Справа № 755/2400/24
1кп/755/36/25
про призначення судового розгляду
"13" січня 2025 р. м. Київ Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100000001300 від 13.11.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_5 захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшов для розгляду обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні, який ухвалою судді призначений до розгляду в підготовчому судовому засіданні. 08.01.2025 року на адресу суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту прокурору. Клопотання вмотивоване тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а саме: містить некоректне формулювання обвинувачення; з обвинувального акту не можливо зрозуміти, розмір нібито спричиненої шкоди за кожним епізодом діяння, що інкримінується обвинуваченому; не можливо зрозуміти, яким чином перераховування грошей з рахунку управління освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації спричинило шкоду територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради; у обвинувальному акті відсутні відомості про уповноваженого представника потерпілого. Крім того, органом досудового розслідування не дотриманий порядок ст. 55 КПК України порядок залучення потерпілого у кримінальному провадженні та порушені передбачені ст. 56 КПК України його права. У зв'язку з чим захисник просить повернути обвинувальний акт прокурору.
У підготовчому судовому засіданні захисники обвинуваченого підтримали подане клопотання, просили його задовольнити, обвинувачений підтримав думку захисників. Прокурор у підготовчому судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про повернення обвинувального акту, вважає його не обґрунтованим, просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду, оскільки він складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для повернення обвинувального акту немає. Представник потерпілого у підготовчому судовому засіданні щодо вирішення вказаного клопотання поклався на розсуд суду.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, ознайомившись з матеріалами клопотання, суд дійшов такого висновку. Дане кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду м. Києва. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Щодо клопотання захисника ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту, то суд зазначає таке. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу. Відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення особі відповідно до обвинувального акта, що є межами судового розгляду. Згідно з ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження зокрема. Згідно з вимогами ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу. Щодо поданого клопотання, то суд вважає його не обґрунтованим, доводи сторони захисту не вказують на істотне порушення норм КПК України, що тягнуть за собою повернення обвинувального акту прокуророві. Щодо формулювання обвинувачення, його змісту, викладення та конкретизація певних деталей, то це виключні повноваження прокурора, суд же у разі призначення обвинувального акта до судового розгляду має перевірити сформульоване обвинувачення наданими доказати на прийняти кінцеве процесуальне рішення, що і буде зроблено за результатами судового розгляду кримінального провадження. Отже посилання захисника ОСОБА_7 в клопотанні про повернення обвинувального акту на не некоректне формулювання обвинувачення, щодо розміру завданої шкоди та порядку залучення особи потерпілого у кримінальному провадженні, не може бути підставою для повернення обвинувального акта, бо за загальними засадами кримінального процесу, ці обставини кожна зі сторін має довести під час змагального процесу перед судом доказами, які мають відповідати вимогам ст. 94 КПК України, та можуть бути усунені під час судового слідства. Крім того, доводи захисника щодо відсутності у обвинувальному акті відомостей про уповноваженого представника потерпілого є необґрунтованими та не узгоджуються з вимогами ст. 291 КПК України. У судовому засіданні встановлено, що обвинувальний акт, на думку суду, відповідає вимогам статті 291 КПК України, так як містить, окрім іншого, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акту та про можливість призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному проваджені № 12023100000001300 від 13.11.2023 року. Судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово за участю учасників кримінального провадження.
