Справа №:755/6451/23
Провадження №: 2-о/755/1/24
"08" січня 2024 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого судді - САВЛУК Т.В.,
при секретарі Бурячек О. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1
представник заявника - адвокат Валько І.В., Марущак С.В.,
представник заінтересованої особи (Київської міської ради) - не з'явився,
заінтересована особа (приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Назарчук Оксана Миколаївна) - не з'явилась,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, в залі суду, в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київська міська рада, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Назарчук Оксана Миколаївна, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
ОСОБА_1 звернувся до суду, в порядку окремого провадження, із заявою про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянкою України, на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 (дата смерті спадкодавця), за адресою: АДРЕСА_1 .
30 травня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київська міська рада, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Назарчук Оксана Миколаївна, про встановлення фату проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та призначено розгляд справи в порядку окремого провадження з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.
Заявник ОСОБА_1 та його представники - адвокат Валько І.В., адвокат Марущак С.В. у судовому засіданні просили заяву задовольнити на підставі наявних у справі доказів, додатково пояснили, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На праві власності ОСОБА_2 належали дві квартири: квартира АДРЕСА_2 , та квартира АДРЕСА_3 . На момент смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , заявник був зареєстрованим за іншою адресою, але фактично проживав із нею за адресою: АДРЕСА_1 , та продовжує проживати там до цього часу. Протягом тривалого часу заявник опікувався своєю матір'ю, надавав їй фізичну допомогу, оскільки через тяжку хворобу вона не могла обслуговувати себе та потребувала сторонньої допомоги, а також після її смерті організував та оплатив всі витрати, пов'язані з її похованням. За життя заповіт ОСОБА_2 не склала, інших спадкоємців за законом першої черги, окрім заявника, немає. Після смерті ОСОБА_2 заявник звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Назарчук О.М. для оформлення своїх спадкових прав. 25 січня 2023 року була заведена спадкова справа № 1/2023 після померлої ОСОБА_2 . Однак, листом від 07 березня 2023 року № 10/02-14 нотаріус відмовив заявнику у вчиненні нотаріальної дії через відсутність документів на підтвердження факту постійного його проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Оскільки документів, які підтверджують проживання зі спадкодавцем на час його смерті у заявника немає, то він позбавлений можливості у здійсненні права на спадкування в інший спосіб, крім встановлення в судовому порядку факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Представник заінтересованої особи - Київської міської ради у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність та просила ухвалити рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Заінтересована особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Назарчук Оксана Миколаївна у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена чином, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.
Отже, вислухавши учасників цивільного процесу, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що надані заявником докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дають підстави для ухвалення судового рішення, виходячи з наступного.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. (ст.ст. 1216-1218 Цивільного кодексу України)
Згідно із вимогами статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. (ст. 1269 Цивільного кодексу України)
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 04 листопада 1965 року.
Згідно зі свідоцтвом про народження матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказана « ОСОБА_3 », батьком - « ОСОБА_4 ».
14 жовтня 1971 року шлюб між батьками заявника ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано. Після розірвання шлюбу дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_5 », що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу № 00037339163 від 28 жовтня 2022 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , видане Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
За життя ОСОБА_2 не залишила заповіт, єдиним спадкоємцем першої черги за законом є син померлої - ОСОБА_1 .
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 Цивільного кодексу України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
У відповідності до абз. 3 п. 3 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.
Відповідно до статей 1296, 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
25 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Назарчук Оксани Миколаївни із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на відсутність у спадкоємця доказів постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Підставою звернення до суду в порядку окремого провадження є вимога заявника ОСОБА_1 встановити юридичний факт, що він, ОСОБА_1 , спадкоємець за законом, проживав до часу відкриття спадщини зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України)
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України)
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. (ч. 1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України)
Як роз'яснено у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за №7 «Про судову практику у справах спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення факту, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України)
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Виходячи зі змісту п. 2 ст. 78 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якої обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. (стаття 90 Цивільного процесуального кодексу України)
Для доведення обставин у справі щодо проживання заявника разом з матір'ю ОСОБА_2 по день її смерті за адресою: АДРЕСА_1 , заявником подано клопотання про виклик в судове засідання свідків - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які у судовому засіданні пояснили, що знайомі особисто з заявником ОСОБА_1 , оскільки він не має власної сім'ї, проживав разом зі своєю матір'ю в одній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , між ними були теплі родинні відносини. Протягом останніх років стан здоров'я матері заявника погіршився та став вкрай важким, вона не могла обходитися без сторонньої допомоги, весь цей час ОСОБА_1 допомагав своїй матері у побутових справах, доглядав за нею, забезпечував її продуктами харчування та лікарськими засобами, надавав грошову допомогу, підтримував квартиру у належному стані, всі витрати на поховання матері та оплату ритуальних послуг заявник ніс самостійно.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов'язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа - свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї.
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Відповідно до ч. 6 ст. 29 Цивільного кодексу України фізична особа може мати кілька місць проживання. Це означає, що особа є вільною у виборі місця проживання і може мати декілька місць проживання, а зареєстрованим може бути лише одне місце проживання.
Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п. 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року) Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Як випливає із п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.
Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже, такий факт породжує юридичні наслідки.
Таким чином, враховуючи, що встановлення даного факту необхідно заявнику для оформлення спадщини за законом щодо майна спадкодавця, обраний спосіб захисту для відновлення прав заявника для прийняття спадщини у встановленому порядку узгоджується з нормами чинного законодавства, не порушує прав та інтересів інших осіб, дослідженні судом докази на підтвердження заявлених вимог є належними та допустимими входять до предмету доказування, тому наявні підстави вважати, що вимоги ОСОБА_1 щодо встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини є обґрунтованими та підлягають задоволенню у спосіб обраний заявником.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України)
За наведених та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київська міська рада, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Назарчук Оксана Миколаївна, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України при ухваленні судом рішення в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 29, 1216-1218, 1220, 1222, 1223, 1233, 1234, 1258, 1268, 1269, 1270, 1296, 1297 Цивільного кодексу України, статтями 9, 10, 12, 18, 263-265, 294, 315-319, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київська міська рада, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Назарчук Оксана Миколаївна, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянкою України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 (дата смерті спадкодавця), за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.