Номер провадження: 22-ц/813/923/25
Справа № 522/17987/23
Головуючий у першій інстанції Павлик І.А.
Доповідач Громік Р. Д.
13.01.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,
розглянувши у спрощеному порядку без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог.
13 вересня 2023 року позивач звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 червня 2020 року рішенням Автозаводського районного суду Полтавської області у формі наказу у справі №524/2828/20 стягнуто з відповідача аліменти на утримання спільної неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 14.05.2020 до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивач отримала вищезазначений судовий наказ та подала його до виконавчої служби за місцем проживання боржника.
15 листопада 2021 року державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчузі Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) було відкрито виконавче провадження № 67504603. Відповідач був проінформований про існування виконавчого провадження та необхідність сплачувати аліменти, у 2020-2021 роках частково аліменти сплачував, оплати мали нерегулярний характер.
Станом на 01 серпня 2023 року заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів складає 102 445,70 грн, що підтверджується розрахунком, зробленим державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).
На даний час дитина проживає разом з матір'ю та перебуває на повному її утриманні.
Рішенням Автозаводського районного суду Полтавської області від 27 вересня 2019 року у справі № 524/3094/19 було визначено місце проживання дитини ОСОБА_3 разом з матір'ю.
Відповідач не виконував свого обов'язку зі сплати аліментів належним чином та своєчасно, внаслідок чого утворилась заборгованість, що підтверджується розрахунком державного виконавця, яка становить 102 445,70 грн.
За розрахунком позивача сума пені за прострочення сплати аліментів складає 84 901,40 грн.
Позиція відповідача у суді першої інстанції.
02 листопада 2023 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позову та вважає, що він не підлягає задоволенню, оскільки він дізнався про існування виконавчого провадження лише в червні 2022 року, тому у затримці сплати аліментів відсутня його вина
До відзиву долучено: виписка з мед. карти стаціонарного хворого №2924, видана КП «Полтавською обласною дитячою клінічною лікарнею Полтавської області» на ім'я ОСОБА_3 ; товарний чек №4016 від 20.12.2021 про оплату мед. послуг ПП «Арніка плюс»; товарний чек №4017 від 16.12.2021 про оплату мед. послуг ПП «Арніка плюс»; довідка ЛДЦ «Європейська медицина» від 22.12.2021 за №199; копія УЗД нирок і сечового міхура ОСОБА_3 від 10.12.2021; копія результатів дослідження аналізів ОСОБА_3 від 18.11.2021; чеки на придбання ліків за період з 24.12.2021 по 05.01.2022 (8 шт.); чеки на придбання продуктів та речей для дитини в кількості 11 шт.; довідка Кременчуцької гімназії № 2 від 30.10.2023 № 01-20/357; постанови про обмеження боржника ОСОБА_2 по ВП № 67504603 та поштовий конверт; копія паспорта та РНОКПП ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у сумі 10 000,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції помилково застосував норму права щодо зменшення розміру неустойки, не вказавши мотивів щодо їх застосування, а тому дійшов помилкового висновку про задоволення позову частково у розмірі 10 000 гривень.
Короткий зміст відзиву ОСОБА_2 на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Порядок розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Апеляційне провадження розглядається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 15, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлене 13 січня 2025 року.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково за таких підстав.
Фактичні обставини справи.
На підставі матеріалів справи встановлено, що 11 червня 2020 року Автозаводським районним судом Полтавської області видано судовий наказ у справі №524/2828/20 за яким стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання спільної неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 14.05.2020 до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
15 листопада 2021 року державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчузі Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) відкрито виконавче провадження № 67504603.
Як вбачається з розрахунку державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчузі Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів ВП № 67504603 за період травня 2020 року по липень 2023 року складає 102 445,70 грн.
За розрахунком представника позивача розмір пені за період з липня 2021 року по липень 2023 року складає 357 946,40 грн, однак враховуючи, що ч. 1 ст. 196 СК України встановлено обмеження щодо стягнення суми неустойки (пені), яка не може бути більшою 100 відсотків заборгованості, позивач просить суд стягнути 84 901,40 грн пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів.
Відповідач заперечує проти позову та вважає, що він не підлягає задоволенню, оскільки він дізнався про існування виконавчого провадження лише в червні 2022 року, тому у затримці сплати аліментів відсутня його вина, контрозрахунку пені відповідачем до суду не надано.
Представник позивача зазначила, що відповідач у 2020-2021 роках частково сплачував аліменти, проте оплати мали нерегулярний характер, що вбачається з розрахунку державного виконавця.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовну заяву частково, виходив з того, що у відповідача виникла заборгованість по сплаті аліментів, яка відповідно до розрахунку державного виконавця від 01.08.2023 станом на зазначену дату за період з травня 2020 року по липень 2023 року складає 102 445,70 грн. Зокрема, відповідно до розрахунку з лютого 2022 року у графі «Сплачено боржником/стягнуто виконавцем» навпроти кожного місяця стоїть сума «00 грн, 00 коп». У період з травня 2020 року по січень 2022 року відповідачем дійсно частково сплачувались аліменти.
Таким чином, за вказаний період у відповідача виникла заборгованість по сплаті аліментів з 1.02.2022 по 01.07.2023 що становить: 3 588,00 грн (сума аліментів) Х 18 повних місяців = 64 584,00 грн.
Позивач просить стягнути пеню за період з липня 2021 року по липень 2023 року, оскільки з травня 2020 року по січень 2022 року відповідачем частково сплачувались аліменти у розмірі 26 651,91 грн, які є погашенням заборгованості за попередній період (травень 2020 року - червень 2021 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 27 507,46 грн), що узгоджується з позицією Верховного Суду, наведеною у справі № 711/679/21 від 19.01.2022.
За період з липня 2021 року по вересень 2021 року заборгованість по сплаті аліментів складає: 3 431,75 грн (сума аліментів) / Х 3 повних місяця = 10 295,25 грн, та з жовтня 2021 року по січень 2021 року: 3 588,00 грн (сума аліментів) Х 4 повних місяця = 14 352,00 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості по сплаті аліментів з липня 2021 року по липень 2023 року становить 89 231,25 грн.
Позивач просить стягнути пеню у розмірі 84 901,40 грн, тому суд не може виходити за межі позовних вимог.
Заперечуючи проти позову відповідач зазначав, зокрема про те, що він дізнався про існування судового наказу лише в червні 2022 року, а також, що донька ОСОБА_3 з: 01.01.2020 по 30.01.2020; 29.02.2020 - 06.03.2020; 02.05.2020 - 04.07.2020; 16.10.2020 - 30.10.2020; 04.12.2020 - 23.01.2021; 13.03.2021 - 27.03.2021; 16.08.2021 - 28.08.2021; 12.11.2021 - 29.01.2022 мешкала з батьком, була на його утриманні, тому він звільняється від сплати аліментів в ці періоди.
Відповідач також зазначає про те, що ним здійснювалися додаткові витрати на утримання дитини в період проживання з ним, зокрема витрати на лікування, придбання ліків, речей та продуктів харчування, що знайшло своє документальне підтвердження у наданих разом з відзивом доказах.
Відповідачем зазначено, що з лютого 2022 року у нього були проблеми щодо працевлаштування, в нього були відсутні кошти для забезпечення життєдіяльності, а тому мав об'єктивні перешкоди для сплати аліментів. Однак суду не надано доказів, які були б достатні для висновку про відсутність вини ОСОБА_2 у виникненні заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини та доказів неможливості сплачувати аліменти в повному розмірі.
Отже, ОСОБА_2 має нести відповідальність за прострочення сплати аліментів на утримання дитини, оскільки ним не доведено, що заборгованість виникла з незалежних від платника аліментів обставин.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Враховуючи, що у відповідача існує суттєва заборгованість перед позивачем із сплати аліментів та враховуючи, що дитина періодично проживає з батьком та перебуває на його утриманні, а також розумність, доцільність стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів, суд першої інстанції вважав доцільним застосувати ч. 2 ст. 196 СК України та зменшити розмір неустойки до 10 000 гривень.
Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
Частинами першою та другою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Таким чином, доводи відповідача про те, що позивачем застосована неправильна формула для розрахунку неустойки (пені) є помилковими і базуються на власному тлумаченні норм права.
Апеляційний суд зауважує, що зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Тобто відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
Апеляційний суд, здійснюючи перевірку обрахунку пені, яка заявлена стороною позивача, дійшов наступного.
Розрахунок пені щомісячний з врахуванням погашення заборгованості по аліментам:
МісяцьРозрахунокРозмір пені
травень 2020 1507,36*61*1%919,49
червень 2020 2596,00*31*1%+(2596,00-347,94)*31*1%+(2596,00-347,94-1486,93)*61*1%1965,95
липень 2020 (часткові оплати в жовтні 2020, лютому 2021)2694,75*31*1%+2694,75*30*1%+(2694,75-959,98)*31*1%+2694,75*92*1%4660,75
серпень 2020 2694,75*122*1%+2055,1*28*1%+1555,1*31*1%+952,08*30*1%4630,73
вересень 2020 2694,75*182*1%+2144,83*30*1%+2004,28*30*1%+1504,28*92*1%7533,12
жовтень 2020 2694,75*182*1%+2144,83*30*1% +2004,28*30*1%+1504,28*92*1%11039,26
листопад 2020 2794,75*395*1%10200,84
грудень 2020 2794,75*365*1%9549,537
січень 2021 2794,75*334*1%+693,78*31*1%10551,9
лютий 2021 3159,25*334*1%18151,93
березень 2021 3159,25*306*1%+1553,96*546*1%26916,81
квітень 2021 3159,25*852*1%26897,9
травень 2021 3272,25*822*1%25883,5
червень 2021 3272,25*791*1%24901,82
липень 2021 3272,25*761*1%25086,09
серпень 2021 3431,75*731*1%24022,25
вересень 2021 3431,75*700*1%22958,41
жовтень 2021 3431,75*669*1%22891,44
листопад 2021 3588,00*638*1%21815,04
грудень 2021 3588,00*608*1%20702,76
січень 2022 3588,00*577*1%19590,48
лютий 2022 3588,00*546*1%18585,84
березень 2022 3588,00*518*1%17473,56
квітень 2022 3588,00*487*1%16397,16
травень 2022 3588,00*457*1%15284,88
червень 2022 3588,00*426*1%14208,48
липень 2022 3588,00*396*1%13096,2
серпень 2022 3588,00*365*1%11983,92
вересень 2022 3588,00*334*1%10907,52
жовтень 2022 3588,00*304*1%9795,24
листопад 2022 3588,00*273*1%8718,84
грудень 2022 3588,00*243*1%7606,56
січень 2023 3588,00*212*1%6494,28
лютий 2023 3588,00*181*1%5489,64
березень 2023 3588,00*153*1%4377,36
квітень 2023 3588,00*122*1%3300,96
травень 2023 3588,00*92*1%2188,68
червень 2023 3588,00*61*1%1112,28
липень 2023 3588,00*31*1%
Таким чином, загальний розмір пені становить 507 891,40 гривень.
Апеляційний суд зазначає, що частиною дев'ятою статті 7 СК України передбачено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Отже, зі ОСОБА_2 підлягає стягненню неустойка (пеня), нарахована за період з травня 2020 року до липня 2023 року у розмірі 507 891,40 грн, однак її розмір значно перевищує сукупний розмір заборгованості за аліментами за цей період - 102 445,70 грн.
Водночас частинами першою та другою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
З матеріалів справи вбачається, що 28 серпня 2023 року на ОСОБА_2 було накладено штраф у розмірі 30 733,71 гривні (а.с. 25зворот).
Отже, встановивши, що розмір неустойки (пені) за спірний період значно перевищує сукупний розмір заборгованості за аліментами, а також те, що на ОСОБА_2 був накладений штраф у розмірі 30 733,71 гривня, врахувавши загальні засади справедливості та розумності регулювання сімейних відносин, колегія суддів доходить висновку щодо необхідності застосування положення статті 196 СК України та визначення розміру пені, яка підлягає стягненню, в розмірі 71 713,99 гривні.
Доводи відповідача про те, що донька ОСОБА_3 проживала у ним у періоди з: 01.01.2020 по 30.01.2020; 29.02.2020 - 06.03.2020; 02.05.2020 - 04.07.2020; 16.10.2020 - 30.10.2020; 04.12.2020 - 23.01.2021; 13.03.2021 - 27.03.2021; 16.08.2021 - 28.08.2021; 12.11.2021 - 29.01.2022 мешкала з батьком, була на його утриманні, колегія суддів не приймає, так як відповідачем не заявлено позовні вимог про звільнення від сплати аліментів або не заявлено зустрічні позовні вимоги про звільнення від сплати аліментів у вказаній цивільній справі.
Судом апеляційної інстанції також відхиляється як довід сторони відповідача, що він не погоджується із розрахунком заборгованості, так як ОСОБА_2 не оскаржував дії державного виконавця щодо розрахунку заборгованості за аліментами.
Твердження сторони відповідача про те, що він добровільно сплачував аліменти на користь ОСОБА_1 не підтверджені жодними належними та допустимим доказами, а тому не приймаються судом до уваги.
Суд апеляційної інстанції критично ставиться також до доводів відповідача про те, що його не повідомили про початок виконавчого провадження з огляду на таке.
З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ВП №67504603 (а.с. 27) вбачається, що у серпні 2020, вересні 2020, жовтні 2020, лютому 2021, березня 2021, квітня 2021, травні 2021, червні 2021, липні 2021, листопаді 2021, грудні 2021, січні 2022 здійснювалось погашення заборгованості, що свідчить про те, що ОСОБА_2 був обізнаний про наявність відкритого виконавчого провадження та виконував свої зобов'язання щодо сплати аліментів за виконавчим провадженням.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку при визначенні розміру суми стягнення, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції зміні в частині розміру неустойки (пені).
Порядок оскарження постанови суду апеляційної інстанції.
У зв'язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. п. а) - г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 370, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2023 року змінити, збільшивши розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів до 71 713,99 гривень.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складено 13 січня 2025 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: М.М. Драгомерецький
А.І. Дришлюк