Єдиний унікальний номер №943/2686/24
Провадження №3/943/65/2025
10 січня 2025 року
Суддя Буського районного суду Львівської області Журибіда Б.М., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника ВП №2 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, гр. України, місце праці не встановлено, жителя АДРЕСА_1
за ст.ст. 130 ч.1, 124, 122-4 КУпАП -
встановив :
З протоколу серії ЕПР1 № 181264 від 24.11.2024 року, вбачається, що 24.11.2024 року о 16.20 год в с. Андріївка по вул. Центральній, 406, Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_2 керував автомобілем марки Фольксваген, н/з НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд водія проводився на місці зупинки з застосування приладу Драгер, результат позитивний 2,10% проміле, чим порушив п. 2.9а ПДР України.
Разом із тим, як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 181242 від 24.11.2024 року, вбачається, що цього ж дня 24.11.2024 року о 16.20 год в с. Андріївка по вул. Центральній, 406, Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_2 керував автомобілем марки Фольксваген, н/з НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем марки Фольксваген, н/з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався на зустріч. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Також, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 181252 від 24.11.2024 року, вбачається, що цього ж дня 24.11.2024 року о 16.20 год в с. Андріївка по вул. Центральній, 406, Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_2 керував автомобілем марки Фольксваген, н/з НОМЕР_1 , після скоєння ДТП, залишив місце пригоди.
Постановою судді від 10.01.2025 року вищевказані справи про адміністративні правопорушення, об'єднані в одне провадження відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вину у вчиненому визнав, просив обрати мінімальне покарання, про що подав відповідну письмову заяву.
Вислухавши водія, дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З огляду на вимоги ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9 а Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до вимог п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).
Згідно з п. 12 розділу II Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції (тобто ознаками наркотичного сп'яніння), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Протокол складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та відповідно до п. 9 Інструкції містить у собі всі необхідні відомості.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 181264 від 24.11.2024 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, таким зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушення.
Огляд водія ОСОБА_2 на стан сп'яніння відбувся на місці з використанням спеціального приладу «Драгер», під відеокамеру, зі згоди водія.
Згідно роздруківки приладу «Драгер» до вказаного вище протоколу, водій ОСОБА_2 продув вказаний вище прилад, результат 2,10 % (проміле). З результатом продування такого водій погодився, про що свідчить його підпис на роздруківці до приладу та пояснень водія.
Крім того дана подія зафіксована на DVD диску, який доданий до матеріалів справи. З відео чітко вбачається, що водію роз'яснено його права, порядок огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестера, водій продув прилад Драгер, з результатом продування такого погодився.
Відтак, досліджені та перевірені вищенаведеними доказами обставини, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011).
Вважаю, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є повністю доведеною та підтверджена належними і достовірними доказами, а тому його слід визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Окрім того, вважаю доведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, та кваліфікацію його дій за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП правильною, оскільки він керуючи транспортним засобом, вчинив дорожньо - транспортну пригоду, після чого залишив місце ДТП.
Вчинення даних правопорушень підтверджується матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне порушення серії ЕПР1 № 181242 від 24.11.2024 року та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 181252 від 24.11.2024 року, де викладена фабула вчинених правопорушень; рапортом поліцейського СРПП ВП №2, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, по справам, які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. В даному випадку ст. 130 ч.1 КпАП України.
При накладенні адміністративного стягнення враховую характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан.
Обставини, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_2 за вчинене адміністративне правопорушення, у відповідності до вимог ст.ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено.
За змістом ст. 23 КУпАП стягнення є мірою відповідальності і застосування з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинених нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Виходячи із вищезазначеного, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку, що за вчинення ОСОБА_2 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 ч.1, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, слід, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, застосувати до останнього адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, яке є необхідне та достатнє для попередження нових правопорушень.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність останнього, згідно ст. 17 КУпАП України, обставини, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_2 за адміністративне правопорушення, у відповідності до вимог ст.ст. 34, 35 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Оскільки відносно правопорушника винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, відтак у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на користь держави, що відповідає положенню ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений статтею 307 КУпАП, стягнення накладається у подвійному розмірі відповідно до ст. 308 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 7, 34, 35, 36, 40-1, 245, 247, 266, 279, 280, 283, 284, 288, 307-308 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 ч.1, ст. 124 та ст. 122-4 КпАП України та, із застосуванням ст. 36 КпАП України, накласти стягнення за ст. 130 ч.1 у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 гривень судового збору.
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.
Суддя Б. М. Журибіда