Ухвала
Іменем України
24 грудня 2007 року
м. Севастополь Справа № 2-11/12217-2006А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Волкова К.В.,
Щепанської О.А.,
секретар судового засідання Рєвєнко М.Ю.
за участю представників сторін:
позивача: Приступа Євгенія Вікторівна, довіреність № б/н від 13.12.07,
Воробйов Анатолій Володимирович, довіреність № б/н від 13.12.07;
відповідача: Безверха Юлія Анатоліївна, довіреність № 3006/10/10-0 від 19.02.07,
Черкасова Тетяна Юріївна, довіреність № 21486/10/10-0 від 19.12.07;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 17.08-22.08.2006 у справі № 2-11/12217-2006А
за позовом відкритого акціонерного товариства "Євпаторійська швейна фабрика" (вул. 9 Травня, 49, місто Євпаторія, 97401)
до Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим (вул. Дм. Ульянова, 2/40, місто Євпаторія, 97416)
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.08-22.08.2006 у справі № 2-11/12217-2006 А (суддя Цикуренко А.С.) позов відкритого акціонерного товариства "Євпаторійська швейна фабрика" задоволено.
Постанова мотивована тим, що факти порушень позивачем вимог чинного законодавства не підтверджується матеріалами справи.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати, у позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що донарахування податків на прибуток та додану вартість та застосування фінансових санкцій здійснено відповідно до чинного законодавства.
У судовому засіданні відповідач підтвердив свої вимоги.
Позивач подав суду заперечення на апеляційну скаргу, які мотивовані тим, що збільшення статутного фонду позивача здійснено відповідно до Закону України «Про господарські товариства». Витрати по маркетинговим послугам правомірно віднесені до складу валових витрат, оскільки зазначені послуги використовувались у власній господарській діяльності, що підтверджується матеріалами справи.
У судовому засіданні представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду залишити без змін.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.11.2007 суддю Фенько Т.П. замінено на суддю Щепанську О.А.
Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Державною податковою інспекцією в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим проведено перевірку відкритого акціонерного товариства "Євпаторійська швейна фабрика" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2005 по 31.03.2006, за результатами якої складено акт № 96/23-1 від 10.07.2006 (т. 1, а. с. 10).
На підставі зазначеного акту Державна податкова інспекція в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим 14.07.2006 прийняла та надіслала на адресу позивача податкові повідомлення-рішення № 0001842301/0, № 0001852301/0 (т. 1, а. с. 8, 9).
Податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим від 14.07.2006 № 0001842301/0 позивачеві донараховано податок на прибуток у сумі 252 647 грн та застосовані фінансові санкції в сумі 86 049, 4 грн (т. 1, а. с. 8).
Підставою для донарахування податку на прибуток та застосування фінансових санкцій у зазначених сумах стали наступні обставини.
Актом перевірки встановлено, що впродовж періоду з 01.04.2005 по 31.03.2006 фізичною особою Німенко С.Н. в касу позивача були внесені грошові кошти в сумі 1 075 000 грн як внесок до статутного фонду (т. 1, а. с. 30-31). Ця сума була кваліфікована відповідачем як безповоротна фінансова допомога, а тому відповідач дійшов до висновку про те, що зазначена сума має бути включена до складу валового доходу позивача. Але прибутковими касовими ордерами (т. 1, а. с. 117-127), а також виписками з банківського рахунку позивача (т. 1, а. с. 128-143) підтверджується, що кошти в сумі 1 075 000 грн були внесені як внесок до статутного капіталу позивача. Таке цільове призначення коштів підтверджується також рішенням загальних зборів акціонерів позивача про збільшення статутного капіталу позивача від 22.03.2006 (т. 1, а. с. 105 на звороті), відомостями про випуск акцій (т. 1, а. с. 106 -111).
Та обставина, що грошові кошти були внесені до статутного капіталу позивача до прийняття рішення про збільшення статутного капіталу, не може вплинути на кваліфікацію внесених грошових сум як внеску до статутного капіталу.
Отже, висновок відповідача про заниження позивачем суми валових доходів у червні 2005 -березні 2006 року на 1 075 000 грн не підтверджується матеріалами справи.
Актом перевірки встановлено завищення позивачем валових витрат на загальну суму 1 011 781 грн. Завищення валових витрат на суму 249 583 грн пов'язується відповідачем з віднесенням на валові витрати суми 249 583 грн, що сплачена позивачем на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Ельдорадо-Крим». Підставою для сплати позивачем зазначеної суми в 4 кварталі 2005 року були договори про надання маркетингових послуг та акти здачі-прийняття виконаних робіт (т. 1. а. с. 52-57). Посилання відповідача на те, що результати маркетингових досліджень не використовувались позивачем у власній господарській діяльності не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення суми 249 583 грн на валові витрати позивача. Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат відносяться витрати на придбання товарів, робіт, послуг для їх подальшого використання в господарській діяльності платника податку на прибуток. Позивач посилається на те, що потреба в маркетингових послугах була обумовлена його господарською діяльністю. Це твердження відповідає характеру діяльності позивача й не спростовується відповідачем у будь-який спосіб. Що стосується вартості маркетингових послуг, то відповідно до частини 3 статті 189 Господарського кодексу України сторони господарського договору вправі за взаємною згодою встановлювати ціни на продукцію, роботи, послуги. Отже, суму 249 583 грн позивач відніс на валові витрати правомірно.
Що стосується завищення позивачем суми валових витрат у 4 кварталі 2005 року на суму 124 817 грн (374 400 -249 583), то завищення підтверджується висновком № 1 судово-бухгалтерської експертизи від 14.11.2007 (т. 2, а. с. 126) тільки в частині 3, 8 тис. грн. Таке завищення валових витрат позивачем у 4 кварталі 2005 року не могло бути підставою для донарахування податку на прибуток та застосування фінансових санкцій, оскільки за результатами господарської діяльності за 12 місяців 2005 року позивач мав збитки, що перевищують зазначену суму.
Завищення позивачем суми валових витрат у 1 кварталі 2006 року на 637 381 грн висновком експертизи підтверджується тільки в сумі 59 082 грн. Це також не могло бути підставою для донарахування податку на прибуток та застосування фінансових санкцій, оскільки за результатами господарської діяльності у 1 кварталі 2006 року позивач отримав збитки, сума яких за результатами перевірки складає 295 360 грн.
Таким чином, позовні вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим від 14.07.2006 № 0001842301/0 підлягають задоволенню.
Податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим від 14.07.2006 № 0001852301/0 позивачеві донараховано податок на додану вартість у сумі 25 536 грн та застосовані фінансові санкції в сумі 12 768 грн (т. 1, а. с. 9).
Підставою для донарахування податку на додану вартість та застосування фінансових санкцій у зазначених сумах стала та обставина, що позивач у зв'язку з оплатою послуг товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Ельдорадо-Крим» у сумі 249 583 грн скористався правом на податковий кредит. Вище зазначалось на те, що витрати в сумі 249 583 грн позивач правомірно відніс на валові витрати. За таких умов відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач правомірно скористався правом на податковий кредит.
Таким чином, позовні вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим від 14.07.2006 № 0001852301/0 підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.08-22.08.2006 у справі № 2-11/12217-2006 А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя І.В. Черткова
Судді К.В. Волков
О.А. Щепанська