СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/637/25
ун. № 372/3681/24
13 січня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Корецької М.С., розглянувши клопотання представника відповідача, адвокатки Короті Анни Ростиславівни, про зупинення провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАРИН-ФІНАНС» (далі - Товариство) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом Товариства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
02 вересня 2024 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій визначив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
22 вересня 2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшов відзив на позовну заяву, поданий адвокаткою Коротею А.Р., в якому відповідач проти позову заперечив.
До відзиву представник відповідача долучила заяву зупинення провадження у справі у зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.
03 грудня 2024 року суд постановив ухвалу про розгляд зазначеної справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, призначив судове засідання на 13 січня 2025 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. 10 січня 2025 року представник позивача, адвокатка Альховська І.Б., через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС подала заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у зв'язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши вказану заяву, суд дійшов таких висновків.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв'язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об'єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.
Обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
У постанові Верховного Суду від 15 серпня 2023 року у справі № 174/760/21 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення».
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Отже, в суду є імперативний обов'язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до положень Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 24 лютого 2022 року в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває дотепер.
Відповідно до приписів Закону України «Про Збройні сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Статтею 3 цього Закону визначено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Збройні сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби визначено статтею 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
В аспекті застосування п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зауважує, що зазначена норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Сторона у справі може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством.
Наведене правове регулювання дозволяє дійти висновку, що норма пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України може бути застосована судами при вирішенні питання про зупинення провадження у справі лише у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 27.02.2023 у справі №380/7845/21).
Окрім того, для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в матеріалах цивільної справи мають бути докази перебування сторони, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема, беруть участь у виконанні бойових завдань.
Зазначена правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду про зупинення провадження від 14.12.2022 у справі № 757/5240/16-ц, від 29.08.2022 у справі № 461/5209/19.
До заяви про зупинення провадження у справі відповідач додав:
- довідку військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України № 43/1/1120 від 26.03.2024, про те, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 ;
Наведений доказ дозволяє дійти безальтернативного висновку, що відповідач перебуває у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. Відтак з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, забезпечення законних прав, інтересів та забезпечення ефективності реалізації процесуальних прав учасників справи, провадження у справі слід зупинити.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 12, 247, 251, 253 258, 260, 261, 353-355ЦПК України, суд
Заяву представника відповідача, адвокатки Короті Анни Ростиславівни, про зупинення провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАРИН-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАРИН-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором зупинити до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Зобов'язати ОСОБА_1 повідомити суд про припинення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Ю.В. Кравченко