Справа № 755/18689/24
Провадження №: 3/755/308/25
"09" січня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Мельниченко Л.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
01 жовтня 2024 року близько 14 години 20 хвилин ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Братиславській, 11 в м. Києві, керував автомобілем ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість шкірного покриву обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду у встановленому законом порядку у лікаря нарколога відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що автомобіль під його керуванням зупинили працівники поліції, вони не пояснили причини зупинки та незаконного вимагали пред'явити їм документи. На його неодноразові вимоги повідомити причину зупинники та надати документ на його зупинку, працівники поліції почали витягувати його з автомобіля, застосували кайданки та газ. Він в автомобілі зателефонував друзям та повідомив про ситуацію, а потім намагався додзвонитися сестрі. Коли він вийшов із салону автомобіля, то його мобільний телефон зник. Його посадили до службового автомобіля працівників поліції та привезли до лікаря нарколога. На вимогу працівників поліції пройти на огляд, він неодноразово вимагав, щоб вони віддали його мобільний телефон, тоді він піде до лікаря. Працівники поліції мобільний телефон не повернули. Його відвезли до відділу поліції, де складали протоколи, прийшов державний адвокат, працівники поліції повернули мобільний телефон. Він погодився з тим, що рухався на автомобілі без документів на право керування транспортним засобом, оскільки він раніше був позбавлений права керування за порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху України. Однак, він категорично наполягає на тому, що його незаконно зупинили працівники поліції, а тому незаконно вимагали документи, незаконно затримали. Він до цього часу не звертався із скаргами на незаконні дії працівників поліції та незаконне затримання. Він вимагає, щоб провадження у справі було закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні адвокат Целіков В.В. надав письмові заперечення та просив закрити справу за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 був незаконно, безпідставно зупинений під час руху автомобіля працівниками поліції, тому усі наступні їх дії є незаконними. ОСОБА_1 незаконно затримали, незаконно застосували спецзаходи, незаконно склали протоколи, порушили Інструкцію при наданні вимоги на проходження огляду у лікаря, позбавили можливості мати адвоката та спілкування по мобільному телефону, відеозапис з перервами.
Як вбачається з даних, що містяться у протоколі серії ЕПР1№ 140652 від 01 жовтня 2024 року: « 01 жовтня 2024 року близько 14 години 20 хвилин ОСОБА_1 по вул. Братиславській, 11 в м. Києві, керував автомобілем ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість шкірного покриву обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду у встановленому законом порядку у лікаря нарколога відмовився на камери 472254, 472723. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні було відтворено відеозапис бодікамер працівників поліції. Як вбачається з даних, що містяться на відеозапису, працівник поліції неодноразово роз'яснює ОСОБА_1 , що його автомобіль зупинили за інформацією про те, що він вчинив адміністративне правопорушення. При цьому працівник поліції неодноразово передає ОСОБА_1 вимогу надати документи, останній, перебуваючи у салоні автомобіля на сидінні водія, трішки привідкрив вікно та щось говорить. Працівник поліції пояснює, що вони на трасі, дуже великий шум, він не чує відповідей ОСОБА_1 і знову просить надати документи. Періодично чутно, як ОСОБА_1 постійно каже, щоб йому пояснили причину зупинки та надали на нього «орентування». Працівник поліції просить відчинити вікно, ОСОБА_1 відмовляється, він кричить, веде себе неадекватно. Весь час у нього у руках мобільним телефон, він по ньому телефонує, спілкується. Підійшов другий працівник поліції, який пояснює, що ОСОБА_1 рухався по полосі громадського транспорту, чим вчинив адміністративне правопорушення. Вони вдвох просять ОСОБА_1 надати документи, а згодом просять вийти із салону автомобіля. У відповідь, ОСОБА_1 кричить, вживає ненормативну лексику, погрожує побиттям, відмовляється виконувати вимоги працівників поліції. Працівники поліції відчинили двері до салону автомобіля, ОСОБА_1 знову кричить та вимагає надати йому договорити по мобільному телефону, працівники поліції не заперечували. Працівники поліції періодично підходили до автомобіля та дивилися закінчив ОСОБА_1 розмову чи ні. Згодом працівники поліції знову попросили надати документи та вийти з автомобіля. ОСОБА_1 почав кричати, виловлюватися нецензурною лайкою. Працівники поліції повідомили, що у зв'язку з тим, що він не виконує їх законні вимоги і так себе веде, до нього застосують спецзасоби. Працівники поліції намагаються витягнути ОСОБА_1 із салону, він кричить, йому щось бризкають в обличчя. Згодом ОСОБА_1 виходить із салону автомобіля. Поруч вже декілька службових автомобілів працівників поліції. ОСОБА_1 одягають на руки кайданки, намагаються заспокоїти, роз'яснюють права, у тому числі на безоплатну допомоги. ОСОБА_1 не заявляє ніяких клопотань, а починає кричати, що і нього зник мобільний телефон. Працівники поліції кажуть, що він чи у нього в штанях чи випав у салоні автомобіля, коли той пересувався по салону, чинивши опір працівникам поліції. ОСОБА_1 саджають до службового автомобіля та передають вимог проїхати на огляд на стан сп'яніння до лікаря нарколога. ОСОБА_1 погоджується проїхати до лікаря. Біля медичної установи, ОСОБА_1 кричить, ставить умови, вимагає телефон. Працівники поліції, які привезли його до лікаря, повідомляють, що у них немає його мольного телефону, він або у нього в кишенях, або у залишився у салоні автомобіля. Працівники поліції надають вимогу зайти до кабінету лікаря, роз'яснюють, що у разі відмови буде складено відповідний протокол. ОСОБА_1 кричить та не виконує вимоги працівників поліції. Після цього працівники поліції привозять ОСОБА_1 до управління поліції, де призначають адвоката та складають протоколи.
