СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/515/25
пр. № 3/759/746/25
10 січня 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравченко Ю.В, розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 31.12.2024 серії ГП № 284700, 31 грудня 2024 року, близько 08 години 00 хвилин у місті Києві по вулиці Литвиненко-Вольгемут, 5 ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, виражався нецензурною лайкою в бік громадян, порушив громадський порядок та спокій громадян, зламав кнопку аварійного відкриття дверей, зірвав окуляри з громадянина ОСОБА_2 та продовжував кричати, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
У судове засідання, призначене на 10.01.2025, ОСОБА_1 не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, вину не визнав та зазначив, що 31.12.2024 їхав додому після корпоративу, заснув у громадському транспорті та, доїхавши до кінцевої зупинки, зайшов у автобус, припаркований на узбіччі з відкритими дверима, знову заснувши. В цей момент у автобус зайшов водій та почав його витягувати, при цьому виражаючись нецензурною лайкою, кинув його на тротуар обличчям у асфальт та почав завдавати йому тілесних ушкоджень, душити з допомогою свого колеги. В цей момент ОСОБА_1 не виривався, не кричав та спокій громадян не порушував.
Суддя вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, враховуючи її заяву.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 254 КУпАП основним документом, призначеним для фіксації юридичного факту адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який в свою чергу є найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення. Протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 173КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку і громадської безпеки.
Об'єктивна сторона полягає у виражанні нецензурною лайкою у громадському місці, вчиненні дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Зазначене правопорушення є правопорушенням з формальним складом, для наявності об'єктивної сторони якого закон вимагає встановлення тільки факту власне діяння.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 працівники поліції долучили лише заяву ОСОБА_2 про вчинення адміністративного правопорушення від 31.12.2024 №2523716934 (а.с. 2). Інших доказів, у тому числі відеозапису з місця вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Приписи статті 62 Конституції України закріплюють принцип презумпції невинуватості, який полягає, зокрема, у тому, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
До провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. На цьому неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема у рішенні від 09.09.2011 у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 у справі «Надточій проти України».
Необхідність застосування принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення констатована і у постанові Верховного Суду у справі 463/1352/16-а від 08.07.2020, згідно з якою у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
З огляду на викладене, у справах про адміністративні правопорушення суддя при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього правопорушення. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості звинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати особу винною.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Наявні у матеріалах справи докази дозволяють стверджувати, що вина у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом.
Зазначені обставини із врахуванням раніше наведених положень КУпАП та оцінки доказів вказують на відсутність в діях ОСОБА_1 обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суддя доходить висновку, що провадження у справі слід закрити відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 7, 245, 247, 251, 252, 280, 283-285, 287-289, 291 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ю.В. Кравченко