Справа № 758/9831/24
02 грудня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді- Якимець О. І.,
присяжних Дяволюк О.З., Яроца А.А.,
за участю секретаря судового засідання Карпишиної К.С.,
заявника - ОСОБА_1 ,
представника особи, стосовно якої вирішується клопотання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву заявника ОСОБА_1 про відвід присяжному Яроцу А.А. у справі №758/9831/24 за клопотанням ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, ОСОБА_3 , про продовження строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною,
у провадженні суду перебуває вищевказана справа.
В судовому засіданні заявником ОСОБА_1 заявлено відвід присяжному Яроцу А.А., у зв'язку з наступними обставинами.
Так, 01.11.2024 за вх. № 59307/24 через канцелярію Подільського районного суду м. Києва заявником ОСОБА_1 подано заяву від 01.11.2024 про те, що призначене на вказану дату засідання не відбулося з невідомої йому причини. Один з присяжних відмовився підписувати рішення суду, другий присяжний підписав це рішення. Також, була некомпетентна поведінка судді до заявника, якому не повідомлено конкретного рішення по справі.
Під час оголошення вказаної заяви в судовому засіданні заявник ОСОБА_1 повідомив, що вказана заява складена за порадами присяжного Яроца А.А., який допомагав йому складати таку заяву.
Представник особи, стосовно якої вирішується клопотання - адвокат Тіслюк І.І. вважає, що присяжний не може затягувати розгляд справи, твердження про порушення у судовому засіданні в якому вирішувались організаційні питання щодо витребування медичної документації за клопотанням експерта є надуманими, а допомога учасникам справи з боку присяжного в написанні заяв подібного змісту може свідчити про певну заінтересованість присяжного.
В судовому засіданні присяжний Яроц А.А. пояснив, що не допомагав заявнику складати мотивування заяви від 01.11.2024 вх. № 59307/24, однак допомагав останньому скласти її окремі реквізити. Крім цього, він обговорював хід розгляду даної справи з кабінеті голови суду, куди також був викликаний заявник, після чого присяжним було складено «окрему думку». Підстав для свого самовідводу від розгляду даної справи він не вбачає.
Суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 34 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) у випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.
Згідно з ч. 2 та ч. 4 ст. 293 ЦПК розгляд справ обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
За правилами, встановленими в ч. 1 ст. 36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), серед іншого, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» присяжні виконують обов'язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 цього Закону, зокрема: справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Водночас, за приписами ч. 1 ст. 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з'їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України.
Так, рішенням XХ чергового з'їзду суддів України від 18 вересня 2024 року затверджено чинну редакцію Кодексу суддівської етики.
Статтею 14 Кодексу суддівської етики суддя не має допускати позапроцесуальних взаємовідносин з учасниками судового процесу у справі, що перебуває у його / її провадженні, а також уникати поведінки, що може викликати сумнів чи створити враження про наявність у судді прихильності чи упередженого ставлення до учасників справи чи їх представників.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (ч. 2 ст. 40 ЦПК).
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч. 11 ст. 40 ЦПК).
Встановлено, що 01.11.2024 у справі відбулося судове засідання за наслідками якого постановлено ухвалу про витребування у КНП «Клінічна лікарня «ПСИХІАТРІЯ» медичної картки стаціонарного хворого та медичної картки амбулаторного хворого для забезпечення проведення судово-психіатричної експертизи та оголошено перерву в судовому засіданні через це. На виконання вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Проте, присяжний Яроц А.А. тривалий час відмовлявся підписувати зазначену ухвалу. Водночас, присяжним Яроц А.А. 01 листопада 2024 року подано через канцелярію суду заяву (окрему думку) про те, що він не згідний з прийнятим рішенням, яке його змушують підписати, а також просив зазначити (визначити) нову дату засідання у справі.
Суд з урахуванням пояснень заявника, присяжного, письмових матеріалів цивільної справи вважає, що факт позапроцесуального спілкування між Яроц А.А. та заявником ОСОБА_1 з приводу розгляду даної цивільної справи, знайшов своє об'єктивне підтвердження.
При цьому, слід підкреслити, що твердження присяжного Яроц А.А. про те, що він допомагав заявнику складати лише окремі реквізити заяви від 01.11.2024 вх. №59307/24 не ініціював її написання та не давав порад щодо її змісту, слід оцінити критично, оскільки відомості, які у ній містяться (щодо не підписання присяжним вищезазначеної ухвали від 01.11.2024) не могли бути відомі її автору інакше, як за наслідками його комунікації з присяжним Яроц А.А., так як матеріали справи не місять відомостей щодо ознайомлення заявником ОСОБА_1 з ними 01.11.2024. Крім того, вони суперечать поясненням останнього.
Такі обставини викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності присяжного Яроц А.А. при розгляді даної справи, а тому він підлягає відводу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК.
Керуючись ст. ст. 34, 36 ЦПК, суд
заяву заявника ОСОБА_1 про відвід присяжному Яроцу А.А. у справі №758/9831/24 - задовольнити.
Відвести присяжного Яроца Антона Антоновича від розгляду цивільної справи у порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, ОСОБА_3 , про продовження строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною.
Передати цивільну справу №758/9831/24 для здійснення за допомогою автоматизованої системи повторного попереднього добору серед присяжних для визначення одного присяжного для участі у розгляді цивільної справи №758/9831/24 для запрошення до участі у здійсненні правосуддя, у відповідності до вимог статті 14 ЦПК України та частини 2 статті 67 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 06.12.2024.
Суддя О. І. Якимець
Присяжні О.З. Дяволюк
А.А. Яроц