Справа № 455/2850/24
Провадження № 3/455/9/2025
Іменем України
09 січня 2025 року м.Старий Самбір
Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Пошивак Ю.П.,
секретар судового засідання Сенета Г.Н.,
з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області,
про притягнення до адмiнiстративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , з професійно-технічною освітою, одруженого, непрацюючого, зі слів - до адміністративної відповідальності не притягувався,-
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення (КУпАП),
ОСОБА_1 03.12.2024 року о 18 годині 10 хвилин в м.Хирів по вул.І.Франка, №1 «в», Самбірського району Львівської області, керував автомобілем, марки «Форд Фокус», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, підвищена жвавість, неприродна блідість, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2024 року справу передано для розгляду судді Пошиваку Ю.П.
Справу призначено до розгляду на 10 годину 00 хвилин 09.01.2024 року.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав. Додатково пояснив, що в нього є виразка шлунка (язва), а також він вживає антидепресанти, однак їх вживання не впливає на керування автомобілем. 03.12.2024 року працівники поліції після зупинки його транспортного засобу під час спілкування з ним вказали на те, що він має ознаки наркотичного сп'яніння та запропонували проїхати для проходження медичного огляду. Наркотичні засоби він не вживав, однак їхати до медичного закладу погодився. Знаходячись у лікарні, він не зміг здати аналіз сечі, у зв'язку з відсутністю фізіологічного бажання. Також лікар провів обстеження по його зовнішньому вигляду. Він запитував у працівників поліції та лікаря про можливість здати якісь інші аналізи, а саме крові або слини. Зазначив, що з поліцейськими у нього наявний давній конфлікт. Останні спеціально намагалися його спровокувати.
Вивчивши справу про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, допиту свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положенняст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Так, пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно з вимогами підпункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій на вимогу поліцейського повинен пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Об'єктивним доказом належного виконання процедури огляду особи на стан сп'яніння у встановленому законом порядку є відеозапис події, оскільки головним завданням відеозапису є саме фіксування фактів та доказів, які засвідчують факт правопорушення.
За таких обставин, оскільки за змістом частини першої статті 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Згідно вимогст.14 Закону України« Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
З відеоматеріалів, долучених до протоколу чітко вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Доводи ОСОБА_1 про те, що працівниками поліції не дотримано порядку щодо проведення огляду на стан сп'яніння, на увагу судді не заслуговують, оскільки ОСОБА_1 жодних зауважень та застережень, при складанні протоколу не мав.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи. В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Доводи, ОСОБА_1 про його невинуватість вважаю необґрунтованими, так як вони спростовуються матеріалами справи.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він фізично не зміг здати сечу на аналіз, а здати інші види його середовища в закладі охорони здоров'я йому не пропонували, є способом захисту з метою ухилення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння шляхом здачі біологічного матеріалу - сечі. Однак, останній від здачі біологічного матеріалу відмовився, мотивуючи відсутністю фізіологічної потреби. Іншого матеріалу ОСОБА_1 , відповідно до відеозапису, також не виявляв бажання здавати, хоча, з урахуванням вищевказаних приписів закону, достеменно знав про таку можливість. Таким чином, ОСОБА_1 фактично ухилився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Також, суд звертає увагу на те, що водій ОСОБА_1 не скористався можливістю за самозверненням того ж дня не пізніше 2 годин з моменту зупинення транспортного засобу пройти медичний огляд у закладі охорони здоров'я, та за результатами якого він мав би можливість спростувати обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 03.12.2024 року.
Відповідно п.п. 12, 13 Розділу 3 Інструкції № 1452/735, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Також може використовуватись і кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти інші біологічні зразки.
З цього слідує, що вказаним положенням передбачена можливість дослідження слини, сечі та змивів з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, і лише за неможливості взяти зразки вказаних біологічних середовищ, може використовуватися кров.
Тобто, тільки в силу певних обставин, коли водій знаходиться без свідомості чи перебуває у важкому стані і у нього неможливо відібрати біологічне середовище (сечу), предметом дослідження можуть бути інші біологічні середовища, в тому числі і кров.
