Дата документу Справа № 334/2127/24
Єдиний унікальний №334/2127/24 Головуючий в 1 інст. Фетісов М.В.
Провадження №33/807/617/24 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
15 листопада 2024 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останнього на постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 14 червня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,
стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Згідно з постановою суду, 02 березня 2024 року о 13.06 годині в м.Запоріжжя, Дніпровський район, вул.Трегубенка, 13, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Volkswagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного засобу Drаger Alcotest 6820, результат - 0,58‰. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування автомобіля без порушень Правил дорожнього руху. Чим порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування своєї скарги зазначає, що не погоджується з оскаржуваною постановою, вважає її незаконною і необґрунтованою.
Вказує, що суд першої інстанції в достатній мірі не з'ясував всіх обставин справи, що призвело до неправомірного визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зазначає, що суд, посилаючись на матеріали справи та визнаючи його винним, не взяв до уваги його заперечення та відхилив їх.
Крім того, з відеоматеріалу, долученого до протоколу, вбачається, що він не проявляє ознаки алкогольного сп'яніння, мова чітка і зрозуміла, рухи чіткі, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя немає. Отже, вважає, що і підстав для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння не було.
Також, зазначає, що відеозапис події не містить показників результату тесту, який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення.
Посилається на те, що газоаналізатор під час проведення тесту знаходиться близько до антен мобільних телефонів та передавальних станцій, що є порушенням п.3.4 п.3 Інструкції з експлуатації аналізатора парів етанолу у видихуваному повітрі Drаger Alcotest 6820 з приладдям.
Також, газоаналізатор дав похибки у результаті виміру через невідповідність температури, вказаної в роздруківці тесту та дійсною температурою повітря 20 березня 2024 року. Вважає, що результат тесту є недостовірним доказом.
Крім того, поліцейськими не надано йому сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, що на його думку, ставить під сумнів правомірність використання такого засобу вимірювальної техніки поліцейськими, правильність роботи аналізатора та результатів тесту.
Вказує, що з відеозапису убачається, що після його паління цигарок не пройшло 2 хвилин, як поліцейські почали проводити його огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального приладу Drаger Alcotest 6820, що є порушенням п.3.5 п.3 Інструкції з експлуатації аналізатора парів етанолу у видихуваному повітрі Drаger Alcotest 6820 з приладдям. Про необхідність почекати більш ніж 2 хвилин після паління поліцейські йому не повідомили.
Зазначені вище обставини, на думку апелянта, в сукупності ставлять під сумнів належність роздруківки результату тесту №2400, відомостей, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння, що додані до справи. Отже, зазначені докази вважає недопустимими та такими, що не можуть бути враховані на підтвердження наявності в його діях складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відкидаючи вказані доводи сторони захисту, суд першої інстанції переклав обов'язок доказування його вини з поліцейських на нього, що є недопустимим.
Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Суд дійшов правильного висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №886941 від 02 березня 2024 року, згідно з яким, 02 березня 2024 року о 13.06 годині в м.Запоріжжя, Дніпровський район, вул.Трегубенка, 13, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Volkswagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного засобу Drаger Alcotest 6820, результат - 0,58‰. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування автомобіля без порушень Правил дорожнього руху, чим порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП;
- у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Огляд проводився за допомогою Alcotest Drager 6820. В результатах огляду зазначено, що проба позитивна -0,58 % проміле. З результатами огляду ОСОБА_1 погодився, що підтверджується підписом останнього;
- у направленні від 02 березня 2024 року на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- у роздруківці Alcotest Drager 6820 від 02 березня 2024 року №2400;
- у копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1567208 від 02 березня 2024 року, складеної щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП;
- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.
Вказані докази узгоджуються з відомостями з рапорту поліцейського взводу №2 роти №21 батальйону №1 УПП в Запорізькій області ДПП молодшого сержанта поліції Опріменка Ю.В., згідно з яким, останній доповідає, що 02 березня 2024 року під час несення служби з охорони громадського порядку у складі екіпажу «Хижак 204» о 13 год. 06 хв. за адресою в м.Запоріжжі, Дніпровський район, вул.Трегубенка, 13, було зупинено транспортний засіб Volkswagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_1 на підставі п.1 ст.35 Закону України «Про національну поліцію» за порушення Правил дорожнього України, а саме проїзд на заборонений сигнал світлофору під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Під час спілкування у водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820, на що водій погодився. Результат - позитивний, 0.58 % проміле. З результатом водій ОСОБА_1 погодився. Стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та винесено постанову за порушення ПДР. Вилучено посвідчення водія. Видано тимчасовий дозвіл. Водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом відсторонено шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР. Про повторність попереджений. Велась відеофіксація на бодікамеру №471703, 471859.
Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.
Як убачається з оскаржуваної постанови, у судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 участі не брав.
Його захисник-адвокат Гончаренко П.П. при розгляді справи в суді першої зазначив, що не погоджується з протоколом та доданими до нього матеріалами, які складені не правомірно, з чисельними порушеннями та недопустимими доказами. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не мав ознак алкогольного сп'яніння, його мова чітка і зрозуміла, рухи чіткі, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя відсутні. Вважає, що підстав для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння не було. На відеозаписі не зафіксовано показників результату тесту. З відеозапису убачається, що аналізатор під час проведення тесту знаходиться близько до антен мобільних телефонів та передавальних санкцій, в залежності від температури повітря може давати похибки у результатах вимірювання. З роздруківки тесту убачається, що температура під час вимірювання складала +14С, однак, згідно даних метеопрогнозу в місті Запоріжжя 02 березня 2024 року температура не складала більше +7С, що свідчить про похибку пристрою. Поліцейськими під час проведення огляду ОСОБА_1 не було надано сертифікату відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки поліцейськими. Перед проведення тесту повинно пройти не менше 2 хвилин після паління. Після паління тютюнових виробів ОСОБА_1 не пройшло 1 хвилини перед оглядом на стан алкогольного сп'яніння. Матеріали справи не містять наявності свідків адміністративного правопорушення. В направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 02 березня 2024 року зазначено, що огляд на стан алкогольного сп'яніння не проводився у зв'язку з відмовою від проходження огляду у медичному закладі, що не відповідає дійсності, оскільки жодних пропозицій з боку поліцейських про проходження ОСОБА_1 огляду в медичному закладі та відмови останнього не було.
При розгляді справи в суді першої інстанції в якості свідка було заслухано ОСОБА_2 , який пояснив, що з 2020 року є працівником УПП в Запорізькій області ДПП. Під час зупинки транспортного засобу Volkswagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_1 , іншому екіпажу був переданий виклик на дорожньо-транспортної пригоди. Проходив інструктаж з використання прибору Drаger Alcotest 6820 та бодікамери. Який проміжок часу від доставання аналізатора з автомобіля патрульної поліції до його використання ОСОБА_1 , не відомо. Про час, який має пройти від вживання тютюну до застосування Drаger Alcotest 6820, йому не відомо. Розбіжності в показниках температури, про які зазначає захисник ОСОБА_1 , пояснити не може.
Свідок ОСОБА_3 в суді першої інстанції пояснив, що останні 3 роки працює в УПП в Запорізькій області ДПП. Пройшов інструктаж із застосування бодікамери. Має навики у користуванні Drаger Alcotest 6820. Його бодікамера працює постійно з моменту зупинки транспортного засобу. 02 березня 2024 року по вул.Трегубенка, 13, був зупинений транспортний засіб Volkswagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 за порушення правил дорожнього руху. У водія були встановлені ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння. Результат 0,58%, з яким водій погодився. Складено протокол про адміністративне правопорушення. Водію передані чек Drаger Alcotest 6820 та акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Аналізатор знаходився в службовому автомобілі патрульної поліції. Мундштук він вибрав самостійно, оскільки ОСОБА_1 відмовився. Під час використання ОСОБА_1 ганалізатора, контролював його виміри. В службовому автомобілі температура повітря була приблизно 20С, чим пояснює розбіжності у показниках температури Drаger Alcotest 6820. Чи палив ОСОБА_1 до огляду не пам'ятає, після проходження огляду палив.
При апеляційному розгляді ОСОБА_1 навів доводи, що є аналогічними тим, які містяться в апеляційній скарзі.
На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, та заявлені ОСОБА_1 при апеляційному розгляді, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Всі доводи сторони захисту, які викладені в апеляційній скарзі, були належним чином перевірені судом першої інстанції та їм надана обґрунтована оцінка.
Доказів на спростування висновків суду апелянтом не надано.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції в повній мірі не з'ясував всіх обставин справи, що призвело до неправомірного визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є безпідставним та спростовується змістом оскаржуваної постанови, де міститься посилання на докази, які суд дослідив, та якими суд обґрунтував свої висновки щодо винуватості ОСОБА_1 у інкримінованому йому правопорушенні.
