справа № 399/619/24
провадження № 2/399/318/2024
18 жовтня 2024 року смт Онуфріївка
Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Шульженко В.В.
при секретарі судового засідання Москаль Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт Онуфріївка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому просив стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 120298,56 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.01.2021 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування №Р20.00501.007460037. Згідно кредитного договору відповідач отримав кредит в розмірі 49999 грн. зі сплатою 15% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів.
Позивач повністю виконав свої зобов'язання згідно Кредитного договору, що підтверджується меморіальними ордерами.
Станом на дату подання цієї заяви відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений Кредитним договором термін та не сплатив нараховані інші платежі, у тому числі проценти за кредитним договором, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду.
Останню сплату відповідачем по Кредитному договору здійснено 26.07.2021. Отже, сума боргу відповідача за Кредитним договором станом на 10.07.2024 становить 120298,56 грн. з якої:
- 49288, 21 грн. прострочений борг;
- 21216,8 грн. прострочені проценти;
- 49793,55 грн. прострочена плата за обслуговування кредиту.
В позові зазначено, що заборгованість відповідача також підтверджується випискою по рахунку та довідкою - розрахунком заборгованості станом на 10.07.2024. У зв'язку із невиконанням умов Кредитного договору, на адресу відповідача банком направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань від 07.05.2024.
Отже, оскільки відповідач у добровільному порядку не сплатив заборгованість за Кредитним договором, в тому числі кредит, відсотки за користування кредитом та інші обов'язкові платежі, тому позивач змушений звернутись за захистом своїх порушених прав та інтересів до суду.
Ухвалою суду від 20.09.2024 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Зазначено про строки протягом яких сторони по справі мають право подати процесуальні документи.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, проте останньою зазначено у позові, що у зв'язку з обмеженою чисельністю представників АТ «Ідея Банк» та територіальною віддаленістю суду просила проводити розгляд справи за відсутності представника позивача та за наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Заяв та клопотань до суду не подав. Відзив на позовну заяву до суду від останнього не надходив.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Розгляд справи здійснюється на підставі ст.279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
В порядку спрощеного позовного провадження вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, з'ясувавши всі обставини на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, доходить наступних висновків.
Відповідно до статей 525, 526, 527, 530, 625 ЦК України: одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок; якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, що передбачено ч.1 ст.1054 ЦК України.
В судовому засіданні встановлено, що 21.01.2021 р. між сторонами укладено Договір кредиту та страхування № Р20.00501.007460037. Умовами Договору передбачено, що банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах, тип кредиту - зустрічна пропозиція, сума кредиту - 49999,00 грн., процентна ставка та тип % річних - 15% змінювана, строк кредиту - 60 міс.
Пунктом 1.5 зазначеного Договору передбачено, що під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлена плата, відповідно до п. 5 Додатку №1 як «Плата за обслуговування кредитної заборгованості». Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в банку. Інші комісії за відкриття і ведення рахунку, сплачується згідно діючих Тарифів банку. Тарифи є невід'ємною частиною Договору та розміщені на веб-сайті банку https://ideabank.ua.
Дата повернення кредиту - 21.01.2026. Повернення заборгованості за Договором здійснюється через рахунок НОМЕР_1 , відкритий у банку відповідно до Графіку, викладеного в додатку №1 до даного Договору (п. 1.6 Договору).
Змінювана процентна ставка визначається як змінна частина ставки в розмірі 9,5% збільшена на маржу банку в розмірі 5.5% (п. 1.8 Договору).
Пунктом 2 Договору зокрема передбачено, що нанесенням власноручного підпису під цим Договором страхувальник акцептує оферту ПрАТ «СК'ФОРТЕ ЛАЙФ», від імені якого діє страховий агент, та укладає Договір добровільного страхування життя (надалі ДСЖ) №Р20.00501.007460037 від 21.01.2021 для клієнтів АТ «Ідея Банк», який є Договором приєднання згідно ст. 634 ЦК України.
В п. 2.1 Договору передбачено основні умови ДСЖ та зокрема передбачено, що страхова сума становить 37828,7 грн., страховий тариф одноразовий % - 15, страховий внесок одноразовий -5674,30 грн. (сплачується при укладенні ДСЖ), дата початку дії ДСЖ - 21.01.2021, дата закінчення дії - 21.01.2026.
Сторони дійшли згоди про те, що в Додатку №1, що є невід'ємною частиною Договору, зрозуміло та доступно викладено: а) детальний розпис складових загальної вартості кредиту та реальної річної відсоткової ставки; б) графік платежів з поверненням кредиту, сплати процентів за його користування; в) сум комісійної винагороди та інших платежів за Договором. Договір та Додаток 1 до Договору були надані позичальнику для ознайомлення до моменту їх укладення.
Разом з позовом позивачем надано Паспорт споживчого кредиту, який є Додатком №1 до Договору кредиту та страхування, який підписано відповідачем 21.01.2021 р.
Слід зазначити, що Паспорт споживчого кредиту, є тією інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), викладений у формі відповідно до Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування».
Також позивачем надано копію Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яку відповідач отримав, що підтверджується його підписом. В даній таблиці зазначено порядок повернення кредиту, кількість та розмір платежів, періодичність внесення.
Меморіальними ордерами від 21.01.2021 р. № 6557795, № 6557797, № 6557800 підтверджується видача відповідачу кредиту згідно кредитного договору №Р20.00501.007460037 від 21.01.2021, здійснення сплати страхового платежу згідно договору страхування №Р20.00501.007460037 від 21.01.2021, що підтверджується копіями меморіальних ордерів.
З наданої копії виписки по рахунку ОСОБА_1 вбачається, що останньому було видано кредит 21.01.2021 р. за вищевказаним Договром у розмірі 49999,00 грн., сплачено страховий платіж у розмірі 5674,30 грн.
З копії Довідки розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №Р20.00501.007460037 від 21.01.2021 р. вбачається, що заборгованість відповідача станом на 10.07.2024 р. становить у загальній сумі 120298,56 грн.
Слід також зазначити, що позивачем надано до позову Публічну пропозицію АТ «Ідея Банк» про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, які є шаблонними та не містять підпису відповідача. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці документи надавались для ознайомлення відповідачу та він погодився з ними, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили зазначені умови.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст.1055 ЦК України).
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п.3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до статей 525, 526, 527, 530, 625 ЦК України: одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок; якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, що передбачено ч.1 ст.1054 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно до ч.ч.1 - 2 ст. 10561 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Стаття 611 ЦК України регламентує, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, оскільки відповідач умови кредитного договору №Р20.00501.007460037 від 21.01.2021 своєчасно і в повному обсязі не виконав, кредит не сплатив, в результаті чого виникла заборгованість, загальна сума якої складає 120298,56 грн., тому суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за зазначеним договором підлягають частковому задоволенню в розмірі 70505,01 грн. з яких: - 49288,21 грн. прострочений борг; - 21216,80 грн. прострочені проценти.
Щодо вимог про стягнення простроченої плати за обслуговування кредиту, суд зазначає наступне.
Як зазначено вище, пунктом 1.5 Договору зокрема передбачено, що під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлена плата, відповідно до п. 5 Додатку №1 як «Плата за обслуговування кредитної заборгованості».
В Паспорті споживчого кредиту та в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит окрім сум погашення кредиту та процентів за користування кредитом містяться суми плати за обслуговування кредитної заборгованості.
Згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»(у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10.06.2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» зокрема передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються зокрема: комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, в даному випадку банк просить стягнути з відповідача прострочену плату за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила).
Відповідно до п. 5 Правил, банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11 січня 2023 року зазначила, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження №14-44цс21) вказано, що відповідно до частини другої статті 8 «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Законом «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту (пункти 31.17 та 31.18). Тобто, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, зокрема і щодо правомірності встановлення у кредитному договорі комісії за розрахунково-касове обслуговування.
З огляду на вищезгадані положення законодавства України суд не заперечує право банку встановлювати плату за обслуговування кредитної заборгованості.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, наведеним в постанові № 199/7014/20 від 01.02.2023 року.
Однак, судом встановлено, що ні в договорі, ні в графіку, ні в інших наданих позивачем доказах не передбачено, які саме послуги банку включаються в обслуговування кредиту.
При цьому, слід зазначити, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.
У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.
З урахуванням викладеного, плата за обслуговування кредиту може включати плату за надання інформації про стан кредиту, що передбачена ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».
Таким чином, в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються відповідачу позивачем та за які банком встановлена щомісячна плата за обслуговування кредитної заборгованості, а тому положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, наведеним в постанові № 204/224/21 від 06.11.2023 року.
Разом з тим до загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).
Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно з ч. 1, 2 та 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
В Паспорті споживчого кредиту, що є Додатком №1 до Договору кредиту та страхування, плата за обслуговування кредитної заборгованості визначена в розмірі 2,75% середньомісячно від початкової суми кредиту згідно графіку в п.5 починаючи з 0% в перший місяць із зменшенням щомісячно на -3,666% до 1,6008%.
Необхідність внесення плати за обслуговування кредитної заборгованості, передбачена в Графіку платежів кредитного договору (колонка 7.4 графіку). Загальний розмір (за весь період користування кредитом) складає 78997,41 грн., аналогічна інформація зазначена і в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживний кредит.
Однак, встановивши у кредитному договорі сплату платежів за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, банк не повідомив, які саме послуги за вказану плату надаються позичальнику, а розмір такої плати, з огляду на обставини справи (зокрема, розмір кредиту та процентів), вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що умови кредитного договору є несправедливими.
Позивач не надав докази на підтвердження справедливості умов договору щодо встановленої плати, зокрема з урахуванням переліку та обсягу послуг, які надаються позичальнику за таку плату. Разом з тим наявні в матеріалах справи документи взагалі не містять будь-якого опису послуг з обслуговування кредитної заборгованості, за які банком встановлена плата.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, наведеним в постанові № 199/7014/20 від 01.02.2023 року.
Відповідно до ч. 2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається
З урахуванням вимог ст. 549 - 552, 1046, 1048, 1050 ЦК України, можна зробити висновок, що наслідками укладення кредитного договору є: зобов'язання позичальника повернути позикодавцеві суму грошових коштів (суму позики); одержання позикодавцем від позичальника процентів від суми позики; сплата позичальником позикодавцю інфляційних втрат за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми; сплату позичальником позикодавцю неустойки (штрафу, пені) у разі порушення боржником зобов'язання.
Враховуючи вищезазначене, вимога позивача про стягнення заборгованості по простроченій платі за обслуговування кредиту у розмірі 49793,55 грн. є безпідставною, а тому задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, позовна заява підлягає частковому задоволенню в розмірі 70505,01 грн.
Крім того, вирішуючи питання щодо судових витрат суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме в сумі 1774,66 грн. (3028*70505,01/120298,56), що відповідає вимогамст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Ідея Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 70505,01 грн. (сімдесят тисяч п'ятсот п'ять гривень 01 коп.).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Ідея Банк" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1774,66 грн. (одна тисяча сімсот сімдесят чотири гривні 66 коп.)
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається в порядку визначеному пп.15.5 п.5 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК України.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерного товариства «Ідея Банк», код ЄДРПОУ 19390819, місце знаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова,11.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Онуфріївського районного суду
Кіровоградської області В.В. Шульженко