Провадження № 33/821/90/25 Справа № 712/8666/24 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Бащенко С. М. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.
08 січня 2025 року м. Черкаси
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисника Ковтуна А.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 грудня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.
Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 16 липня 2024 року о 22:39 год. в м. Черкаси, по вул. Смілянській, 100, керував автомобілем Mazda 3 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився, у лікаря нарколога в Комунальний заклад «Черкаський обласний наркологічний диспансер» (далі - КЗ «ЧОНД», що підтверджено висновком лікаря нарколога, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вищевказану постанову та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Вважає, що вказані поліцейським в протоколі явні ознаки наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 , які суд першої інстанції визнав також встановленими, надуманими та такими, що не відповідають обставинам справи.
Зазначає, що ОСОБА_1 самостійно звернувся до лікаря-нарколога КЗ «ЧОНД», де пройшов огляд на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння шляхом здачі сечі, результат якого - «тверезий».
Стверджує, що поліцейським було порушено вимоги ст. 266 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), оскільки ОСОБА_1 відразу після виявлення у нього ознак наркотичного сп'яніння не було відсторонено від керування автомобілем.
Вказує, що процедура проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікарні проведена з порушенням п.п. 12, 13 Інструкції.
Зазначає, що відеозапис не містить відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в повному обсязі, він лише на той час не хотів в туалет.
Вказує, що в протоколі №102437 від 17 липня 2024 року поліцейський не вказав дії ОСОБА_1 щодо ухилення від проходження огляду, а також не навів посилання на порушення останнім вимог п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженою постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 (далі - Порядок), яким передбачено конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, в тому числі у осіб, які керують транспортними засобами, натомість зазначив пункт 2.5 ПДР, хоча ОСОБА_1 проходив огляд у закладі охорони здоров'я для визначення стану наркотичного сп'яніння.
Вважає, що вищевказані правопорушення свідчать про необ'єктивність та упередженість з боку працівників поліції, а також з боку лікаря-нарколога, та, як наслідок, незаконність складеного протоколу про адміністративне правопорушення.
Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Ковтуна А.В., які підтримали апеляційні вимоги та надали пояснення аналогічні їх змісту, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону суддею було дотримано.
У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№102437 від 17 липня 2024 року, в якому зазначена суть адміністративного правопорушення.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
У відповідності до національного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.
Зазначені в протоколі обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції відеозаписом з нагрудних камер патрульних поліцейських.
Порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від проходження встановлюється ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією.
Встановленим порядком визначено, що водій має на право не погодитись на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, а також не погодитись з його результатами.
У такому випадку водій зобов'язаний пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров'я.
Отже тільки незгода водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів не тягне за собою адміністративну відповідальність.
Правовий аналіз ст. 130 КУпАП та п. 2.5 ПДР України дає підстави стверджувати про можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, лише утому випадку, коли така відмова висловлена цієї особою, або дії, бездіяльність (невиконання законних розпоряджень працівників поліції, лікаря чи вимог інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу тощо) особи фактично спрямовані на відмову від проходження такого огляду.
В обох випадках відмова від проходження огляду на стан сп'яніння повинна бути зафіксована належним чином та бути явною, очевидною.
Повертаючись до обставин цієї справи, слід зауважити, що суд першої інстанції надав аналіз відеозапису доданому до протоколу про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано, що співробітником поліції у водія ОСОБА_1 встановлені ознаки наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. ОСОБА_1 разом з працівниками поліції прибули до КЗ «ЧОНД» 16 липня 2024 року о 23.04 годині та зайшли до кабінету лікаря. О 23.09 годині ОСОБА_1 разом із медичним працівниками та працівниками поліції проходять до туалетної кімнати для здачі аналізу. О 23.15 годині ОСОБА_1 залишив туалетну кімнати, через те що не зміг здати аналіз сечі. ОСОБА_1 було запропоновану вживати воду, на що він відмовився. О 23.47 годині ОСОБА_1 повторно намагався здати аналіз сечі, о 00.04 годині до туалетної кімнати зайшов медичний працівник і повідомив, що час для здачі аналізу закінчився.
З фактичних даних вказаного відеозапису випливає, що ОСОБА_2 ухилявся від проходження огляду, оскільки не здав сечу для проведення аналізу, цебто його дії фактично спрямовані на відмову від проходження такого огляду.
Дані обставини також встановлені у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння № 448 від 16 липня 2024 року лікаря, який проводив обстеження ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, працівниками патрульної поліції, а також суддею при розгляді справи в суді, зазначені дії ОСОБА_1 правильно були оцінені, як відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Апеляційним переглядом встановлено, що суддею місцевого суду відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Первісно поведінка ОСОБА_1 , який погодився на огляд у закладі охорони здоров'я, не свідчила про його відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Основою медичного висновку з питання станів, пов'язані зі споживанням алкоголю чи наркотичної речовини, повинні бути дані всебічного медичного огляду.
Лікар, що проводив відповідний огляд, зважаючи на неможливість здачі біологічного матеріалу на дослідження (сечі), було запропоновано збільшити час проведення огляду на одну годину, випити достатньої кількості води для того, щоб ОСОБА_1 зміг здати біологічний матеріал.
Утім ОСОБА_1 відмовився від вживання води та протягом тривалого часу - більше години з моменту виявлення підстав для проведення огляду необхідний біологічний матеріал на (сечу) не здав, чим ухилився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Заразом слід врахувати, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове (п. 4 розд. ІІІ Інструкції).
Передбачена можливість дослідження іншого біологічного середовища: слини, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, або кров, не вливає на висновок суду.
Водночас ОСОБА_1 не пропонував здати інше біологічне середовище.
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на відсутність будь-яких медичних документів у ОСОБА_1 про його звернення до лікарських установ з приводу утруднення та неможливості відтоку сечі.
Отже враховуючи поведінку ОСОБА_1 , на сам перед - його відмову вжити воду під час проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, тривалість такого огляду, апеляційний суд, у цьому конкретному випадку погоджується з висновками суду першої інстанції, що той відмовився від проходження такого огляду.
Щодо звернення ОСОБА_1 до лікаря-нарколога КЗ «ЧОНД» , та самостійного проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння шляхом здачі сечі, суд першої інстанції слушно вказав, що висновок №219 від 17 липня 2024, складений лікарем КЗ «ЧОНД», згідно з яким ОСОБА_1 встановлено діагноз - тверезий, було складено та отримано не в порядку, передбаченому законом, зокрема ст. 266 КУпАП та Інструкцією, якими чітко регламентовано порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а отже такий огляд є недійсним.
Також судом першої інстанції слушно зауважено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за відмову від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння. Тому встановлення у подальшому, що він у такому стані не перебував, не впливає на висновки суду.
Законодавство про адміністративне правопорушення не передбачає можливості оспорювання водієм встановлених уповноваженою особою ознак наркотичного сп'яніння, внаслідок чого заперечення апелянтом таких ознак у ОСОБА_1 , як на окрему підставі для скасування постанови судді та закриття провадження у справі є невмотивованим.
Невиконання поліцейським приписів ст. 266 КУпАП щодо не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не має істотного впливу на доведеність обставин вчинення водієм правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захиника Ковтуна А.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 грудня 2024 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Люклянчук