Справа № 706/1001/24
2/706/73/25
13 січня 2025 року Христинівський районний суд Черкаської області
в складі: головуючого судді Орендарчука М.П.,
за участю секретаря Пізняк Т.В.,
позивача: ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Христинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зменшення розміру аліментів, посилаючись на те, що рішенням Христинівського районного суду Черкаської області 706/1074/21 від 16.12.2021 року з нього на користь відповідачки на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 стягнуто аліменти в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з дня набрання рішення суду законної сили і до повноліття дитини.
Позивач зазначає, що на його утриманні знаходиться ще одна дитина сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на якого відповідно до виконавчого листа №2-620 від 22.10.2010 року із позивача на користь ОСОБА_5 в твердій грошові сумі у розмірі 30 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з дня набрання рішення суду законної сили і до повноліття дитини. Окрім того, рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області 705/3219/20 від 13.02.2020 року з нього на користь відповідачки на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стягнуто аліменти в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з дня набрання рішення суду законної сили і до повноліття дитини, а тому просить зменшити розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 з частини до 1/6 частини, щомісячно. 12.09.2024 року по справі відкрито провадження, призначено підготовче засідання. 02.11.2024 року справу призначено до слухання по суті.
02.10.2024 від відповідачки надійшов відзив на позов, проти заявлених вимог заперечує, вказує, що стягнення з позивача аліментів на утримання ще однієї дитини, не призвело до погіршення його матеріального становища, оскільки розмір його доходу збільшився. Просить відмовити в задоволенні позову.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задоволити в повному обсязі.
Відповідачка в судовому засіданні проти позову заперечувала, вважає, що відсутні підстави для зменшення розміру аліментів, оскільки матеріальний стан позивача не погіршився, як і стан його здоров'я, інших підстав для зменшення розміру аліментів, позивачем не наведено. Просила відмовити в задоволенні позову. Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі: копії свідоцтв про народження дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,рішення Христинівського районного суду від 20.05.2022 у справі № 706/296/22про розірвання шлюбу у знеособленому вигляді, рішення Христинівського районного суду від 16.12.2021 у справі № 706/1074/21 про стягнення аліментів у знеособленому вигляді, виконавчий лист Христинівського районного суду від 17.01.2021 у справі № 706/1074/21, рішення Уманського міськрайонного суду від 13.02.2020 у справі № 705/3219/19 у знеособленому вигляді, виконавчий лист Уманського міськрайонного суду від 13.02.2020у справі № 705/3219/19, розрахунки заборгованості по аліментах, виконавчого листа Христинівського районного суду від 22.10.2010 у справі № 2-620, інші письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Христинівського районного суду від 16.12.2021 у справі № 706/1074/21суд ухвалив стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня подачі цієї позовної заяви та до досягнення сином повноліття.
На виконання вказаного рішення Христинівським районним судом 17.01.2022 видано виконавчий лист.
За виконавчим листом Уманського міськрайонного суду, виданим 13.02.2020 у справі № 705/3219/19, з позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття починаючи з 17.07.2019 року.
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах відповідно до вимог ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження», сума заборгованості станом на 01.06.2024 становить - 143525,19 грн.
Крім того, за виконавчим листом Христинівського районного суду № 2-620, виданого 22.10.2010 року з позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 стягуються аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошові сумі у розмірі 30 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з дня набрання рішення суду законної сили і до повноліття дитини.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. (ч. 3 ст. 181 СК України). Частина перша ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Що стосується тверджень позивача, що він сплачує на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошові сумі у розмірі 30 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з дня набрання рішення суду законної сили і до повноліття дитини, то дана обставина не заслуговує на увагу, оскільки належних та допустимих доказів сплати вище зазначених аліментів позивач суду не надав.
Однак заслуговують на увагу доводи позивача про те, що за виконавчим листом Уманського міськрайонного суду, виданим 13.02.2020 у справі № 705/3219/19, з позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття починаючи з 17.07.2019 року. Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно із частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до положень статей 183, 184 СК України суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі.
Таким чином, підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України.
У частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, стаття 183 Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, стаття 184 Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі ).
Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.
За таких обставин по справі, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими та підлягають задоволенню. З урахуванням наявності у позивача іншої малолітньої дитини, суд вважає, за можливе змінити розмір стягуваних аліментів до 1/6 частини, щомісячно. Більше того, суд вважає, що заявлений позивачем розмір аліментів у розмірі 1/8 частини призведе до обмеження прав сина ОСОБА_3 . Згідно з п.23Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3«Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. Керуючись ст.ст.258,263-265 ЦПК України, ст.ст.180,182,191,192 СК України, суд,- вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня подачі цієї позовної заяви та до досягнення сином повноліття на 1/6 частину заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги.
Суддя М.П. Орендарчук