Справа № 344/21359/24
Провадження № 3/344/340/25
13 січня 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Деркач Н.І., за участю потерпілої ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків суду невідомий, жителя АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 083882 від 20.10.2024 року встановлено, що 20.11.2024 року о 20 год. 50 хв. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_1 , що виразилось в ображанні нецензурною лайкою, погрозах фізичною розправою, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, однак належним чином повідомлявся судом про день, час та місце судового розгляду.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила суду, що вона проживала спільно зі своїм чоловіком ОСОБА_2 у квартирі за адресою АДРЕСА_1 . Між нею та ним періодично виникали побутові конфлікти та сварки, в ході яких вони нецензурно висловлювалися та ображали один одного. На даний час вони перебувають на стадію розірвання шлюбу, спільно не проживають, а тому конфлікти між ними вичерпалися.
Заслухавши пояснення потерпілої, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що провадження в справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247 КУпАП з огляду на наступне.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п.3 ч.1 Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, повязаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
При цьому, слід вказати, що зазначити, що конфлікт (лат. conflictus - зіткнення, сутичка) - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить.
Отже, різниця у тому, що насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди.
У даному випадку дійсним є лише факт того, що атмосфера взаєморозуміння між ОСОБА_2 та його дружиною ОСОБА_1 відсутня. Матеріали справи не містять підтвердження наявності шкоди психічному та фізичному здоров'ю потерпілої. Натомість між ОСОБА_2 та його дружиною мала місце сімейна сварка на побутовому рівні, словесний конфлікт, який не мав ознак умисного завдання потерпілій психологічного насильства.
Тому, у даному випадку, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, позаяк, у останнього був відсутній умисел на вчинення будь-яких дій, передбачених в диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП, у той час, як у цій ситуації мав місце саме конфлікт.
В даному випадку наявність наслідків дій ОСОБА_2 у виді спричинення шкоди психічному чи фізичному здоров'ю ОСОБА_1 , не відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, їх зміст не розкрито, а тим більше не доведено за стандартом "поза розумним сумнівом", а, відтак, ці доводи грунтуються на припущеннях, що прямо суперечить ст.62 Конституції України.
Суд виходить з того, що відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Таким чином, даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в матеріалах адміністративної справи відсутні докази, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, які б підтверджували вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. Таких доказів не здобуто і в судовому засіданні.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, факт вчинення ОСОБА_2 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, тому, відповідно до змісту ст.247 п.1 КУпАП провадження в справі необхідно закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.7, 9, 221, 245, п.1 ст.247, 283, 284 КУпАП, -
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.173-2 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністюв його діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга на постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Наталія ДЕРКАЧ