Єдиний унікальний номер 448/1915/24
Провадження № 3/448/41/25
10.01.2025 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., з участю секретаря судового засідання Тхір О.Т., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшла з Відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Голики Славутського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, пенсіонера,
за ч.3 ст.156 КУпАП,
учасники справи:
особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
права передбачені ст.268 КУпАП, ст.ст.10, 63 Конституції України особі роз'яснені,
На адресу Мостиського районного суду Львівської області з Відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.156 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №226812 від 14.10.2024р. складеного ДОП ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області Падяком А. відомо, що вказаного вище дня об 08:30 год. громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, що за адресою: с.Буців Яворівського району Львівської області, здійснював торгівлю з рук тютюновими виробами без марок акцизного збору, зокрема продав 1-ну пачку сигарет марки «Маршал» гр. ОСОБА_2 за грошову винагороду 60 грн.
Вказано, що такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.10 ч.1 ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» та його дії кваліфіковано за ч.3 ст.156 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судовому засіданні своєї провини не визнав та пояснив, що у вищевказаний день і час не здійснював продаж жодних сигарет. Ствердив, що до нього підійшов сусід ОСОБА_2 та попросив позичити йому одну пачку сигарет. На його прохання він надав сусіду пачку сигарет за що той поклав на стіл 60 грн. Жодних коштів за сигарети він у сусіда не вимагав. Надалі у його господарство зайшов працівник поліції та повідомив його, що відносно нього буде складено протокол за продаж сигарет без марок акцизного збору. Просить суд при розгляді справи врахувати надані ним пояснення.
Свідок (заявник) ОСОБА_2 та ДОП ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області Падяк А., в судове засідання не з'явилися, хоча неодноразово викликалися на розгляд справи.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та проаналізувавши матеріали зазначеної справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУПАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
У відповідності до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, зокрема, суть адміністративного правопорушення.
Із викладеного слідує, що під час розгляду справи, законодавець покладає на суд обов'язок, обумовлений з'ясуванням істотних обставин справи, перелік яких регламентовано законом, які слугують правовими підставами (підґрунтям) для прийняття рішення про визнання особи винуватою у скоєнні інкримінованого правопорушення та застосування до неї заходу державного примусу у вигляді накладення стягнення.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
До складу адміністративного правопорушення входить суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна сторона та об'єктивна сторона.
Норма ст.156 КУпАП за своїм змістом є бланкетною, оскільки у наведеній диспозиції відсилає до закону, що регулює певні види господарської діяльності, тому в протоколі про адміністративне правопорушення має зазначатися відповідна норма спеціального закону, який регламентує господарську діяльність, що потребує ліцензування або державну реєстрацію суб'єкта господарювання.
Однак, даний протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №226812 від 14.10.2024 року містить посилання на спеціальний закон «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», який регулює відносини в сфері ліцензування продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, в редакції, яка на момент складення протоколу, тобто станом на 14.10.2024 року, вже втратив чинність.
Починаючи з 11.07.2023 року цей закон вже має іншу назву, а саме - Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Таким чином, при складенні протоколу серії ВАД №226812 від 14.10.2024 року, посадова особа правоохоронних органів, в даному випадку ДОП ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області Падяк А. послався на не чинний нормативний акт, що є грубим порушенням права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Слід також зазначити, що ч.3 ст.156 КУпАП передбачена відповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкту, суб'єктивної сторони.
Суб'єкт адміністративного правопорушення - це фізична осудна особа, яка досягла на момент вчинення проступку віку, з якого настає адміністративна відповідальність.
Об'єктивна сторона правопорушення за ч.3 ст.156 КУпАП передбачає дії суб'єкта щодо торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.
Однак, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №226812 від 14.10.2024 року, громадянину ОСОБА_1 інкримінується торгівля цигарками без марок акцизного податку, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.156 КУпАП, а не за ч.3 ст.156 КУпАП, як це зазначено в протоколі.
Крім того, письмові пояснення свідка ОСОБА_2 , що містяться в матеріалах справи, суд визнає неналежним доказом, оскільки в цих поясненнях свідок вказує, що 14.10.2024 року об 08:30 год. він придбав у свого сусіда ОСОБА_1 одну пачку сигарет, однак будь-які докази того, що на пачці цигарок в момент продажу була відсутня марка акцизного податку, матеріали справи не містять (фото, відео фіксація, тощо).
Тобто, працівниками поліції не було зафіксовано саме момент продажу ОСОБА_1 цигарок, а по суті складено протокол лише на підставі одних тільки слів свідка ОСОБА_2 .
Також, в справі про адміністративне правопорушення відсутній будь-який протокол огляду предмета, що був предметом продажу - пачка сигарет марки «Маршал», проданої громадянину ОСОБА_2 та вилучення такої.
Інших доказів, працівником поліції, для доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 156 КУпАП, суду не надано.
Вищевикладене свідчить про те, що працівниками Національної поліції не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950р., ратифікованою Україною 17.97.1997 р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумціях.
Згідно п.4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотне.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.
Відповідно до статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення.
Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншого тлумачення події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, має бути спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною згідно з протоколом про адміністративне правопорушення.
Обов'язкова відповідність судового процесу у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 156 КУпАП таким засадам, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів, а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів безумовно має враховуватись як особами, яких звинувачують у скоєнні адміністративного правопорушення, та їх захисниками, так і судом, що здійснює розгляд відповідних справ.
Згідно рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, яке є обов'язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що при розгляді справи, доказів, що стверджують факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 156 КУпАП не було встановлено, а за відсутності будь-яких інших доказів, передбачених ст.251 КУпАП, вина особи не може встановлюватися тільки на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає, що необхідно закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 156 КУпАП.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч.2 ст.284 та ст.247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору з громадянина ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП, речі та документи, що є безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами та зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому законом порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, при оплатному вилученні речей реалізують.
Згідно п.11 Порядку зберігання вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення речей і документів, затвердженого постановою КМУ від 16 січня 2012 року № 17 «Про затвердження Порядку зберігання вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення речей і документів», за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення речі і документи в установленому порядку конфіскуються, повертаються володільцеві або знищуються, а у разі вилучення речей за плату реалізуються.
Як відомо із матеріалів адміністративної справи у громадянина ОСОБА_1 14.10.2024 року було вилучено 39 пачок сигарет марки «Маршал», 73 пачки сигарет марки «Ротманс» та 60 гривень, які враховуючи наведені вище норми КУпАП необхідно повернути іх законним володільцям, а саме гр. ОСОБА_1 (сигарети) і гр. ОСОБА_2 (грошові кошти) відповідно.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 40-1, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283-285, 294-295 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.156 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вилучені 39 (тридцять дев'ять) пачок сигарет марки «Маршал» та 73 (сімдесят три) пачки сигарет марки «Ротманс», які зберігаються у ВнП №1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області (квитанція №000619), - повернути ОСОБА_1 .
Вилучені грошові кошти в сумі 60 (шістдесят) гривень, які зберігаються у ВнП №1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області (квитанція №000619), - повернути ОСОБА_2 .
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення через Мостиський районний суд Львівської області до Львівського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Юрій КІЧАК