Номер провадження: 33/813/59/25
Номер справи місцевого суду: 496/4688/24
Головуючий у першій інстанції Пасечник М. Л.
Доповідач Копіца О. В.
03.01.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Копіци О.В., за участі секретаря судового засідання Ровенко А.С., в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника Садікова О.О., розглянувши його апеляційну скаргу на постанову Біляївського райсуду Одеської обл. від 03.09.2024 відносно:
ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої по найму, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 ,
- про накладення стягнення за вчинення адміністративногоправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції ОСОБА_1 було визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, а також стягнено з неї на користь держави судовий збір в розмірі 605, 60 грн.
Відповідно до вказаної постанови суду, 10.06.2024 о 19:15 год. за адресою: Одеська обл., Одеський район, с. Усатове, вул. Вернидуба, буд. 2, водій ОСОБА_2 керувала автомобілем Nissan Leaf, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі відмовилася під відеозапис. Своїми діями ОСОБА_2 порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
Захисник Садіков О.О. подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, незаконною, ухваленою з порушенням норм процесуального права, з огляду на таке:
- суд 1-ої інстанції не дослідивши в повному обсязі наявні у справі відео докази, розглянув справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, належним чином не повідомивши її про дату судового засідання, що свідчить про спрощений підхід до розгляду справи, чим було позбавлено ОСОБА_1 права на захист та на спростування обставин, викладених в протоколі щодо неї;
- до матеріалів справи не додано будь-яких допустимих доказів, які б підтверджували факт керування водієм ОСОБА_1 вказаним транспортним засобом, водночас із відеозапису події чітко вбачається, що автомобіль знаходиться в нерухомому стані;
- в порушення Інструкції застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС № 1026 від 18.12.2018 відсутнє фіксування ймовірного порушення з боку ОСОБА_1 на відео, зокрема, руху транспортного засобу;
- із відеозапису та доданих до протоколу письмових матеріалів не вбачається роз'яснення ОСОБА_1 її прав та обов'язків, які передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП;
- судом 1-ої інстанції залишено поза увагою, що всупереч вимог ст. 266 КУпАП в матеріалах справи відсутні докази відсторонення ОСОБА_1 , як водія від керування транспортним засобом;
- сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом винуватості особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту;
- зазначене в протоколі місце вчинення адміністративного правопорушення не відповідає місцю складення протоколу.
Посилаючись на наведені обставини, захисник Садіков О.О. просить скасувати постанову суду та провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника Садікова О.О., які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, ретельно дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Вимогами ст. 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, зазначені вимоги закону судом 1-ої інстанції не дотримані в повному обсязі, та без повного дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Водночас ч. 6 зазначеної норми передбачає, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Постановою Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність особи за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд вважає слушними доводи захисника щодо необґрунтованості постанови суду 1-ої інстанції, оскільки рішення прийняте з недотриманням вимог діючого КУпАП та за результатами неповного дослідження доказів.
Так, з відеозапису події, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, та дослідженого апеляційним судом вбачається, що відеофіксацію події розпочато з того моменту як поліцейський встановлює особу ОСОБА_1 , яка повідомляє марку та номерні знаки свого транспортного засобу, який при цьому, знаходився на іншій стороні дороги, на парковці, після чого поліцейський повідомляє, що у неї наявні ознаки наркотичного сп'яніння, не оголошуючи які саме. Надалі поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти медичний огляд для виявлення стану наркотичного сп'яніння, на що ОСОБА_1 відповіла, що не вживала наркотичні засоби, пройти огляд відмовляється, оскільки (мовою оригіналу): «потрібно рятувати чоловіка від тюрьми». Після чого поліцейський роз'яснив ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду у виді складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на цьому відеозапис закінчується.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735(далі Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 в редакції постанови від 20.01.2023 року (далі-Порядок).
Відповідно до приписів ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно із п. 1 Порядку він визначає процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-огляд), і проведення такого огляду.
Пунктом 2 Порядку визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі- стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначено, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (пункти три, чотири Інструкції).
Відповідно до приписів Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункти чотири, шість, вісім Порядку).
В свою чергу, п. 12 Розділу II Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що для покладення на водія обов'язку проходити огляд на стан, зокрема наркотичного сп'яніння, поліцейський повинен встановити наявність передбачених законом підстав вважати, що водій перебуває в цьому стані.
З огляду на зміст складеного щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, ознаками, які дали поліцейському підстави вважати, що вона перебуває у стані наркотичного сп'яніння зазначено: зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей, порушення мови.
Водночас, з відеозапису події вбачається, що наведені у протоколі ознаки наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 були відсутні і про виявлення таких поліцейський їй не повідомляв, натомість ОСОБА_1 наявність таких ознак, а також стану наркотичного сп'яніння заперечувала, вказавши (дослівно): «це не правда, я в собі впевнена і не сіла б за кермо в стані сп'яніння, від проходження експертизи відмовляюсь, оскільки потрібно рятувати чоловіка від тюрми» (час відеозапису: 00:35 хв., 00:40 хв., 01:14 хв.).
Отже, наведене свідчить про недотримання працівниками поліції вимог Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 та Порядку № 1103 від 17.12.2008, які за відсутності передбачених законом підстав поклали на ОСОБА_1 обов'язок проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Апеляційний суд також погоджується з твердженнями сторони захисту, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом за наведених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин.
Так, відповідно до протоколу місцем його складення та місцем скоєння правопорушення є Одеська обл., Одеський район, с. Усатове, вул. Вернидуба, буд. 2, що спростовується долученим до матеріалів справи відеозаписом події, на якому не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, який при цьому знаходився у нерухомому стані не поряд із нею, а на протилежному боці дороги, на парковці.
Більш того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 відмовилась від проходження огляду, пояснивши, що її чоловіка було затримано та доставлено до відділення поліції, у зв'язку із чим він потребує її допомоги, про що й було зазначено стороною захисту в апеляційній скарзі.
У підтвердження викладених обставим, щодо факту знаходження ОСОБА_1 не за місцем скоєння правопорушення, а біля Відділення поліції № 2 ОРУП № 2 за адресою: АДРЕСА_3 , внаслідок затримання її чоловіка, стороною захисту було надано копію протоколу обшуку від 10.06.2024 за місцем проживання ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_3 (а.с. 39-41).
З відеозапису також видно, що співробітниками поліції взагалі не було роз'яснено ОСОБА_1 її права відповідно до положень ст. 268 КУпАП, на що також слушно звернув увагу захисник в апеляційній скарзі.
Наведені у своїй сукупності обставини дають апеляційному суду підстави стверджувати про те, що поліцейські, не встановивши наявність передбачених законом підстав для покладення на ОСОБА_1 обов'язку проходження огляд на стан, зокрема наркотичного сп'яніння, штучно створили умови, за яких ОСОБА_1 була змушена відмовилась від проходження відповідного огляду.
При цьому, з метою підтвердження або спростування наведених обставин, апеляційним судом було здійснено виклик в судове засідання інспектора патрульної поліції Степановського О.В., яким було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 для допиту в якості свідка, водночас, у судові засідання, призначені на 28.11.2024 та 03.01.2025 поліцейський ОСОБА_4 не з'явився, а надіслані на ім'я начальника ВП № 2 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській обл. та начальника ГУНП в Одеській обл. листи щодо вжиття заходів з метою забезпечення явки зазначеного поліцейського залишились без виконання та належного реагування.
За наведених обставин, апеляційний суд дійшов стійкого переконання, що внаслідок непрофесійних дій працівників поліції факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, в порушення приписів ст. 266 КУпАП, не задокументований у встановленому порядку, та не підтверджується допустимими та належними доказами.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що обов'язок збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена допустимими та достовірними доказами. При цьому, вина є основною ознакою суб'єктивної сторони правопорушення та відсутність вини свідчить про відсутність складу вказаного адміністративного правопорушення.
У відповідності до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
З огляду на викладене, апеляційна скарга захисника Садікова О.О. підлягає задоволенню, а провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку із відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне задля запобігання подальшого допущення аналогічних порушень з боку поліцейських під час оформлення матеріалів про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП, довести до відома начальника ГУНП в Одеській обл. про допущені істотні порушення вимог КУпАП співробітниками ВП № 2 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській обл. при складенні матеріалів справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП для вжиття заходів реагування.
Керуючись ст.ст. 7, 25, 247, 252, 266, 268, 280, 283, 284, 285, 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу захисника Садікова О.О., в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 03.09.2024 про накладення стягнення на ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в її діях складу вказаного правопорушення.
Довести до відома начальника ГУНП в Одеській обл. про допущені істотні порушення вимог КУпАП співробітниками ВП № 2 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській обл. при складенні матеріалів справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, для вжиття заходів реагування.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца