Справа № 761/29/25
Провадження № 1-кс/761/970/2025
06 січня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні №12024111150000997 від 15.08.2024,
03.01.2025 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання начальника відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строків дії процесуальних обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024111150000997 від 15.08.2024.
Клопотання мотивовано тим, що на даний час у органу досудового розслідування виникла необхідність у продовженні строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків. Підставою продовження застосування запобіжного заходу, а саме обов'язків покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.162, ч.4 ст. 296, ч.1 ст.263 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав у повному обсязі та просив слідчого суддю задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказав на відсутність ризиків та необґрунтованості підозри. Заявив клопотання про приведення у відповідність до вимог закону розмір застави, який було визначено ухвалою слідчого судді, а також просив замінити обмеження "не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду" на "не відлучатись за межі міста Києва та адміністративної території Вишгородського району Київської області без дозволу слідчого, прокурора, суду".
Підозрюваний підтримав позицію захисника та наголосив, що належним чином виконує покладені на нього обов'язки.
Вивчивши матеріали клопотання та вислухавши учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обгрунтованих підстав для задоволення клопотання з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів клопотання та встановлено слідчим суддею, слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024111150000997 від 15.08.2024 за ч. 2 ст.162, ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 296, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України.
24.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 296 КК України.
25.09.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який в подальшому ухвалою слідчого судді від 08.10.2024 року продовжено до 15.11.2024 року.
11.11.2024 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09.01.2025 включно, з визначенням розміру застави у 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Зазначеною ухвалою слідчого судді на підозрюваного у випадку внесення застави покладено наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду; утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, роботи та засобів зв'язку; здати уповноваженому органу на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають йому право на виїзд з України та в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08.11.2024 року строк досудового розслідування вказаного кримінального провадження продовжено до 15.02.2025.
24.12.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.162, ч.4 ст.296, ч.1 ст.263 КК України.
24.12.2024 прокурором визнано зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту та прийнято рішення про завершення досудового розслідування, надано доручення повідомити підозрюваним та їх захисникам, потерпілим про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у Кримінальному провадженні в порядку ст. 290 КПК України.
При вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов'язків, покладених на ОСОБА_4 , необхідно врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України та наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування.
Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За таких обставин, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 , слідчий суддя визначає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, підтверджуються долученими до матеріалів клопотання документами, перелік яких зазначено прокурором, а тому слідчий суддя вважає, що зазначені у клопотанні обставини пред'явленої підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які зазначені у клопотанні прокурора та доданих до клопотання матеріалах кримінального провадження.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені в цій статті.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак, вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
В свою чергу, слідчий суддя вбачає, що підозрюваний має реальну можливість переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, проте решта зазначених прокурором ризиків, передбачених п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку слідчого судді, є надуманими та безпідставними.
Слідчим суддею враховано, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні одного нетяжкого та двох тяжких злочинів, тому усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання у вигляді позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Слід відзначити, що ризик впливу на свідків існує не лише на етапі досудового розслідування при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя зауважує, що належна процесуальна поведінка підозрюваного сама по собі не спростовує і не нівелює вищезазначені ризики.
За змістом ч.7 ст.194 КПК України, обов'язки передбачені частиною п'ятою цієї статті можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Слідчий суддя бере до уваги, що строк дії покладених на підозрюваного відповідною ухвалою слідчого судді обов'язків спливає, однак у вказаному кримінальному провадженні необхідно виконати вимоги ст.290 КПК України, скласти обвинувальний акт, що вказує на доцільність продовження відповідних обов'язків з урахуванням існуючих ризиків.
Отже, слідчий суддя вбачає обґрунтовані підстави для продовження відносно підозрюваного строку дії обов'язків до 15.02.2025 року: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду; утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, роботи та засобів зв'язку; носити електронний засіб контролю.
Стосовно прохання сторони захисту щодо заміни обмеження "не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду" на "не відлучатись за межі міста Києва та адміністративної території Вишгородського району Київської області без дозволу слідчого, прокурора, суду", то слідчий суддя звертає увагу, що відсутні докази доцільності розширення території, адже в матеріалах справи відсутні докази постійної необхідності підозрюваного відлучатися з місця проживання до міста Києва або ж іншої місцевості, зокрема, як у зв'язку з сімейними обставинами, так і з службовою необхідністю.
Принагідно звернути увагу, що у випадку наявної у підозрюваного необхідності відлучитись із населеного пункту, в якому проживає, останній має можливість звернутися до слідчого або прокурора про отримання відповідного дозволу, при цьому у судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що орган досудового розслідування надавав відповідні дозволи підозрюваному з труднощами та зволікаючи, або ж взагалі відмовляв у наданні дозволу.
Щодо клопотання сторони захисту про приведення у відповідність до вимог закону розміру застави, слід зазначити наступне.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.
Згідно ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Варто зауважити, що до повноважень слідчого судді не належить оцінка та перегляд висновків слідчого судді в ухвалі від 11.11.2024 року, адже це становило би порушення принципу остаточності судового рішення «res judicata».
Разом з тим, сторона захисту наділена процесуальним правом звернутися до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу (в даному випадку зменшення розміру застави) у порядку, передбаченому ст.201 КПК України.
Відповідно до ст.201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до ст.15 Закону України "Про судоустрій і статус судді" визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному процесуальним законом. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.
Згідно з п.1 ч.1, ч.3 ст.35 КПК України у суді функціонує автоматизована система документообігу суду, що забезпечує об'єктивний та неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді. Визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, крім випадків, установлених законом.
Розподіл судових справ в Шевченківському районному суді м.Києва здійснюється відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 26.11.2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, та рішення Зборів суддів Шевченківського районного суду м. Києва.
Відповідно до п.2.3.1 Положення розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ. Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.
Пунктом 4.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу Шевченківського районного суду м. Києва, затверджених загальними зборами суддів Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2017р. Протокол № 4 (зі змінами та доповненнями), визначено, що визначення суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється згідно з вимогами підпункту 2.3.3 пункту 2.3 Положення, з врахуванням Засад та правил поєднання судових справ.
Частиною 2 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
З аналізу наведеного слідчий суддя приходить до висновку, що в даному випадку не уповноважений розглянути клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки відповідне питання має бути розглянуто в окремому судовому провадженні відповідно до статті 201 КПК України та саме тим слідчим суддею, якого в порядку автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи визначено для розгляду відповідного клопотання.
Керуючись ст.ст. 176-179, 193, 194, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, роботи та засобів зв'язку;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали встановити до 15.02.2025р. включно.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 10.01.2025 року.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1