання платниками податків строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень. Отже, до формування правового висновку виникає колізія між строками, передбаченими ПК України і строками, передбаченими КАС України. Згідно зі ст. 122 КАС України строк оскарження податкового повідомлення-рішення є меншим, ніж строк, визначений ст. 102 ПК України. Однак пункт 56.21 статті 56 ПК України чітко встановлює, що у випадку, коли норми ПК України або інших законів суперечать одна одній і допускають неоднозначне трактування прав та обов'язків платників податків і контролюючих органів, рішення має прийматися на користь платника податків. Позивач просить застосувати до спірних правовідносин норму п. 56.18 ст. 56 та ст. 102 ПК України, визнавши строки звернення до суду з позовом про оскарження ППР 3 роки, а у випадку відмови, визнати поважними причини пропуску звернення до суду з даним позовом через збройну агресію РФ, неможливість позивача бути обізнаним про прийняті ППР, наявність доказів відсутності його вини у правопорушенням за наслідками яких прийнято оскаржувані ППР ( а отже він не міг знати що відносно нього будуть прийняті оскаржувані рішення), а також через те що він дізнався про прийняті ППР лише після надання відповіді на адвокатський запит.
Розглянувши клопотання позивача суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 “Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 04.11.1950 (ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як зазначено у ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У п.1 Рішення Конституційного Суду України (справа №9-зп від 25.12.1997) зазначено: “Частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод».
Суд зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Верховний Суд в постанові від 11.11.2021 у справі № 260/611/21 зазначив, що «строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 473/2236/17.
Під час розгляду заяви представника позивача судом взято до уваги також доводи позовної заяви відносно того, що фактично до листопада 2024 року позивач не був обізнаний щодо змісту прийнятих відносно нього податкових повідомлень - рішень. Також, судом взято до уваги наявність колізія між строками, передбаченими ПК України і строками, передбаченими КАС України, оскарження податкових повідомлень-рішень, що викликає нерівність учасників податкових правовідносин та порушення прав підконтрольного суб'єкта господарювання.
З огляду на викладене, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, а також матеріалів заяви про поновлення строку, вбачається наявність підстав для визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду та поновлення строку на подання позовної заяви.
Відповідно до частини 14 статті 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що недоліки позовної заяви усунуто, відтак розгляд справи продовжується.
Керуючись ст.ст.122, 123, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
Заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду у справі за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити Фізичній особф-підприємць ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.
Продовжити розгляд справи за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.
Справа розглядатиметься одноособово суддею Артоуз Олесею Олександрівною за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/gromadyanam/csz/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту прийняття.
Ухвала виготовлена та підписана 13 січня 2025 року.
Суддя О.О. Артоуз