Крім того, 08.01.2025 року на адресу суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження №12023100000001300 від 13.11.2023 року на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування. Клопотання вмотивоване тим, що слідчим управлінням ГУНП у місті Києві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023100000000176, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.03.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 367 КК України. Постановою першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 від 16.10.2023 року у кримінальному провадженні № 42023100000000176 від 24.03.2023 року продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 17.11.2023 року. У вказаному кримінальному провадженні 08.11.2023 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 367 КК України. Постановою прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 від 13.11.2023 року із матеріалів кримінального провадження № 42023100000000176 від 24.03.2023 року виділені матеріалами досудового розслідування за підозрою ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 367 КК України, про що внесені відомості до ЄРДР за № 12023100000001300. Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16.11.2023 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023100000001300 від 13.11.2023 року за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України продовжено до п'яти місяців, тобто до 17.01.2024 року. 10.01.2024 року сторону захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів, в порядку ст. 290 КПК України. У той же день сторона захисту ознайомилась із матеріалами досудового розслідування у повному обсязі. 09.02.2024 року прокурором затверджено обвинувальний акт та в той же день направлено до суду для розгляду по суті, тобто за 8 днів до закінчення строку досудового розслідування. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11.03.2024 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023100000001300 від 13.11.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України повернуто прокурору для усунення недоліків. Ухвалою Київського апеляційного суду від 30.07.2024 апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 11.03.2024 року залишено без змін. Згідно з відомостями автоматизованої системи електронного документообігу «Апеляція» матеріали справи № 755/2400/24 отримані нарочно уповноваженою особою Дніпровського районного суду м. Києва 14.08.2024. Згідно з інформацією, отриманою на адвокатський запит від Дніпровського районного суду м. Києва, ухвалу суду та обвинувальний акт з додатками направлено до Київської міської прокуратури листом від 19.08.2024 року. Перевіркою реєстрів відправки поштової кореспонденції та автоматизованої системи документообігу суду «Д-3» встановлено, що відправлення здійснено рекомендованою поштовою кореспонденцією 22.08.2024 року, ПІК конверту 0600283676410, відправлення доставлено адресату Київська міська прокуратура 05.09.2024 року. Надалі, старшим слідчим СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 05.11.2024 року складено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023100000001300 від 13.11.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, який в той же день затверджено прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 . До Дніпровського районного суду м. Києва обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні надійшов 06.11.2024 року. Таким чином, у цьому провадженні виправлення недоліків обвинувального акту, яке складалось лише зі зміни певних частин його змісту тривало два місяці, що свідчить про порушення прокурором вимог кримінального процесуального законодавства, в частині дотримання розумних строків. Оскільки обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень і яким завершується досудове розслідування, про що вказує ч. 4 ст. 110 КПК України, а відповідно до ст. 219 КПК України, досудове розслідування закінчується зверненням до суду з обвинувальним актом, слід дійти до висновку, що складання та скерування до суду обвинувального акту відбулось поза межами строку досудового розслідування, що прямо суперечить КПК України, а тому ураховуючи, що кримінальне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_3 не належить до категорій тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи, дане кримінальне провадження підлягає закриттю у підготовчому судовому засіданні на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. У підготовчому судовому засіданні захисники обвинуваченого підтримали подане клопотання, просили його задовольнити. Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні підтримав думку захисників. Прокурор заперечив проти задоволення поданого клопотання, зазначив, що обвинувальний акт надійшов до суду в межах строків досудового розслідування. Представник потерпілого у підготовчому судовому засіданні щодо вирішення вказаного клопотання поклався на розсуд суду. Вислухавши думку учасників кримінального провадження, ознайомившись з матеріалами клопотання, суд дійшов такого висновку. Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК передбачено, що досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Згідно зі ст. 113 КПК процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Частиною 1 ст. 219 КПК визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Згідно з ч. 5 ст. 294 КПК строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає. Як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов'язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №556/1381/18, від 01.07.2021 року у справі № 752/3218/20, ухвали Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №712/6375/18, від 15.03.2021 року у справі № 676/6116/18, від 05.04.2021 року у справі № 676/804/20, від 21.04.2021 року у справі № 991/6516/20). Судом встановлено, що обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженню надійшов до суду вперше 09.02.2024 року, тобто в межах строку досудового розслідування. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11.03.2024 обвинувальний акт був повернутий прокурору для усунення виявлених недоліків. Ухвалою Київського апеляційного суду від 30.07.2024 року ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 11.03.2024 року залишена без змін. Прокурор отримав обвинувальний для доопрацювання 05.09.2024 року. Після усунення недоліків 06.11.2024 року обвинувальний акт повторно надійшов до суду. Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає приписам цього Кодексу, водночас процесуальний закон не передбачає можливості відновлення досудового розслідування у випадку повернення обвинувального акта прокурору, оскільки відповідно до статті 282 цього Кодексу ця обставина не є підставою для такого відновлення. У разі повернення судом обвинувального акта, який не відповідає вимогам КПК, повноваження прокурора обмежені лише усуненням недоліків цього обвинувального акта. Таким чином, повернення судом обвинувального акта прокурору в будь-якому випадку не поновлює досудове розслідування, а відтак не поновлює і перебіг строку досудового розслідування та не продовжує обчислення цих строків. Зазначене узгоджується з висновками, зробленими об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду в постанові від 15.04.2024 року у справі № 753/25892/21, згідно яких повернення, зокрема, обвинувального акта прокурору у зв'язку з тим, що він не відповідає вимогам КПК, не відновлює досудове розслідування. Зокрема об'єднана палата зазначила, що в ухвалі про повернення обвинувального акта, суд першої інстанції не вправі зазначати про неповноту чи неправильність досудового розслідування, неправильність кримінально-правової оцінки діяння та про необхідність проведення органом досудового розслідування слідчих (розшукових) дій та/або негласних слідчих (розшукових) дій. Сторона обвинувачення після постановлення судом ухвали про повернення прокурору обвинувального акта і до звернення до суду з обвинувальним актом, які приведено у відповідність до вимог КПК, має право виконати лише ту сукупність процесуальних дій, які є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду. Якщо сторона обвинувачення після повернення обвинувального акта проводила слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії та/або приймала процесуальні рішення, які не є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду, то отримані у кримінальному провадженні за результатами здійснення таких дій докази повинні визнаватись недопустимими, як отримані після закінчення досудового розслідування. Прокурор може повторно звернутися до суду із обвинувальним актом чи клопотанням в межах розумного строку, без невиправданих затримок у часі, після закінчення виконання процесуальних дій, які були необхідними на виконання ухвали суду для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК і подальшого звернення з ними до суду. Повертаючись до обставин цього кримінального провадження, прокурор, усуваючи недоліки, визначені в ухвалі суду, вчинив певні дії необхідні для виправлення недоліків обвинувального акта, тобто провів його у відповідність вимогам КПК, як вимагав суд. Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи. Суд звертає увагу, що вирішуючи питання про застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК суду необхідно перевірити дотримання стороною обвинувачення строків досудового розслідування під час первинного звернення прокурора до суду з обвинувальним актом, а не повторного. Оскільки, закриття кримінального провадження з підстав визначених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК безпосередньо пов'язано із строками досудового розслідування, а повернення обвинувального акта прокурору не поновлює досудове розслідування при будь-яких обставинах, висновки сторони захисту про наявність підстав для закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України є безпідставними і не ґрунтуються на процесуальному законі. За таких обставин клопотання про закриття кримінального провадження не підлягає задоволенню. Крім того, разом з обвинувальним актом на адресу суду надійшов цивільний позов прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_4 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди. У підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд прийняти цивільний позов до провадження.
Захисники обвинуваченого заперечували проти прийняття цивільного позову як такого, що не відповідає вимогам ст. 128 КПК України та ст. 175 ЦПК України. Обвинувачений підтримав думку захисників. Представник потерпілого щодо прийняття цивільного позову поклався на розсуд суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого за шкоду, завдану діянням обвинуваченого. Суд, перевіривши поданий цивільний позов прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_4 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_3 на дотримання вказаних вимог КПК України та ЦПК України, вважає, що форма та зміст цивільного позову дають підстави для його прийняття та розгляду в рамках даного кримінального провадження. Керуючись ст. ст. 110, 128, 284, 291, 314-318, 369-372, 376 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження - відмовити. У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100000001300 від 13.11.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, призначити до судового розгляду на 17 січня 2025 року на 09 годину 45 хвилин у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Пластова, 3.
Судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово за участю учасників кримінального провадження.
Прийняти до розгляду в даному кримінальному провадженні цивільний позов прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_4 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди.
Визначити цивільному відповідачу до наступного судового засідання строк для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч.4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів цивільний відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує цивільний позов за наявними матеріалами.
Ухвала в частині відмови у закритті кримінального провадження може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1