Справа № 1309/9120/12
07 січня 2025 року м.Львів
Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого-судді Боровкова Д.О.
при секретарі Данилович Н.В.,
за участю заявника (стягувача) ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність заступника начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пахоліка Ростислава Вікторовича, державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельника Юрія Романовича (заінтересовані особи: боржник ОСОБА_2 , орган опіки та піклування Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради)
встановив:
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, у якій просить:
визнати неправомірною бездіяльність Шевченківського ВДВС у м. Львові ЗМРУМЮ щодо примусового виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 20 лютого 2013 року у справі № 1309/9120/12 про участь батька у вихованні та спілкуванні з дитиною щодо вжиття дієвих заходів із залучення органу опіки і піклування, спеціаліста у сфері дитячої психології та розробки комплексної стратегії примусового виконання рішення суду про контакт дитини з батьком в межах ВП № НОМЕР_1;
визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пахоліка Р.В. щодо не вжиття заходів із залучення органу опіки і піклування, спеціаліста у сфері дитячої психології в межах ВП № НОМЕР_1;
зобов'язати заступника начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пахоліка Р.В. забезпечити передачу виконавчого провадження до вказаного Управління; забезпечити об'єднання всіх виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження; забезпечити утворення виконавчої групи з виконання рішення суду у справі № 1309/9120/12; забезпечити долучення спеціаліста від дитячої психології;
винести окрему ухвалу, в якій звернути увагу, що комплекс дій суб'єктів владних повноважень у справі № 1309/9120/12 може де-факто не відповідати вимогам статті 51 Конституції України.
Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 20 лютого 2013 року ухвалено: позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її виховання - задовольнити; зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною - донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши його участь у вихованні дитини на підставі графіку згідно витягу з протоколу №17 засідання комісії з питань захисту прав дитини Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради від 13.09.2012 року, а саме: щотижнево з 18.00 год. п'ятниці 21.00 год. суботи за місцем проживання батька ( АДРЕСА_1 ); щотижнево з 18.00 год. до 21.00 год. середи спільна прогулянка. Вказане судове рішення знаходилося на виконанні у різних виконавчих службах м. Львова. У рішенні від 07 жовтня 2021 року у справі «Вихованок проти України» (заява № 12962/19) Європейський суд з прав людини зазначив, що під час здійснення виконавчого провадження вжиті державними виконавцями заходи по суті зводилися лише до повідомлення про неуспішні спроби провести побачення та відмову дитини бачитися із заявником. Також, 08 березня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові у справі № 1309/9120/12 (провадження № 61-4339 св 22) ухвалив зобов'язати Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції вжити заходів щодо розробки комплексної стратегії примусового виконання рішення суду у справі № 1309/9120/12 про контакт дитини з батьком. Проте, суб'єкти оскарження ігнорують вищевказані судові рішення. В зв'язку з наведеним, просить скаргу задовольнити.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 скаргу підтримав, дав пояснення аналогічні вищенаведеному, просить скаргу задовольнити.
Суд ухвалив проводити судове засідання без участі представників суб'єктів оскарження Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Шевченківського ВДВС у м. Львові ЗМРУМЮ, а також, без заінтересованих осіб ОСОБА_2 та органу опіки та піклування Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, які, будучи належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, до суду не з'явилися, проте, їх неявка не є перешкодою для розгляду скарги по суті відповідно до частини 2 статті 450 ЦПК України.
Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали скарги, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 20 лютого 2013 року ухвалено: позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її виховання - задовольнити; зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною - донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши його участь у вихованні дитини на підставі графіку згідно витягу з протоколу №17 засідання комісії з питань захисту прав дитини Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради від 13.09.2012 року, а саме: щотижнево з 18.00 год. п'ятниці 21.00 год. суботи за місцем проживання батька ( АДРЕСА_1 ); щотижнево з 18.00 год. до 21.00 год. середи спільна прогулянка з батьком; 15 днів у зимовий та 15 днів у літній періоди спільного відпочинку з батьком.
