Справа № 559/1859/24
номер провадження 1-кп/558/70/25
13 січня 2025 року селище Демидівка
Демидівський районний суд Рівненської області, в складі: судді одноособово Феха Т.С., за участю секретаря судового засідання Ковальської Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження за № 12024181040000215, по обвинуваченню:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, неодруженого, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, пенсіонера, раніше, відповідно до ст. 89 КК України, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
сторони судового провадження: прокурор Шарун В.В., обвинувачений ОСОБА_1 , суд, -
ОСОБА_1 , будучи неодноразово притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення актів домашнього насильства, що мали місце 2 лютого 2023 року, 3 лютого 2023 року, 10 лютого 2023 року, 11 лютого 2023 року та 1 червня 2023 року щодо співмешканки ОСОБА_2 , зокрема: постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 16 лютого 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у виді 30 годин громадських робіт; постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 26 червня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у виді 7 діб адміністративного арешту, належних висновків для себе не зробив та 23 березня 2024 року по місцю спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , продовжив вчиняти систематичне домашнє насильство стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, в порушення вимог Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами, ратифікованої Україною 20 червня 2022 року, ст.ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ОСОБА_1 23 березня 2024 року приблизно о 12 годині 30 хвилин, перебуваючи за місцем спільного проживання з своєю співмешканкою ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив щодо ОСОБА_2 , з якою не перебуває у шлюбі, однак тривалий час спільно проживає, тобто перебуває у сімейних стосунках (в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»), дії фізичного та психологічного насильства, а саме: ображав її нецензурною лайкою, словесно погрожував фізичною розправою, намагався нанести тілесні ушкодження, шарпав за одяг, штовхав, виганяв з будинку, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 психологічних та фізичних страждань, погіршення якості життя, що викликало у неї побоювання за свою безпеку, спричинило емоційну напруженість та негативні переживання.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до фізичних та психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
Зазначену кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вважає вірною.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у скоєному визнав повністю та підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, що вказані в обвинувальному акті.
ОСОБА_1 дав показання про те, що з 2021 року спільно проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 . З ОСОБА_2 у нього часто виникали конфлікти, через те, що потерпіла без його дозволу витрачала грошові кошти з його банківської картки, вживає алкогольні напої. Стосовно нього судом неодноразово застосовувались адміністративні стягнення. Причиною конфліктів було те, що він в стані алкогольного сп'яніння неправильно реагував на поведінку потерпілої. Проте, з березня 2024 року алкогольні напої не вживає, конфлікти з потерпілою припинилися, хоч вони продовжують спільно проживати.
У вчиненому щиро розкаюється, обіцяє не допускати протиправних дій.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, подала заяву в якій просила розгляд кримінального провадження проводити без її участі та зазначила про те, що претензій до обвинуваченого не має, міру покарання просила обрати на розсуд суду.
Визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд вважає вину ОСОБА_1 доведеною, і кваліфікацію його дій правильною за ст. 126-1 КК України, як умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до фізичних та психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
При призначенні покарання суд враховує, що кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , згідно ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, посередню його характеристику, обставини справи.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , не встановлено.
За таких умов, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкції ст.126-1 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Під час досудового розслідування стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід не застосовувався.
Підстав для застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого на час до набрання вироком законної сили, немає.
На підставі викладеного та відповідно до ст.ст. 349, 370, 373, 374 КПК України, ст.ст. 12, 126-1 КК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, і призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік.
На підставі п.п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України встановити ОСОБА_1 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 обмежувальний захід, поклавши на нього обов'язок - пройти програму для кривдників на три місяці.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених ст. 91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не застосовувати.
Речові докази: відеозапис з нагрудних камер працівників УПП в Рівненській області ДПП під час реагування на виклик про домашнє насильство 23 березня 2024 року (а.п. 49), - залишити при матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу через Демидівський районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Т.С. Феха.