Дата документу Справа № 336/8493/23
Єдиний унікальний №336/8493/23 Головуючий в 1 інст. Вайнраух Л.А.
Провадження №33/807/373/24 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.
Категорія ч.2 ст.130 КУпАП
27 грудня 2024 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останнього на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 11 грудня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. 00 коп.,
стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Згідно з постановою суду, 08 серпня 2023 року о 09-24 годині в м.Запоріжжя, Шевченківський район, по вул.Іванова, біля буд.20, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Ford Scorpio», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений, транспортний засіб припаркований згідно ПДР України. Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10 жовтня 2001 року, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог зазначає щодо необґрунтованої перекваліфікації діяння.
Зауважує на тому, що суд першої інстанції перекваліфікував його дії з ч.2 ст.130 КУпАП на ч.1 ст.130 КУпАП, що є необґрунтованим та незаконним.
Також, вказує на те, що його було не повідомлено про день, час та місце розгляду справи, чим порушено його права, передбачені ст.268 КУпАП.
Заявлене ОСОБА_1 клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 у розгляді справи участі не брав, копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не отримував (поштовий конверт повернувся із вказівкою «за закінченням терміну зберігання», Апелянт стверджує, що про наявність оскаржуваного рішення він дізнався 12 березня 2024 року через свого захисника за допомогою сайту «Судова влада», що матеріалами справи не спростовано, та вже 15 березня 2024 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, тобто зловживання своїми процесуальними правами з боку ОСОБА_1 не убачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.
ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Патяк А.С. неодноразово викликались у судові засідання суду апеляційної інстанції, проте, жодного разу не з'явились. В судове засідання, призначене на 27 грудня 2024 року ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Патяк А.С. теж не з'явились, про день та час судового засідання повідомлялись своєчасно та належним чином.
На адресу Запорізького апеляційного суду 28 жовтня 2024 року від захисника-адвоката Патяка А.С. надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність у зв'язку перебуванням на лікарняному. Крім того, захисник-адвокат Патяк А.С. повідомив про те, що ОСОБА_1 тривалий час не виходить з ним на телефонний зв'язок, його місцезнаходження та діючі засоби зв'язку, йому не відомі.
Сам ОСОБА_1 причини неявки до суду апеляційної інстанції не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання від останнього до суду також не надходило.
Суд апеляційної інстанції неодноразово відкладав апеляційний розгляд провадження за для виклику ОСОБА_1 , останній викликався до суду, шляхом направлення судової повістки за адресою вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення, яка повернулась до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання», а також за допомогою оголошення на сайті Судової влади України.
Судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 та дотримання його права на особисту участь під час апеляційного розгляду провадження.
Проте, останній долею своєї справи не цікавиться та подальше відкладення апеляційного розгляду через неявку ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Патяка А.М. може затягнути цей розгляд на невизначений час.
З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Патяка О.М., що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №047371 від 08 серпня 2023 року згідно з яким, 08 серпня 2023 року о 09-24 годині в м.Запоріжжя, Шевченківський район, по вул.Іванова, біля буд.20, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Ford Scorpio», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством поряду ОСОБА_1 відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений, транспортний засіб припаркований згідно ПДР України. Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10 жовтня 2001 року, за що передбачена відповідальність ст.130 КУпАП;
- у направленні на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08 серпня 2023 року;
- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.
Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону №3 УПП в Запорізькій області ДПП сержанта поліції Хорошун І, згідно з яким, останній доповідає, що під час несення служби по вул.Івановій в м.Запоріжжі було зупинено транспортний засіб «FordScorpio», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 . У водія під час спілкування були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей. Водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога на що, ОСОБА_1 відмовився. На ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП. ПВ не вилучалось. ТД не видавався. Також, встановлено, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, у зв'язку з чим на ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП.
Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними і допустимими.
Згідно з оскаржуваною постановою, в суді першої інстанції ОСОБА_1 участі не брав.
Як зазначено вище, в судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 також не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки до суду апеляційної інстанції не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання від останнього до суду не надходило.
На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , правильності висновків суду першої інстанції в частині доведеності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, не спростовують.
Перевіряючи доводи ОСОБА_1 в частині порушення судом першої інстанції порядку виклику його до суду, суд апеляційної інстанції зазначає про таке.
За змістом положень частини 3 статті 268 КУпАП, присутність осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не є обов'язковою.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 судом направлялися судові повістки за його особистим номером телефону, вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення, що підтверджується довідками про доставку SMS-повідомлення.
Також, ОСОБА_1 , під час оформлення адміністративних матеріалів був обізнаний про те, що розгляд справи відбудеться у Шевченківському районному суді м.Запоріжжя, а відтак останній повинен був цікавиться судовим провадженням згідно з практикою Європейського суду з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, відповідно до якої, «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Те, що суд першої інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_1 , не завадило суду повно і всебічно з'ясувати обставини справи та постановити законне та обґрунтоване рішення.
Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено обов'язкового скасування прийнятої в справі постанови через розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, за таких обставин, апеляційний суд не вбачає порушення процесуальних прав ОСОБА_1 під час розгляду справи щодо нього судом першої інстанції.
Разом з тим, при апеляційному розгляді ОСОБА_1 мав можливість реалізувати всі свої процесуальні права, проте, жодного разу до суду апеляційної інстанції не з'явився.
Що стосується доводів апелянта про те, що судом першої інстанції було безпідставно перекваліфіковано його дії з ч.2 ст.130 КУпАП на ч.1 ст.130 КУпАП, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Так, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки у протоколі не зазначено наявності в діях ОСОБА_1 кваліфікуючої ознаки повторності, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП. У зв'язку з цим, суд вірно перекваліфікував дії ОСОБА_1 з ч.2 ст.130 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП, чим не погіршив становище ОСОБА_1 , а навпаки покращив його.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а доводи апелянта про протилежне не узгоджуються з вимогами закону.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Об'єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.
У зазначеному протоколі міститься підпис самого ОСОБА_1 без жодних зауважень.
При дослідженні матеріалів справи, в т.ч. при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено.
Всі докази, додані до протоколу, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.
Достовірність цих доказів апелянтом у встановленому законом порядку не спростовано.
Даних про те, що ОСОБА_1 оспорював відомості, зазначені у протоколі, в установленому законом порядку, в матеріалах справи немає.
Вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 11 грудня 2023 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 11 грудня 2023 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева