Справа № 350/1794/24
Номер провадження 2/350/67/2025
(заочне)
13 січня 2025 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі :
головуючого судді Бейка А.М.,
секретаря судового засідання Маєвської С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
І. Стислий виклад позицій сторін:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою, у якій просила суд ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача в її користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі у розмірі по 3000 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду та до повноліття дітей; судові витрати покласти на відповідача.
В основу своїх позовних вимог позивачка зіслалася на те, що з відповідачем по справі вона перебуває у зареєстрованому шлюбі, спільне життя з відповідачем у них не склалося, тому вона звернулася до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу. Від спільного шлюбу у них є троє неповнолітніх дітей, які проживають разом з нею та перебувають на її утриманні. Відповідач ухиляється від утримання дітей, надає мінімальну матеріальну допомогу, хоча має можливість утримувати дітей належним чином, оскільки регулярно займається підприємницькою діяльністю в галузі ремонту автомобілів, де отримує відповідні доходи, які не вносить до сімейного бюджету. У зв'язку з цим вона змушена звернутися до суду із вказаним позовом.
У судове засідання позивачка не прибула, подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутності, а також зазначила, що позов підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання також не прибув, хоча був повідомлений належним чином про день час та місце розгляду справи. Відзиву на позов та будь-яких заяв чи клопотань, а також доказів на спростування позовних вимог суду не подавав.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дотримуючись вимог вищезазначених норм процесуального закону, розгляд справи проводиться у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи, яких достатньо для ухвалення рішення у цій справі.
ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 23.05.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, відкрив провадження у справі та призначив відкрите судове засідання з повідомленням учасників справи.
20.11.2024 позивачка подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутності, а також зазначила, що позов підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 13.01.2025 суд постановив провести заочний розгляд цієї цивільної справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
Відповідно до копії паспорта громадянина України НОМЕР_1 (а.с. 4) позивачка у цій справі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно з Витягом з реєстру територіальної громади № 2024/011260181 від 17.09.2024 (а.с. 7) місце проживання позивачки ОСОБА_1 зареєстровано у АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Відповідно до копії паспорта громадянина України НОМЕР_3 (а.с. 5) відповідач у цій справі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно з Витягом з реєстру територіальної громади № 2024/011259806 від 17.09.2024 (а.с. 11) місце проживання відповідача ОСОБА_2 зареєстровано у АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 .
Копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 08.10.2009 (а.с. 3) підтверджено, що сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_6 від 15.07.2013, серії НОМЕР_7 від 12.05.2010, серії НОМЕР_8 від 04.09.2019 (а.с.12-14) підтверджено, що від спільного подружнього життя у сторін народилося троє дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивачка зазначає, що відповідач ухиляється від обов'язку матеріально утримувати своїх дітей, тому між сторонами виник спір щодо участі батька в утриманні дітей.
IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:
проаналізувавши доводи сторони позивачки, викладені в позові, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку, що позов слід задоволити частково, враховуючи таке.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. При цьому, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
У частині 1 статті 182 СК України зазначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Суд вважає доведеними доводи позивачки про те, що їхні спільні із відповідачем діти проживає разом з нею, відповідач проживає окремо, участі в утриманні дітей не бере.
Водночас відповідач не надав суду докази добровільного надання допомоги на утримання дитини, не довів та не обґрунтував свою неспроможність сплачувати аліменти, а також не спростував доводи, зазначені у позовній заяві, тому аліменти на утримання малолітньої дитини підлягають стягненню з нього в примусовому порядку.
Позивачка просить стягувати з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 гривень щомісячно на кожну дитину. Однак позивачка не обґрунтувала вказаний розмір аліментів, не надала доказів, які б підтверджували можливість відповідача сплачувати аліменти саме в такому розмірі.
Враховуючи, що обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд прийшов до висновку, що на користь позивачки з відповідача слід стягувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 гривень щомісяця на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття. Сплата аліментів у зазначеному розмірі здатна забезпечити необхідний життєвий процес та розвиток дитини та не буде непомірним тягарем для відповідача.
При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги обставини, зазначені в ч. 1 ст. 182 СК України, у тому числі відсутність у відповідача інших документально підтверджених утриманців, тому вважає, що аліменти у вказаному розмірі є гарантованими, справедливими, розумними та необхідними для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до вимог ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
V. Розподіл судових витрат:
Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», зважаючи на те, що позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, тому судовий збір в розмірі 1211,20 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, ст.ст. 3, 27 Конвенції про права дитини, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 180, 181, 182, 184 СК України та керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268, 280-282, 289 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задоволити частково.
Проводити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 2500 гривень на кожну дитину щомісячно.
Стягнення аліментів розпочати з 17.10.2024 і проводити до досягнення дітьми повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Суддя А.М. Бейко