Відповідно до доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особі, до якої застосовано адміністративне затримання від 01 жовтня 2024 року №004-260011552, виданого о 15 годин 40 хвилин, адвоката Дерев'янка Сергія Миколайовича було призначено для надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 , затриманому на підставі ч.2 ст. 122, ч.1 ст. 130, ч.2 ст.126, ст. 185 КК України.
Будь яких інших доповнень та клопотань від учасників судового розгляду не надходило, а тому суддя приймає рішення на наявних та досліджених доказах.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , обґрунтування адвоката Целікова В.В., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме дані, що містяться: у протоколі про адміністративне правопорушення, у направленні на огляд водія транспортного засобу; у постанові про накладення адміністративного штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, у дорученні, виданому адвокату, відтворивши відеозапис з боді камер, - суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено перелік діянь, що містять склад цього адміністративного правопорушення, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Відповідно до вимог ч.ч. 2, 3, 4 ст. 266 КУпАП , огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Як вбачається з даних, що містяться в п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14, судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Голлоран та Франціс проти Сполученого королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завадити серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілем та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Як встановлено у судовому засіданні водій, ОСОБА_1 , будучи достовірно обізнаний про вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, оскільки проходив теоретичні та практичні навчання для підготовки до складання екзаменів для отримання права на керування автомобілем, здав ці екзамени та отримав відповідне посвідчення, тому йому було достовірно відомо, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, ОСОБА_1 сам повідомив суду, що у нього відсутні документи на право керування, оскільки він позбавлений права керування за порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України. Він повідомив, що був присутні при розгляді справи у суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції при розгляді його апеляції. Цей факт додатково підтверджує факт обізнаності ОСОБА_1 про наслідки відмови від проходження огляду та про способи отримання захисту.
Щодо тверджень адвоката та ОСОБА_1 , що останнього було незаконно зупинено працівниками поліції і тому усі наступні їх дії незаконні, то необхідно зазначити, що законність підстав зупинки транспортного засобу не охоплюється диспозицією ст.130 КУпАП і дії поліцейських щодо законності таких підстав можуть бути оскаржені заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду, зокрема в адміністративному порядку, з наданням суду відповідних доказів.
Крім того, адвокат та ОСОБА_1 не обґрунтували, яким чином правомірність дій працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння; та яким чином ці порушення позначилися або могли позначитися на результаті судового розгляду та оцінці доказів.
Незалежно від обставин зупинки транспортного засобу, працівники поліції, виявивши підстави для проведення огляду особи на стан сп'яніння, повинні виконувати свої обов'язки.
Як пояснив у судовому засіданні ОСОБА_1 до цього часу він не звертався з будь якими заявами, скаргами на незаконні дії працівників поліції та не звертався з заявами про вчинення злочину.
Крім того, як вбачається з відеозапису, працівники поліції біля медичного закладу неодноразово висували вимогу ОСОБА_1 про необхідність пройти до лікаря на огляд, але саме останній влаштовав крики, звинувачував працівників поліції, ухилявся від відповіді на питання, тривалий час, не вчиняв активних дій, які б свідчили про бажання пройти огляд, що свідчать про ухилення ОСОБА_1 від виконання законної вимоги працівників поліції пройти огляд та про відмову від медичного обстеження у лікаря нарколога.
Щодо тверджень адвоката про відсутність безперервного відеозапису, то наявного обсягу відеозапису достань для прийняття рішення. Крім того, у статті 266 КУпАП зазначено, що поліцейський веде запис проведення ним огляду особи на стан сп'яніння, який долучає до результату. Іншого цією статтею не передбачено.
Щодо заяв про порушення права на захист ОСОБА_1 , а саме, неможливості спілкування по мобільному телефону, неможливості отримати допомогу адвоката, то необхідно зазначити, що при відтворні відеозапису події було встановлено, що перебуваючи у салоні автомобіля, ОСОБА_1 набирав номера по своєму мобільному телефону, розмовляв по мобільному телефону, працівники поліції не заважали йому здійснювати дзвінки та достатній час чекали коли він закінчить розмови. Ці факти у судовому засіданні підтвердив і ОСОБА_1 , зазначивши, що він тривалий час не міг додзвонитися своїй сестрі, але розмовляв із друзями. В подальшому, ОСОБА_1 працівниками поліції було призначено адвоката за рахунок держави, який прибув до відділення поліції та надавав професійну допомогу ОСОБА_1 .
Крім того, вже 03 жовтня 2024 року ОСОБА_1 уклав договір про надання правничої допомоги з адвокатом Целіковим В.В.
Наведені адвокатом факти не спростовують наявність в діях ОСОБА_1 фактично встановленого адміністративного правопорушення, відтак відсутні підстави для задоволення клопотання адвоката про закриття цього провадження у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Вирішуючи питання про обрання ОСОБА_1 виду адміністративного стягнення суддя, враховує вимоги ст. 23 КУпАП, які передбачають, що адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Крім того, враховуючи характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, обставини, що пом'якшують відповідальність, та те, що санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, передбачено єдине адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, суддя вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортним засобом.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 23, 33, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 251, 252, 266, 283-285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гривень 60 копійок.
Відповідно до вимог ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення, з урахуванням норм статей 287-279 КУпАП, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).
Суддя: Л.А. Мельниченко