Окрім того, огляд на стан наркотичного сп'яніння проводить лікар, шляхом проведення лабораторних досліджень. Таким чином, саме лікар визначає вид зразків біологічного середовища, необхідних для лабораторного дослідження.
При цьому, Інструкцією № 1452/735, не передбачено можливості самостійного вибору особою, яка проходить огляд, виду об'єктів, котрі можливо надати на дослідження. З відеоматеріалів, судом встановлено, що ОСОБА_1 відмовлявся здавати сечу, посилаючись на фізіологічну неспроможність та не вказував про те, що бажає здати інші аналізи для дослідження. Будь-яких доводів про фізіологічні можливості, лікаря не повідомляв, не висловлював бажання витримати ще певний додатковий період часу з метою проведення огляду. Такі дії особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суддя розцінює як ухилення від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
З огляду на обставини справи, вважаю що лікар, який проводив медичний огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 , повинен був самостійно визначати розумний строк, протягом якого обстежувана особа має виконати дії для реалізації положень Інструкції № 1452/735 в частині збору біологічного середовища для лабораторного дослідження.
За таких підстав, вважаю, що дії працівника медичного закладу охорони здоров'я відповідали положенням закону та були проведені з урахуванням медичної специфіки обстеження осіб на стан сп'яніння.
Враховуючи, що як лікарем так і поліцейськими було підтверджено реальну об'єктивну можливість ОСОБА_1 пройти медичний огляд у повному об'ємі, а також в законному порядку йому було надано можливість реалізації його обов'язків, встановлених Правилами дорожнього руху, однак останній їх не використав, дії лікаря та поліцейських в даній ситуації є законними та обгрунтованими, ОСОБА_1 було надано достатньо часу для здачі аналізів та останній не висловлював потреби збільшити такий час.
Разом з цим, суддею взято до уваги, що спочатку ОСОБА_2 погодився пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння, однак, згодом останній намагався сфальсифікувати біоматеріал, а саме сечу, після чого відмовився від проходження медичного огляду.
У відповідності до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, вважаю вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій притягуваного та визнання його винуватості. Протокол про адміністративне правопорушення, пояснення свідків не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи підтверджують фактичні обставини справи.
Відповідно до норм діючого законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.
Матеріали справи не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час зупинки автомобіля та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Таким чином, розглядаючи справу, дослідивши докази у справі, шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин зі змістом обставин, що ставляться особі у вину згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та з диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП, іншими нормами чинного законодавства, доходжу висновку, що дії ОСОБА_1 , містять ознаки саме такого правопорушення, та його дії необхідно кваліфікувати саме за ч.1 ст.130 КУпАП.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доведена протоколом про адміністративне правопорушення, серії ЕПР 1 №187963 від 03.12.2024 року, рапортом поліцейського СРПП відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області від 03.12.2024 року, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3597891 від 03.12.2024 року, відеозаписом події від 03.12.2024 року, з яких відомо, що ОСОБА_1 03.12.2024 року о 18 годині 10 хвилин в м.Хирів по вул.І.Франка, №1 «в», Самбірського району Львівської області, керував автомобілем, марки «Форд Фокус», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, підвищена жвавість, неприродна блідість, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Обставин, що пом'якшують відповідальність, не знаходжу.
Обставин, що обтяжують відповідальність, не знаходжу.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
У відповідності до ст.40-1 КУпАП слід стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в дохід держави в сумі 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст.ст. 40-1, ч.1 ст.130, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Державної судової адміністрації України, судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів: ГУК Львів/Старосамбірська тг/21081100, ЄДРПОУ отримувача: 38008294, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: UA808999980313020106000013909, код класифікації доходів бюджету: 21081100.
Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106, ЄДРПОУ отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У разі несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Повний текст постанови проголошено о 15:50 год. 13.01.2025 року.
Суддя Пошивак Ю.П.