Справа № 445/429/24
провадження № 3/445/791/24
13.01.2025року суддя Золочівського районного суду Львівської області Бакаїм М.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого,
за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Формулювання правопорушення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_1 20.02.2024, о 21 год. 25 хв. в см. Золочів, вул. Базарна, керував транспортним засобом Chevrolet Epica, р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.
Стаття (частина статті) Кодексу України про адміністративні правопорушення, що передбачає відповідальність за вищезазначене адміністративне правопорушення.
Частина 1 статті 130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -
тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Правова позиція сторони захисту.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення не визнав, вказав, що відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера, оскільки не довіряв його результатам.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Сеньків О.Я. в судовому засіданні заперечив вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, вказав, що протокол про адміністративне правопорушення складений саме за ч. 2 ст. 130 КУпАП, окрім цього, направлення на огляд водія від 20.02.2024 видане на прізвище ОСОБА_2 , що унеможливлювало б ним проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я. У зв'язку із вищевказаним просив закрити провадження у вказаній справі.
Встановлені судом обставини та докази на їх підтвердження.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи адвоката Сеньківа О.Я., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення накладається на особу у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Так, вина ОСОБА_1 повністю та об'єктивно стверджується дослідженими судом належними, достовірними та достатніми доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ААД № 652273, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння (із якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився та наявний підпис особи», дослідженим в судовому засіданні компакт-диском із відеоматеріалами підтвердження вчинення адміністративного правопорушення, рапортом працівника поліції та постановою серії ГНА № 1485844 від 20.02.2024.
Спростування доводів сторони захисту щодо наявності підстав для закриття провадження у справі на підставі ст.247 КУпАП.
Щодо доводів адвоката Сеньківа О.Я. слід вказати, що усі матеріали вказаного адміністративного провадження відносно ОСОБА_1 складені за ч. 1 ст. 130 КУпАП (супровіднйи лист, протокол, рапорт). Також із направлення на огляд водія транспортного засобу від 20.02.2024 вбачається, що такий виданий дійсно на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак його ім'я та по батькові, дата народження, серія та нормер паспорта, серія та номер протоколу повністю збігаються із відомостями вказаними у протоколі серії ААД № 652273, та розцінюються технічною помилкою допущеною працівником поліції при складані даного направлення, однак дана обставина не може виправдовувати протиправні дії, більше того такі соціально чутливі, як керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Висновки суду.
Згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».
Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).
Виходячи з практики застосування Європейським судом ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.
Дотримання стандартів справедливості провадження досягається через дотримання прав сторони захисту з урахуванням якості доказів сторони обвинувачення, включно з вирішенням питання про те, чи породжують сумнів щодо їх надійності або точності обставини, за яких їх було отримано, чи були використані у провадженні докази, отримані з порушенням права на захист.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у справі №688/788/15-к від 04 липня 2018 року, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчиненене і особа є винною у вчиненні цього правопорушення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Підстав для закриття провадження у справі чи направлення справи на доопрацювання не вбачаю, тому що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, повністю узгоджуться між собою, та які підтверджують вчинення правопорушником адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а тому в задоволенні клопотання слід відмовитию.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 слід визнати винним у порушенні п. 2.5 ПДР України та відповідно у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ввавжаю, що на нього слід накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно Закону України "Про судовий збір" із ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір на користь держави.
Керуючись ч.1 ст. 130, 221, 283, 284 КУпАП суддя ,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення - штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк - один рік.
У випадку несплати штрафу у 15-ти денний термін, відповідно до вимог ст.307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Золочівський районний суд Львівської області на протязі 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя М. В. Бакаїм