Постановою ВП № 64347922 від 02 лютого 2021 року старшим державним виконавцем Личаківського ВДВС у м. Львові відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1309/9120/12, виданого Залізничним районним судом м. Львова про: зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною - донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши його участь у вихованні дитини на підставі графіку згідно витягу з протоколу №17 засідання комісії з питань захисту прав дитини Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради від 13.09.2012 року, а саме: щотижнево з 18.00 год. п'ятниці 21.00 год. суботи за місцем проживання батька ( АДРЕСА_1 ); щотижнево з 18.00 год. до 21.00 год. середи спільна прогулянка з батьком; 15 днів у зимовий та 15 днів у літній періоди спільного відпочинку з батьком..
Постановою від 10 лютого 2021 року № 3 про передачу виконавчого провадження виконуючого обов'язки заступника начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та постановою від 16 лютого 2021 року ВП № 64347922 державного виконавця Личаківського ВДВС у м. Львові вказане виконавче провадження передано на виконання до Сихівського ВДВС у м. Львові. Державним виконавцем Сихівським ВДВС у м. Львові 18 лютого 2021 року винесена постанова про прийняття виконавчого провадження.
У рішенні від 07 жовтня 2021 року у справі «Вихованок проти України» (заява № 12962/19) Європейський суд з прав людини зазначив, що під час здійснення виконавчого провадження вжиті державними виконавцями заходи по суті зводилися лише до повідомлення про неуспішні спроби провести побачення та відмову дитини бачитися із заявником.
Також, у вказаному рішенні від 07 жовтня 2021 року у справі «Вихованок проти України» ЄСПЛ зазначив, що під час здійснення виконавчого провадження втручання державних виконавців по суті зводилося лише до повідомлення про неуспішні спроби провести побачення та відмову дитини бачитися із заявником. Після скарг заявника національні суди розкритикували спосіб здійснення виконавчого провадження державними виконавцями. Суд вважав, що такий обмежений підхід державних виконавців був недостатнім. Ніщо не свідчить про те, що під час виконавчого провадження органи державної влади коли-небудь розглядали механізми добровільного виконання рішення, наприклад, шляхом розробки комплексної стратегії виконання, у тому числі цільової підтримки дитини, яка, вочевидь, проявляла ознаки відчуження одного з батьків. Залишається незрозумілим, наскільки до процесу могли бути залучені органи опіки та піклування, та чи могли бути використані які-небудь засоби врегулювання сімейних конфліктів. Суд повторив, що право дитини висловлювати власні погляди не слід тлумачити як таке, що фактично надає дітям беззастережне право вето без розгляду будь-яких інших факторів і здійснення оцінки для визначення їхніх найкращих інтересів; крім того, такі інтереси, як правило, передбачають підтримку зв'язків дитини із сім'єю за винятком випадків, коли подібне може зашкодити її здоров'ю та розвитку.
Невжиття належних заходів для виконання судових рішень стосовно дітей, є наслідком недостатньо розвинутих законодавчих та адміністративних механізмів, які б могли прискорити добровільне дотримання домовленостей із залученням фахівців органів опіки та піклування. Крім того, наявні механізми не передбачали відповідні і конкретні заходи для забезпечення примусового виконання рішення, яким було встановлено домовленості про побачення, відповідно до принципу пропорційності (див. рішення у справі «Вишняков проти України» від 24 липня 2018 року, заява № 25612/12 пункт 46; у справі «Швець проти України», заява № 22208/17, пункт 38, від 23 липня 2019 року, у справі «Бондар проти Україна», заява № 7097/18, пункт 36, від 17 грудня 2019 року, та рішення у справі «Ген та інші проти України» від 10 червня 2021 року, заяви № 41596/19 та № 42767/19, пункт 68).
З 03 листопада 2022 року вищевказаний виконавчий лист № 1309/9120/12 перебуває на виконані у Шевченківському ВДВС у м. Львові ЗМРУМЮ, що підтверджується постановою державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Львові ЗМРУМЮ Мельника Ю.Р. (виконавче провадження № НОМЕР_1 /а.с.12/.
08 березня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові у справі № 1309/9120/12 (провадження № 61-4339 св 22) ухвалив зобов'язати Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції вжити заходів щодо розробки комплексної стратегії примусового виконання рішення суду у справі № 1309/9120/12 про контакт дитини з батьком.
Суд зазначає, що протягом 2024 року ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду зі скаргами на дії дії/бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб виконавчої служби.
Так, ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 19 лютого 2024 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця та посадової особи Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції відмовлено /а.с.96,97/.
17 вересня 2024 року Львівський апеляційний суд, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вищевказану ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 19 лютого 2024 року, виніс постанову, у якій постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково;
ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 19 лютого 2024 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково;
визнати бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Мельника Ю.Р. щодо вжиття дієвих заходів із залучення органу опіки і піклування, спеціаліста у сфері дитячої психології, розробки комплексної стратегії примусового виконання рішення суду про контакт дитини з батьком в межах виконання рішення суду у ВП №70201785 та виконання судового рішення в межах ВП №70201785 у розумні строки вцілому та зобов'язати державного виконавця Мельника Ю.Р. усунути вказані порушення шляхом якнайшвидшого виконання рішення суду в межах ВП №70201785 із забезпеченням прав та законних інтересів учасників виконавчого провадження та із наданням пріоритету інтересам неповнолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
визнати бездіяльність першої заступниці начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), представниці Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Бабини Юлії Василівни щодо контролю за виконанням покладених на підпорядкований підрозділ Управління завдань та вимог законодавства про виконавче провадження при виконанні рішення суду у справі №1309/9120/12 та в межах ВП №70201785;
зобов'язати Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Львів) в особі першої заступниці Бабиної Юлії Василівни та інших посадових осіб, до повноважень яких належить вчинення відповідних дій, вчинити всі необхідні дії для належного контролю за виконання покладених на підпорядкований підрозділ Управління завдань та вимог законодавства про виконавче провадження при виконанні рішення суду у справі №1309/9120/12;
в задоволенні решти скарги - відмовити /а.с.98,99/.
Постановою Верховного Суду від 18 листопада 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на постанову Львівського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року та касаційною скаргою Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на постанову Львівського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця та посадової особи Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, боржник - ОСОБА_2 /а.с.53-63/.
Таким чином, постанова Львівського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року набрала законної сили.
Крім цього, ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 21 червня 2024 року постановлено:
скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Люкляна Олега Петровича, державних виконавців Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельника Ю.Р., Бутрака А.С. (заінтересована особа - боржник ОСОБА_2 ) - задовольнити частково;
визнати неправомірною бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо примусового виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 20 лютого 2013 року у справі № 1309/9120/12 про участь батька у вихованні та спілкуванні з дитиною;
визнати неправомірною бездіяльність Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не вжиття ніяких заходів з розробки комплексної стратегії примусового виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 20 лютого 2013 року у справі № 1309/9120/12;
зобов'язати Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції негайно вжити заходів щодо розробки комплексної стратегії примусового виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 20 лютого 2013 року у справі № 1309/9120/12;
в решті вимог скарги відмовити /а.с.100-106/.
Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції подало апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду від 21 червня 2024 року, розгляд справи в апеляційній інстанції не завершений.
Також, ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 04 листопада 2024 року постановлено:
скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в особі начальника Бабини Ю.В. та державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельника Юрія Романовича, заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, ОСОБА_2 - задовольнити частково;
визнати бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління МЮ (м. Львів) Мельника Ю.Р. у виконанні рішення суду у справі № 1309/9120/12 - неправомірною;
зобов'язати державного виконавця Мельника Ю.Р. усунути порушення у виконанні рішення суду у справі № 1309/9120/12;
визнати бездіяльність Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в особі Начальника Управління Бабини Ю.В. у виконанні рішення суду у справі № 1309/9120/12 - неправомірною;
зобов'язати Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) в особі Начальника Управління Бабини Ю.В. усунути порушення у виконанні рішення суду у справі № 1309/9120/12 та вжити заходи щодо розробки комплексної стратегії примусового виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 20 лютого 2013 року у справі № 1309/9120/12.
в решті вимог скарги відмовити /а.с.107-114/.
Таким чином, вищевказаними судовими рішенням вже визнано бездіяльність державного виконавця щодо вжиття дієвих заходів із залучення органу опіки і піклування, спеціаліста у сфері дитячої психології, розробки комплексної стратегії примусового виконання рішення суду про контакт дитини з батьком в межах виконання рішення суду у ВП №70201785 та виконання судового рішення в межах ВП №70201785 у розумні строки вцілому та зобов'язано державного виконавця усунути вказані порушення із забезпеченням прав та законних інтересів учасників виконавчого провадження, а також, зобов'язано органи державної виконавчої служби негайно вжити заходів щодо розробки комплексної стратегії примусового виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 20 лютого 2013 року у справі № 1309/9120/12.
Як убачається зі змісту даної скарги ОСОБА_1 фактично вдруге звертається до суду з аналогічними вимогами, а саме: зобов'язати посадових осіб державної виконавчої служби вжити заходи із залучення органу опіки і піклування, спеціаліста у сфері дитячої психології та вжити заходів щодо розробки комплексної стратегії примусового виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 20 лютого 2013 року у справі № 1309/9120/12.
Суд не вбачає правових підстав вдруге зобов'язувати державного виконавця та інших осіб виконавчої служби вчиняти вищевказані дії, оскільки вказані судові рішення після набрання ними законної сили мають в обов'язковому порядку виконані всіма посадовими особами державної виконавчої служби.
Щодо вимог про зобов'язання заступника начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пахоліка Р.В. та інших посадових осіб вчинити наступні дії, а саме: забезпечити передачу виконавчого провадження з примусового виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 20 лютого 2013 року у справі № 1309/9120/12 до вказаного Управління; об'єднати всі виконавчі провадження в одне зведене провадження; забезпечити утворення виконавчої групи, то суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (у разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах державної виконавчої служби, якщо боржник та його майно перебувають на території адміністративно-територіальних одиниць, віднесених до підвідомчості різних органів державної виконавчої служби, тощо), або у разі виконання зведеного виконавчого провадження в органах державної виконавчої служби можуть утворюватися виконавчі групи в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.
Частиною 4 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що передача виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.
Згідно з абзацу 3 пункту 1 Розділу V Інструкції з організації примусового виконання, затвердженої наказом Міністерством юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, питання про передачу виконавчого документа іншому органу державної виконавчої служби вирішується начальником органу державної виконавчої служби вищого рівня (про передачу виконавчого документа з відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - директором цього Департаменту), про що виноситься відповідна постанова (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 6 цього розділу).
У пункті 10 Типового положення про управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, Типового положення про відділ державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерством юстиції України від 22 квітня 2016 року № N 1183/5, зазначається, що Начальник Управління: 1) очолює Управління, здійснює керівництво його діяльністю, діяльністю Відділу, за дорученням Міністра юстиції України, заступників Міністра, директора Департаменту, начальника відповідного головного територіального управління юстиції представляє Управління у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями та підзвітний Міністру юстиції України, його заступникам, директору Департаменту, начальнику відповідного головного територіального управління юстиції за організацію та результати діяльності Управління; 2) організовує роботу Управління, Відділу з виконання завдань, покладених на головне територіальне управління юстиції, з питань реалізації державної політики у сфері примусового виконання рішень; 3) вносить на розгляд начальнику відповідного головного територіального управління юстиції, директору Департаменту пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері примусового виконання рішень; 4) забезпечує виконання Управлінням, Відділом Конституції та законів України, указів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, доручень Прем'єр-міністра України, наказів Міністерства юстиції України, доручень Міністра юстиції України, його заступників, директора Департаменту, наказів головного територіального управління юстиції; 5) звітує перед Міністром юстиції України, директором Департаменту, начальником головного територіального управління юстиції щодо виконання покладених на Управління завдань та планів роботи; 6) вносить на розгляд начальника відповідного головного територіального управління юстиції пропозиції щодо проекту структури, штатного розпису та кошторису на утримання головного територіального управління юстиції в частині, що стосується Управління, Відділу; 7) укладає договори з особами, залученими до проведення чи організації виконавчих дій, оплата за якими здійснюється за рахунок авансового внеску стягувача; 8) вносить на розгляд начальника відповідного головного територіального управління юстиції пропозиції щодо заохочення або ініціювання дисциплінарного провадження стосовно керівників, державних виконавців та інших працівників територіальних органів державної виконавчої служби; 9) розподіляє обов'язки між своїми заступниками, працівниками Управління; 10) забезпечує здійснення перевірки законності виконавчих проваджень відповідно до вимог закону; 11) планує роботу Управління та забезпечує належний і своєчасний стан виконання запланованих заходів, а також погоджує плани роботи для відділу державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі; 