Докази, що містяться в матеріалах справи, відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності - також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.9а ПДР, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Стосовно доводів ОСОБА_1 , викладених в апеляційній скарзі, щодо відсутності підстав для проведення його огляду на стан алкогольного сп'яніння, то суд апеляційної інстанції вважає ці доводи безпідставними та такими, що суперечать фактичним обставинам справи та спростовуються наявними у справі доказами.
Так, відповідно до вимог ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З відеозапису події убачається, що огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був проведений у зв'язку із виявленням у останнього ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя та запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820, на що останній погодився. Результат огляду на стан сп'яніння, проведеного щодо ОСОБА_1 - 0,58% проміле, що підтверджується роздруківкою тестування на алкоголь за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820 від 02 березня 2024 року №2400. З результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеному на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820, ОСОБА_1 погодився, що відповідає фактичним обставинам справи.
Згідно з матеріалами справи, під час оформлення адміністративного матеріалу своєї вини ОСОБА_1 не заперечував та не оспорював фактичні обставини справи.
Оскільки, відомостей про те, що ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу та оспорював ці результати в установленому законом порядку, в матеріалах справи немає, суд апеляційної інстанції не убачає в діях працівників поліції порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, який передбачений ст.266 КУпАП.
В свою чергу, згідно з положеннями п.2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Стосовно доводів апелянта про те, що з оглянутого відеозапису не убачається наявність у нього візуальних алкогольного сп'яніння, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Те, що у ОСОБА_1 працівниками поліції виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, відображено не тільки у протоколі про адміністративне правопорушення, який підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень, а й у акті огляду на стан сп'яніння та у направленні на огляд до медичного закладу. При цьому, за результатами самого огляду підтверджено знаходження ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Перевіряючи доводи апелянта щодо правомірності використання працівниками поліції газоаналізатору Alcotest Drager 6820, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Пунктами 1 та 3 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Відповідно до вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки.
До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.
Пунктом 1 статті 17 вказаного Закону встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Цим Законом не встановлено вимог до засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов'язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01 січня 2016 року.
Згідно з Державним реєстром затверджених типів засобів вимірювальної техніки, газоаналізатори виробництва DragerSafetyAG&Co. KGaARevalstraвe 1, 23560 Lubeck, Germany, мають сертифікат відповідності типу UA.TR.002 102-17 Rev.1 від 15 жовтня 2019 року, строк дії якого встановлено до 05 жовтня 2027 року.
Окрім того, згідно з Наказом Державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року №1529 "Про державну реєстрацію медичних виробів" (далі - Наказ), Газоаналізатор Drager Alkotest відноситься до переліку зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до Державного реєстру медичної техніки та виробів технічного призначення.
Вказаний газоаналізатор має свідоцтво про державну реєстрацію №14455/2014, у якого необмежений строк дії. Жодних обмежень щодо виду газоаналізатору за номером не передбачено.
Матеріали цієї справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 висловлював вимогу про надання йому сертифікату відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, який використовували при його огляді, та цю вимогу було проігноровано.
Розбіжності у температурі аналізатора під час використання та температурі повітря у навколишньому середовищі 02 березня 2024 року, як слушно було зазначено судом першої інстанції, є наслідком того, що спеціальний технічний прилад «Drager Alcotest 6820» перевозився в автомобілі, в якому температура повітря була більшою ніж у навколишньому середовищі, при цьому, у будь-якому випадку «Drager Alcotest 6820» використовувався в умовах, передбачених Інструкцією.
Відповідно і те, що працівник поліції почав проводити огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального приладу Drаger Alcotest 6820 менше ніж через 2 хвилини після паління ОСОБА_1 цигарок (як про це стверджує останній), жодним чином не свідчить про порушення в діях працівників поліції.
Будь-яких зауважень з цього приводу сам ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу не заявляв.
Підстав вважати результати огляду недостовірними у суду апеляційної немає.
Будь-яких клопотань щодо виклику працівників поліції або витребування будь-якої інформації на підтвердження доводів апеляційної скарги, ОСОБА_1 не заявляв.
В свою чергу, суд не вправі за власною ініціативою збирати докази.
Порушень з боку поліцейських, які б тягли за собою визнання доказів недопустимими, не убачається.
На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Об'єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.
У зазначеному протоколі міститься підпис самого ОСОБА_1 без жодних зауважень.
Всі докази, додані до протоколу, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.
Достовірність цих доказів апелянтом у встановленому законом порядку не спростовано.
Даних про те, що ОСОБА_1 оспорював відомості, зазначені у протоколі, в установленому законом порядку, в матеріалах справи немає.
Вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
При дослідженні матеріалів справи, в т.ч. при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 14 червня 2024 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева