Справа № 462/1309/24
30 грудня 2024 року Залізничний районний суд м. Львова в складі: головуючої-судді -
Гедз Б.М., розглянувши розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник ТОВ «Бізнес Позика» - Памірський М.А. звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором № 449886-КС-001 про надання кредиту від 18.02.2022, що становить 26 084,70 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10 000 грн, суми прострочених платежів по процентах - 14 584,70 грн, суми прострочених платежів за комісією - 1 500,00 грн та просив стягнути понесені судові витрати. Заявлені позовні вимоги обгрунтовує тим, що 18.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 449886-КС-001 про надання кредиту, в електронному вигляді шляхом підписання такого відповідачем у порядку ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме шляхом обміну електронними повідомленнями. Відповідно до умов Договору № 449886-КС-001 ТОВ «Бізпозика» надало відповідачці грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник натомість зобов'язалась повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил надання грошових коштів у кредит. Таким чином, ТОВ «Бізпозика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника, реквізити якої остання вказала при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті. Станом на час звернення до суду із вказаним позовом, відповідачка взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість за Договором № 449886-КС-001 на загальну суму 26 084,70 грн. Просить позов задовольнити.
28.03.2024 ухвалою Залізничного районного суду м. Львова постановлено подані учасниками справи процесуальні документи по суті справи до вирішення судом питання прийняття до провадження та відкриття провадження у справі повернути заявникам, а саме відзив на позовну заяву - відповідачці, відповідь на відзив на позовну заяву - позивачу. При цьому, судом роз'яснено їх право повторного звернення із вказаними процесуальними документами до суду після відкриття провадження провадження із дотриманням порядку, визначеного процесуальним законом.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 28.03.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачці роз'яснено право та порядок подання відзиву на позовну заяву та встановлено п'ятнадцятиденний строк для його подання.
Клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (вилику) сторін за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 18 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 , з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, у порядку, передбаченому законом України «Про електронну комерцію» було укладено Договір № 449886-КС-001 про надання кредиту, шляхом прийняття відповідачкою пропозиції (оферти) ТОВ «Бізнес Позика» про укладення Договору про надання кредиту та підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором,
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст.3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Умовами Договору № 449886-КС-001 від 18.02.2022 передбачено, що договір укладається з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом пропозиції укласти договір (оферти) кредитодавцем та її прийняття (акцептування) позичальником.
Сторонами погоджено, що спочатку Договір підписує позичальник одноразовим ідентифікатором, який був згенерований та надісланий на фінансовий номер позичальника кредитодавем, потім Договіор підписує кредитодавець кваліфікованою електронною печаткою кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу.
Відповідно до 7.9. Договору спосіб ідентифікації та верифікації позичальника з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовими актами НБУ з питань здійснення установами фінансового моніторингу здійснюється через систему BankID НБУ ідентифікаційних даних.
Згідно змісту вказаного Договору такий підписано зі сторони Товариства ТОВ «бізнес Позика» директором Крупела А.М. кваліфікованим електронним підписом 18.02.2022 12:13:33.
В свою чергу ОСОБА_1 підписала Договір електронним підписом з одноразовим ідентифікатором G-8527 18.02.2022 о 12:13:32, який було відправлено позичальнику за номером її телефону.
Суд звертає увагу на те, що Договір № 449886-КС-001 від 18.02.2022 містить комплексну інформацію про анкетні дані, ідентифікаційний номер, серію, номер паспорта та орган, яким видано паспорт на ім'я ОСОБА_1 був виданий, та номер банківської картки, електронну пошту, яка у своїй сукупності може бути відома лише позичальнику, а укладення такого роду Договору неможливе без самостійного заповнення позичальником такої інформації у відповідні поля Заявки на отримання кредиту.
До того ж, відповідачка не заперечила та не представила суду жодних доказів того, що банківська картка номер, якої особисто вказаний у договорі саме позичальником, їй не належить, та відповідно кредитних коштів не отримувала, не наведено заперечень та жодним чином не спростовано відповідачем і того факту, що фінансовий номер телефону, вказаний у договорі, та на який скеровувався одноразовий ідентифікатор при укладенні такого, належав на час укладення договорів саме їй.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відтак, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відтак, підписаний таким чином Договір № 449886-КС-001 від 18.02.2022 прирівнюється до договору укладеного у письмовій формі.
Крім того, сторонами при укладенні Договору погоджено, що надання кредиту позичальнику відбувається в безготівковій формі шляхом переказу коштів на поточний (картковий) рахунок позичальника, який відповідає банківський платіжний картці, що наведена в розділі 8 Договору.
Як вбачається із виписки сервісу iPay, 18.02.2022 о 12.19 год. ТОВ «Бізпозика» на номер картки, зазначення якої співпадає із наявними відомостями у Договорі № 449886-КС-001 від 18.02.2022 здійснено перерахунок грошових коштів у розмірі 10 000,00 грн за договором № 449886-КС-001 від 18.02.2022.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Умовами Договору № 449886-КС-001 сторонами погоджено, що строк кредиту складатиме 24 тижні, терміном до 05.08.2022, процентна ставка за кредитом: в день 0,8629500, фіксована, комісія за надання кредиту становить 1 500,00 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 3 563,71 процентів.
Відповідно до п. 7.4.4. Договору № 449886-КС-001 підписуючи такий відповідачка підтвердила, що ознайомлена із Договором та Правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погодилась неухильно їх дотримуватись. До моменту укладення цього Договору отримала всю необхідну інформацію про кредитного посередника Кредитодавця відповідно до ст. 6 ЗУ «Про споживче кредитування» та отримав від Кредитодавця всі документи та інформацію, які позичальник запросив у кредитодавця до моменту укладення Договору.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що відповідачка за кредитним Договором № 449886-КС-001, будучи належним чином ознайомленою під час укладення такого договору із умовами кредитування, порядком нарахування процентів та повернення кредитних коштів, взяті на себе зобов'язання за договором у відповідності до умов Договору не виконувала, що спричинило виникнення заборгованості у розмірі 26 084,70 грн, з яких 10 000,00 грн - заборгованість за кредитом, 14 584,70 грн - заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, 1 500,00 грн - комісія.
Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, прийнявши 18.02.2022 у ТОВ «Бізнес Позика» пропозицію укласти Договір про надання кредиту та підписавши Договір № 449886-КС-001, підтвердивши при цьому при підписанні такого Договору, що повністю ознайомлена із умовами кредитування, порядком, розміром нарахування процентів, відповідачка ОСОБА_2 , у розумінні статей 3, 627 ЦК України добровільно погодилась на визначені кредитним договором умови та взяла на себе відповідні зобов'язання по поверненню отриманих кредитних коштів та сплати процентів за їх користування. Однак, у визначений строк їх не повернула, умови договору не виконала, контррозрахунку на спростування проведеного позивачем розрахунку заборгованості не представлено, у зв'язку з чим заявлена вимога позивача про стягнення із відповідача суми заборгованості, яка утворилась внаслідок не виконання позичальником у повному обсязі покладеного на неї обов'язку повернення грошових коштів, підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, як сторона договору, яка виконала свої зобов'язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов'язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків та комісії, та погашення виниклої заборгованості, відтак заявлені ТОВ «Бізнес Позика» позовні вимоги підставні та підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором про надання кредиту № 449886-КС-001 від 18.02.2022 у розмірі 26 084 (двадцять шість тисяч вісімдесят чотири) гривні 70 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя (підпис) Б.М. Гедз
З оригіналом згідно.
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах цивільної справи № 462/1309/24.
Суддя Б.М. Гедз