Справа №:755/182/25
Провадження №: 1-кс/755/50/25
"07" січня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючої слідчої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дніпровського районного суду міста Києва клопотання слідчої СВ Дніпровського управління поліції ГУ НП у місті Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, громадянину України, з середньою-спеціальною освітою, не працюючому, не одруженому, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому:
- 20 грудня 2012 року вироком Дніпровського районного суду міста Києва за ч. 2 ст. 187, ч.1 ст. 309 КК України із застосуванням ст. 69, 70 КК України до 4 років позбавлення волі із застосуванням ст. 104 КК України звільнено з іспитовим строком на 2 роки;
- 04 березня 2014 року вироком Дніпровського районного суду міста Києва за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі;
- 07 грудня 2020 року вироком Дніпровського районного суду міста Києва за ч.2 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення 24 лютого 2022 року,
-у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040000093 від 06 січня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 299 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
Слідча СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , звернулась до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040000093 від 06 січня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 299 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що 06 січня 2025 року, близько 08 годині 09 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи під'їзді будинку за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , в порушення вимог ст.ст. 18, 23 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», які передбачають заборону вчинення дій, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження, в тому числі нанесення побоїв, травм, отруєння тварин, а також заборону бити, вбивати, отруювати чи калічити безпритульних тварин, з метою неповаги до встановлених норм захисту від страждань і загибелі тварин унаслідок жорстокого поводження з ними, захисту їх природних прав та укріплення моральності й гуманності суспільства, виник умисел на вбивство безпородної собаки - самки світло-рудої масті, яку останній спіймав у під'їзді вказаного вище будинку.
Реалізуючи свій злочинний умисел на жорстоке поводження з твариною, яка відноситься до хребетних, діючи умисно, активним способом з особливою жорстокістю, з хуліганських спонукань, ігноруючи загальноприйняті правила моральності, ОСОБА_4 , із застосуванням жорстоких методів, які вчиняються особливо болючим способом, утримуючи тварину рукою за частину пластикової полиці для взуття, яка попередньо одягнута на шию собаки, кинув останню об сходи будинку, тим самим заподіявши їй травми та пошкодження, внаслідок яких собака перестала на деякий час рухатись.
В подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на жорстоке поводження з твариною, яка відноситься до хребетних, діючи умисно, активним способом, з особливою жорстокістю, з хуліганських спонукань, ігноруючи загальноприйняті правила моральності, повторно підійшов до лежачої на міжсходовому майданчику безпородної собаки - самки світло-рудої масті, та почав наносити численні удари по тулубу останньої ногою, внаслідок чого тварина підвелась та намагалась сховатись, однак ОСОБА_4 , із застосуванням жорстоких методів, які вчиняються особливо болючим способом, активним способом, продовжив наносити тварині тілесні ушкодження, шляхом нанесення ударів ногами по тулубу, в результаті яких безпородна собака - самка світло-рудої масті, впала по сходам до низу, що завдало тварині нестерпного фізичного болю і страждання, які мали характер мучення, тим самим вчинив жорстоке поводження з твариною, яка віднесена до хребетних, що призвело до загибелі тварини.
В ході проведення патологоанатомічного дослідження трупу безпородної собаки - самки світло-рудої масті було виявлено наступні ушкодження: розрив лівої частки печінки, крововилив в черевну порожнину, підшкірну гематому в ділянці голови, крововиливи у праву та ліву скроневу ділянки головного мозку, анемічність видимих слизових оболонок, знекровлення.
07 січня 2025 року у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 299 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити мотивуючи тим, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання від п'яти до восьми років позбавлення волі, не має стабільних соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштований, характеризується агресивною поведінкою, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, під час вчинення якого усвідомлював, що поруч з ним в цей момент перебувають малолітні діти, які стали свідками вищезазначеної події, що може негативно вплинути на їх психічний розвиток, тобто своїми діями може створювати небезпеку для оточуючих, раніше судимий, та тому існують ризики, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; можливість впливати на потерпілих та свідків шляхом залякування, можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, не з'являючись за викликом до слідчого чи прокурора, з метою затягування кримінального провадження; можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні просив обрати підзахисному запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, адже вважає кваліфікацію кримінального правопорушення невірною, ризики зазначені в клопотанні не обґрунтованими, на його думку ОСОБА_4 своїми діями не несе небезпеки для суспільства, адже він вчинив дії шодо тварини, а до людей він не проявляє агресивної поведінки, йому треба працювати та утримувати сім'ю.
Підозрюваний ОСОБА_4 не погодився з ризиками, що зазначенні в клопотанні, просив обрати йому запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідча обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписки підозрюваного та адвоката щодо вручення їм копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчою виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.
Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідча суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання вимог ст. 2 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_4 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановила.
У судовому засіданні, на думку слідчої судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 299 КК України, наявними у справі доказами, а саме даними, що містяться: у протоколі про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та інші події; у протоколі огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Алматинська, 52, під'їзд № 6; у протоколі огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 ; у листі - повідомленні результатів паталого - анатомічного дослідження трупа собаки; у протоколі огляду відеозапису, на якому зафіксовано факт вчинення кримінального правопорушення; у протоколах допитів свідків; у протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_4 , у інших матеріалах кримінального провадження у сукупності.
Вивчивши клопотання, долучені до нього документи, якими слідча обґрунтовує доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, який підтримав клопотання з мотивів викладених у клопотанні та вказав відповідні доводи у судовому засіданні, думку підозрюваного, який заперечував у задоволенні клопотання, слідча суддя приходить до наступного.
Розглядаючи клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу та визначення його виду, суд враховує вимоги кримінального процесуального законодавства України та висновки Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Водночас ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_4 підозрюється, відповідно до вимог ст.12 КК України, у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання виді позбавлення волі від 5 до 8 років.
Також, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, суд оцінює у сукупності всі обставини, зокрема, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зав'язків та його майновий стан, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, враховуючи справжні інтереси суспільства та конкретні обставини кримінального провадження, те що свідками події були троє малолітніх дітей та співмешканка ОСОБА_4 , які ще недопитані та проживають за адресою, за якою адвокат просить визначити підозрюваному відбування домашнього арешту, - суд приходить до висновку, про наявність ризиків, передбачених положеннями ст.177 КПК України, та що більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та про необхідність обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу вигляді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ними, покладених процесуальних обов'язків.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_4 , на даному етапі розгляду кримінального провадження, не встановлено та сторонами не доведено.
Підстав для обрання відносно підозрюваного інших запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, слідча суддя не вбачає.
Крім того, задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідча суддя враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за можливе визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчої судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
На підставі наведеного та, керуючись, ст.ст. 176, 177, 178, 183 184, 194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідча суддя, -
Клопотання слідчої СВ Дніпровського управління поліції ГУ НП у місті Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040000093 від 06 січня 2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 299 КК України, - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 299 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Ухвала діє 60 (шістдесят) днів, але в межах строку досудового розслідування, тобто до 07 березня 2025 року (включно), та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 12 години 21 хвилин 06 січня 2025 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок дві) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві: Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р: № UA128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує, до Дніпровського районного суду міста Києва та Дніпровської окружної прокуратури міста Києва.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_7 прибувати до слідчого за кожною вимогою у рамках цього кримінального провадження та, відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду, із встановленою періодичністю, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд, слідчого судді чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (м. Київ) без дозволу слідчого, прокурора слідчого судді чи суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзду в Україну.
Визначити 2 місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Виконання ухвали покласти на Дніпровське управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1