печерський районний суд міста києва
Справа № 757/55747/23-ц
23 грудня 2024 року м. Київ
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Головко Ю .Г.,
за участю секретаря судових засідань Мхітарян М. М.,
розглянувши заяву адвоката Гришиної Тетяни Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебувала на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 15.11.2024 позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задоволений частково. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича від 23.12.2021, що зареєстрований в реєстрі за номером 24434, про стягнення з боржника ОСОБА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованості в розмірі 82972,82 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на користь ОСОБА_2 безпідставно набуті кошти в сумі 11615,95 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на користь ОСОБА_2 витрати з оплати судового збору у розмірі 1610,80 грн. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
08.12.2024 адвокат Гришина Т. А., яка діє в інтересах ОСОБА_2 подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 757/55747/23-ц, та просить суд ухвалити у справі додаткове рішення, яким вирішити питання про стягнення з відповідача у справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» витрат на правничу допомогу, що понесла ОСОБА_2 у сумі 10 000,00 грн.
Заяву обґрунтовує тим, що рішення суду від 15.11.2024 адвокат отримала 07.12.2024 в електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд», про що надає підтвердження, а саме скріншот з електронного кабінету про отримання рішення суду.
Та відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду звертається із заявою, про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Встановлено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 15.11.2024 позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задоволений частково. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича від 23.12.2021, що зареєстрований в реєстрі за номером 24434, про стягнення з боржника ОСОБА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованості в розмірі 82972,82 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на користь ОСОБА_2 безпідставно набуті кошти в сумі 11615,95 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на користь ОСОБА_2 витрати з оплати судового збору у розмірі 1610,80 грн. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Заявник вказує, що витрати на правничу допомогу склали 10000,00 грн. та на підтвердження цього надає копію платіжного доручення.
В матеріалах справи міститься клопотання представника відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, мотивоване тим, що за даною категорією справ, з урахуванням її складності, сукупних затрат на скаладання процесувальних документів та супроводження справи в суді потрібно зменшити відшкодування витрат на юридичну допомогу, що їх потрібно стягнути з відповідача, до 2000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази, а саме: Договір № 41/23 від 10.11.2023, Додаткову угоду № 1 від 10.11.2023, акт виконаних робіт від 07.12.2024 на виконання Додаткової угоди № 1, який погоджено ОСОБА_2 шляхом електронного листування, скріншот платіжного доручення з електронного кабінету Гришиної Т.А. про оплату послуг за договором № 41/23 від 10.11.2023 на рахунок адвоката, відкритий у АТ «Ощадбанк», документи на підтвердження виконаних робіт, а саме: позовна заява з додатками, клопотання про витребування доказів, та відповіді на адвокатські запити, процесуальні документи, підготовлені Гришиною Т.А.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Як вбачається з письмових матеріалів справи, представником позивача надано належні та допустимі докази на підтвердження сплати заявленої суми витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Отже, суд дотримується позиції, що необхідною умовою для вирішення питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. Так, на підтвердження фактичного здійснення учасником справи судових витрат на професійну правничу допомогу суду має бути надано належні фінансові документи, що свідчать про перерахування цією особою коштів адвокату за надані послуги на підставі договору про надання правової допомоги.
Враховуючи вимоги діючого законодавства, суд приходить висновку, що є підстави для стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки вказані витрати є доведеними, підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 270 ЦПК України,
Заяву задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. 00 коп.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.
Суддя Ю. Г. Головко