Номер провадження: 11-сс/813/194/25
Справа № 522/19354/24 1-кс/522/7138/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
06.01.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Приморського райсуду м. Одеси від 27.12.2024, якою в межах к/п № 12024163470000723 від 06.10.2024 відносно:
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Обжиле Балтського району Одеської обл., громадянина України, з середньою освітою, який навчається на 3-му курсі Одеського фахового коледжі мистецтв ім. К.Ф. Данькевича, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту до 02.02.2025 включно,
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді в межах к/п №12024163520000575 від 29.10.2024 було частково задоволено клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_8 та продовжено до 02.02.2025 включно строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно ОСОБА_7 та покладених на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першим викликом у розумні строки; не відлучатися з території м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора чи суду; не залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 22 год. до 06 год.
Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя послався на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України та в зазначеному кримінальному провадженні органом досудового розслідування було доведено продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 не погодився із оскаржуваною ухвалою, посилаючись на ненадання слідчим суддею оцінки усім обставинам справи з огляду на те, що поза увагою слідчого судді залишилась недоведеність органом досудового розслідування наявності в зазначеному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, клопотання прокурора містить лише формальне посилання на продовження існування таких ризиків, натомість, підозрюваний належно виконує свої процесуальні обов'язки, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем навчання та місцем проживання, а також має міцні соціальні зв'язки, тому продовження строку домашнього арешту ОСОБА_7 буде перешкодою у спілкуванні з батьками, що негативно впливатиме на розвиток неповнолітнього.
Посилаючись на викладені обставини, захисник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, обмежившись особистим зобов'язанням.
Позиція інших учасників провадження.
Прокурор Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_8 в запереченнях на апеляційну скаргу захисника зазначив, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною оскільки у відповідності з вимогами кримінального процесуального законодавства, з урахуванням міцності соціальних зв'язків, інших даних про особу підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України обґрунтовано застосовано щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту. Водночас, доводи сторони захисту щодо відсутності ризиків є сумнівними, оскільки підозрюваному інкримінується вчинення 3-х епізодів злочинів, передбачених ч. 2 ст. 194 КК України, шляхом підпалу (загально небезпечним способом) та за попередніми даними за вказівкою співробітників спецслужб рф, при цьому батьки підозрюваного проживають окремо від нього на значній відстані, а саме: в Подольському районі Одеської обл.
З урахуванням викладених обставин, прокурор ОСОБА_8 просить оскаржувану ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Захисник ОСОБА_6 та прокурор ОСОБА_8 в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про розгляд скарги повідомлялись належним чином, при цьому у поданих заявах просили розглядати скаргу за їх відсутності.
Враховуючи неявку захисника та прокурора в судове засідання апеляційного суду, колегія суддів, на підставі вимог ч. 4 ст. 405, ч. 4 ст. 422-1 та ч. 4 ст. 107 КПК України, вважає за можливе апеляційний розгляд здійснити за відсутності зазначених осіб та фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювати.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали судового провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя зазначених вище вимог кримінального процесуального закону дотримався в повному обсязі з огляду на такі обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Приписами ст. 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як джерело права.
Так, відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Оскільки в апеляційній скарзі захисник не оспорює обґрунтованість підозри ОСОБА_7 , апеляційний суд не переглядає оскаржувану ухвалу в цій частині та констатує, що його підозра у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України є обґрунтованою.
Водночас, колегією суддів встановлено, що під час апеляційного розгляду знайшла своє підтвердження та обставина, що існують заявлені ризики, які виправдовують продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Як вбачається з обґрунтованих висновків слідчого судді, в даному кримінальному провадженні існують доведені прокурором та слідчим ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування.
При цьому, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Існування вказаних ризиків обумовлено зокрема тяжкістю покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим.
Апеляційний суд також враховує специфіку інкримінованого злочину, його суспільну небезпеку, який спрямований на пошкодження майна із використанням небезпечних речовин, вчинений в умовах воєнного стану.
Колегія суддів приймає до уваги посилання сторони захисту про те, що ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, проте зазначені обставини, хоча й характеризують особу підозрюваного з позитивного боку, але не слугували стримуючим фактором для нього, а тому суттєво не зменшують встановлені апеляційним судом вище ризики та не можуть бути підставою для застосування стосовно нього більш м'якого, запобіжного заходу, з огляду також на обставини злочину, у вчиненні якого він підозрюється, окрім того слідчим суддею з урахування цих обставин був застосований не найбільш суворий запобіжний захід.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Окрім того, апеляційний суд також враховує суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції.
Більш того, запобіжний захід застосований до ОСОБА_7 на визначений строк, а питання доцільності застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту буде перевірена слідчим суддею через нетривалий час в порядку, передбаченому ст. 181 КПК України.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального кодексу України, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено.
Відповідно до приписів п. 1) ч. 3 ст. 407КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_7 - залишенню без змін, як законна, обґрунтована та вмотивована.
Керуючись ст.ст. 24, 177, 178, 181, 194, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532, 615 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 27.12.2024, якою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту до 02.02.2025 включно - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4