Справа № 702/28/25
Провадження № 3/702/38/25
про закриття справи
13.01.2025 м. Монастирище
Суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області Жежер Ю.М., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ВПД № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання АДРЕСА_1 , непрацюючої, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 946998 ОСОБА_1 14.12.2024 о 15 год, перебуваючи по АДРЕСА_1 , вчинила відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство у вигляді умисних дій психологічного характеру, а саме: висловлювався в адресу матері нецензурними словами, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП.
Права особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП - роз'яснено.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину по протоколу не визнала та пояснила, що станом на 14.12.2024 проживала разом із матір'ю у будинку по АДРЕСА_1 . Так, приблизно 15 год 14.12.2024 до будинку зайшла її матір, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння та, як з'ясувалося, на зароблені кошти купила спиртні напої, які мала вживати зі співмешканцем, який проживав спільно з ними. Так, вона зробила зауваження своїй матері та стала казати, щоб остання не вживала спиртні напої та порівнявши її з особою, яка немає місця проживання, сказавши їй, що вона виглядає як «бомжиха». На що її матір вживала до неї незензурні слова, стала виганяти її з будинку. В ході даного конфлікту вона нецензурних слів в адресу своєї матері ОСОБА_2 не вживала, з будинку останню не виганяла.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 14.12.2024 приблизно о 14 год вона в стані алкогольного сп'яніння повернулась з підробітків додому на АДРЕСА_1 . В цей час разом з нею в будинку проживав її співмешканець та її донька ОСОБА_1 . Побачивши її, ОСОБА_1 зробила їй зауваження та сказала їй, що вона «Бомжиха», при цьому нецензурних слів в її адресу остання не вживала, фізичною розправою не погрожувала, з будинку не виганяла. В подальшому 16.12.2024, коли вона була в м. Монастирище, вона зайшла до відділку поліції та консультувалась з приводу того, що її дочка маючи власний будинок проживає з нею спільно та її ображає і що між ними постійно виникають конфлікти. Працівниками поліції їй було запропоновано написати заяву з приводу вчинення домашнього насильства, що й було нею зроблено, проте про обставини виражання ОСОБА_1 в її адресу нецензурними словами та вигнання її з будинку вона не повідомляла. Внаслідок порівняння її з особою, яка немає місця проживання їй будь-якої шкоди, в тому числі психологічної завдано не було.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показала, що є донькою ОСОБА_2 та сестрою ОСОБА_1 .. Вона очевидцем подій, які відбувалися 14.12.2024 не була, проте він матері та сестри чула їх версію подій, яка є ідентичною. Так, зі слів матері та сестри, 14.12.2024 ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшла додому, де ОСОБА_1 сказала їй, що вона ходить до людей на підробітки та жебрачить на горілку та виглядає як «Бомжиха». Також вказала, що матір зловживає алкогольними напоями та неодноразово виганяла ОСОБА_1 з будинку, оскільки остання заважає їй проживати разом з її співмешканцем.
Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності потерпілої, свідка, дослідивши письмові матеріали справи, суддя приходить до наступних висновків.
Положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Так, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП надано:
- довідку перевірки матеріалів ІКС ІПНП № 31549 від 16.12.2024, відповідно до якої встановлено, що між потерпілою та ОСОБА_1 на грунті зловживання алкогольними напоями та появою нового співмешканця виникали суперечки, ОСОБА_1 неодноразово просила матір перестати пиячити, водити сумнівні компанії додому, розводити безлад у будинку. 14.12.2024 під час черговою сварки ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство у вигляді умисних дій психологічного характеру, а саме висловлювалась нецензурними словами, намагалась вигнати матір з будинку ;
- копію рапорту від 16.12.2024;
- копію заяви ОСОБА_2 від 16.12.2024, відповідно до якої остання просить прийняти міри до ОСОБА_1 , яка 14.12.2024 висловлювалась в її адресу нецензурними словами, виганяла з будинку. В судовому засіданні потерпіла заперечила зміст саме такого повідомлення про вчинення правопорушення ОСОБА_1 ;
- письмові пояснення ОСОБА_2 від 16.12.2024, які аналогічні заяві про вчинене правопорушення,
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 06.01.2025, відповідно до яких 14.12.2024 між нею та її матір'ю ОСОБА_2 виник конфлікт через перебування останньої в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає у вчиненні домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з вказаних вище порушень.
Суб'єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 вказаного закону визначено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання чи словесні образи, не формують домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли такі дії спрямовані на обмеження волевиявлення особи і за умови, що такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали чи могли завдати шкоди психічному здоров'ю особи.
Крім того, системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
При цьому з пояснень наданих в судовому засіданні як особою, що притягається до адміністративної відповідальності, так і потерпілою вбачається, що між сторонами виник конфлікт, під час якого ОСОБА_1 висловила в сторону матері образу порівнявши її з особою, яка не має місця проживання. При цьому саме таке висловлювання, згідно з поясненнями потерпілої ОСОБА_2 будь-якої шкоди, в тому числі психічному здоров'ю не завдали, оскільки між ними постійно виникають сварки і суперечки.
Більше того у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 заперечила, що ОСОБА_1 виражалась нецензурними словами та виганяла її з будинку.
Такі обставини дають підстави дійти висновку про відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 по відношенню до своєї матері ОСОБА_2 саме домашнього насильства.
За змістом ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так само Європейський суд з прав людини неодноразово, зокрема, у справах «Кобець проти України» (рішення від 14.02.2008), «Берктай проти Туреччини» (рішення від 08.02.2001), «Леванте проти Латвії» (рішення від 07.11.2002) вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
При цьому судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, яка притягується до відповідальності, і лише в межах зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення, на підставі зібраних посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, доказів. Суд не має збирати з власної ініціативи докази, позаяк в протилежному випадку суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може бути визнаний безстороннім.
З урахуванням викладеного суд встановив, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які в їх сукупності та взаємозв'язку доводили б винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та наявність у її діях складу цього адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. 23, 24, 33, 34, 35, 40 - 1, ч. 1 ст. 173 - 2, 283, 284, 287, 294, 307, 308 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, закрити за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду. Скаргу на постанову у справі, може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, через Монастирищенський районний суд Черкаської області.
Суддя Юлія ЖЕЖЕР