12) вносить подання про встановлення надбавок до посадових окладів заступникам начальника Управління, начальнику відділу примусового виконання рішень, начальнику Відділу, іншим працівникам Управління та їх позбавлення; 13) погоджує преміювання працівників Управління та Відділу; 14) бере участь у нарадах, колегіях та інших заходах, що проводяться відповідним головним територіальним управлінням юстиції, а також у підготовці відповідних документів і матеріалів з питань діяльності Управління, відділу примусового виконання рішень, інших структурних підрозділів Управління, Відділу; 15) організовує розгляд звернень громадян та юридичних осіб з питань, пов'язаних із діяльністю Управління та Відділу, проводить особистий прийом громадян; 16) організовує роботу зі службовими документами, здійснює контроль за веденням номенклатурних справ Управління відповідно до встановленого порядку та вимог законодавства; 17) проводить наради з питань, що належать до компетенції Управління; 18) забезпечує дотримання працівниками Управління виконавської та трудової дисципліни; 19) у межах повноважень дає обов'язкові для виконання доручення працівникам Управління, Відділу; 20) здійснює інші повноваження відповідно до закону.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради від 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Беручи до уваги, що повноваження начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо передачі виконавчого листа № 1309/9120/12 іншому органу державної виконавчої служби, об'єднання виконавчих проваджень в зведене провадження, створення виконавчої групи за своєю правовою природою є дискреційними, тому вищевказана вимога про зобов'язання передати виконавче провадження, об'єднання виконавчих проваджень, створення виконавчої групи задоволенню не підлягає.
Разом з тим, у грудні 2024 року заявник у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 подав на адресу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Шевченківського ВДВС у м. Львові три заяви, а саме:
заяву від 10 грудня 2024 року № 11 щодо передачі вказаного виконавчого провадження на розгляд Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;
заяву від 17 грудня 2024 року № 12 щодо об'єднання виконавчих проваджень в зведене провадження та створення виконавчої групи;
заяву та від 21 грудня 2024 року № 12 щодо об'єднання виконавчих проваджень та створення виконавчої групи /а.с.71-78/.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Беручи до уваги, що будь-яких конкретних правових доказів про дотримання та виконання державним виконавцем вимог пункту 3 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» суду не надано і судом не здобуто, тому вимоги скарги слід задовольнити частково, а саме: визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пахоліка Р.В. та державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельника Ю.Р. щодо нерозгляду заяв ОСОБА_1 від 10 грудня 2024 року № 11, від 17 грудня 2024 року № 12 та від 21 грудня 2024 року № 12, у виконавчому проваджені № НОМЕР_1, зобов'язавши вказані суб'єкти оскарження розглянути зазначені заяви та надати відповідь на них.
Щодо вимоги скарги про постановлення судом окремої ухали, то суд зазначає, що 12 червня 2024 року судом вже була постановлена окрема ухвала, в якій було звернуто увагу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на необхідність обов'язкового виконання постанови Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 березня 2023 року в справі № 1309/9120/12 (провадження № 61-4339св22) в частині вжиття заходів щодо розробки комплексної стратегії примусового виконання рішення суду у справі № 1309/9120/12 про контакт дитини з батьком /а.с.115-118/. Вказана ухвала оскаржена в апеляційному порядку суб'єктом оскарження.
З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для повторного постановлення окремої ухвали.
Керуючись статтями 449,451 ЦПК України, суд
Скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність заступника начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пахоліка Ростислава Вікторовича, державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельника Юрія Романовича (заінтересовані особи: боржник ОСОБА_2 , орган опіки та піклування Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради) - задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пахоліка Ростислава Вікторовича та державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельника Юрія Романовича щодо нерозгляду заяв ОСОБА_1 від 10 грудня 2024 року № 11, від 17 грудня 2024 року № 12 та від 21 грудня 2024 року № 12, у виконавчому проваджені № НОМЕР_1.
Зобов'язати заступника начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пахоліка Ростислава Вікторовича та державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельника Юрія Романовича розглянути заяви ОСОБА_1 від 10 грудня 2024 року № 11, від 17 грудня 2024 року № 12, від 21 грудня 2024 року № 12 та надати відповідь на вказані заяви.
В решті вимог скарги відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана учасниками справи протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повний текст ухвали суду складаний 13 січня 2025 року.
Суддя:
Оригінал ухвали.