Номер провадження 2/754/2297/25
Справа № 754/501/25
Іменем України
13 січня 2025 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Сенюта В.О., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації,-
Позивачем ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подано до Деснянського районного суду міста Києва позовну заяву до відповідача ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації.
Відповідно до прохальної частини позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, в порядку виділу частки із спільної сумісної власності, грошову компенсацію вартості частини автомобіля Renaut Master, д.н.з. НОМЕР_1 , 2000 рік випуску - 84312,50 грн. та судові витрати.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Відповідно до вимог ст. 378 ЦПК України прийняте судом рішення з порушенням правил територіальної підсудності є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру відповідача ОСОБА_2 не знайдено.
Згідно копії паспорту серія НОМЕР_2 , ОСОБА_2 зареєстрований у Житомирській області, Попільнянський район, село Єрчики. Аналогічну адресу вказано і позивачем на виконання п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Згідно п.1 ч. 1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи те, що справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Деснянського районного суду міста Києва за правилами загальної підсудності, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації, підлягає передачі для розгляду за підсудністю до Попільнянського районного суду Житомирської області, за місцем проживання/перебування відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31, 353, 354 ЦПК України, -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації - передати для розгляду за підсудністю до Попільнянського районного суду Житомирської області.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали суду складено 13.01.2025.
Суддя В.О. Сенюта